Висновки

Кінець ХІХ – початок ХХ ст. в історії українського народу був доленосним періодом його формування як нації. Важливою ознакою подібного процесу є існування національної літератури. Саме Панас Мирний був одним із тих, хто закладав підвалини й засади її подальшого розвитку.

Жанровий діапазон творчості Панаса Мирного достатньо обсяжний. Відображення дійсності автор здійснював, в основному, за допомогою поетики реалізму, присутні в його творчості риси неоромантизму та символізму, елементи яких по-різному репрезентовані в художній спадщині.

Автор творів «Лихі люди», «Перемудрив» та ін. щиро захоплювався народолюбством. Відчував гостру потребу змалювати образи тих, хто виступав проти народного бідування.

Панас Мирний найрізноманітнішими художніми засобами (суб’єктивний аналіз подій – через спогади головного героя, протиставлення різних характерів, соціально-психологічний аналіз) розкрив основи моралі персонажів – самозречення, самопожертва, страждальність, аскетичне самообмеження. Він показав народження людини нового типу, подав свій шлях її подальшого розвитку.

Майбутнє, у розумінні Панаса Мирного, за еволюційно-поступовим шляхом розвитку суспільства. Накопичення капіталу, достатку, матеріальних благ повинно відбуватися паралельно із збагаченням духовним, розвитком демократичних свобод. Ані заможність, ані висока посада, якщо її обіймає людина духовно бідна, нечесна, не можуть принести користі ні самій людині, ні суспільству (усе це ми знаходимо в образах обох аналізованих творів).

Духовна свобода людини – ось особистий світоглядний ідеал для Телепня, Жука, Петра Храпка. Бажаючи досягти своєї мети, ці герої прагнуть пропагувати цей ідеал оточенню. По-різному складається їхня доля, проте всі вони намагаються перебороти опір суспільного довкілля, зламати систему цінностей, яку вважають застарілою й антигуманною.

Уважаємо, що письменник зумів сказати своє новаторське слово в аналізованих художніх творах. Літературна ситуація кінця XIX – початку XX ст., коли з’явилася загальна тенденція до філософського наповнення художніх образів, вплинула й на творчі плани Панаса Мирного. Саме тому ми знаходимо яскраві образ інтелігентів-будителів. У той же час, незважаючи на наміри самого автора, природа його таланту лишилася в руслі реалізму. Елементи нової манери художнього зображення можна вважати наслідком художньої сміливості, експерименту автора.

Зображення світу як епічної події, тобто створення цілісної предметної картини дійсності, – домінантна риса в художньому світі Панаса Мирного.

Цей факт стає очевидним, якщо порівняти його метод письма з імпресіоністичним методом зображення. Там на першому плані – сфера духовна, яка подається у вигляді потоку думки, емоції. А предметний світ немовби втрачає цілісність; він «розмитий», із нього вибираються лише найвдаліші елементи для цілісного висвітлення внутрішнього світу людини.

Таким чином, реалістичний метод письма Панаса Мирного, для якого першорядною функцією стає пізнання багатогранної дійсності через створення цілісного предметного світу, став джерелом творення психологічної прози високої проби та складного художнього процесу взаємодії автора із зображеним світом.

Огляд науково-методичної літератури засвідчив відсутність у методиці української літератури спеціальних досліджень із проблеми вивчення творчості Панаса Мирного в загальноосвітній школі.

Принагідно зауважуємо, вивчення творчого доробку Панаса Мирного передбачається у 10 класі загальноосвітньої школи та спрямоване на опанування життєвого шляху письменника й аналіз його соціально-психологічного роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» (чинна програма відводить на це 4 години).

Особистісна зацікавленість учнів біографічним матеріалом, що вивчається, створює всі умови для подальшого ознайомлення з творчою спадщиною Панаса Мирного, глибоким її розумінням, усвідомленням того, яке місце займає митець в історії української культури та літератури.

Розроблена нами методика аналізувати роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» забезпечувалася дотриманням низки психолого-педагогічних умов:

1) системним підходом до організації навчальної діяльності учнів;

2) збагаченням їх теоретичними знаннями і практичними навичками аналізу соціально-психологічного роману як жанру;

3) логічним поєднанням відтворювальних та пошукових видів навчальної діяльності, розрахованих на індивідуальне і групове виконання проблемних творчих завдань із поступовим їхнім ускладненням;

4) урахуванням вікових особливостей учнів, їхнього естетичного досвіду.

Результативність запропонованої методики вивчення соціально-психологічного роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» залежить від науково-методичного забезпечення роботи вчителів-словесників – дидактичних матеріалів до уроків, від доцільного застосування методів, прийомів, видів і форм діяльності, що істотно підвищують ефективність навчальної роботи на уроці української літератури і створюють високу навчальну мотивацію, сприяють переведенню об’єктивно значущого матеріалу у сферу суб’єктивних зацікавлень старшокласників, формуючи таким чином умови для якісного засвоєння нових знань.

Важливу роль у пропонованій методиці відіграє поглиблена підготовка до сприйняття мистецького явища, що передбачає:

1) залучення елементів коучингу;

2) застосування цілісного підходу до вивчення роману на основі системного залучення елементів різних видів літературознавчого і лінгвістичного аналізу з опорою на особливості читацької рецепції учнів;

3) використання різних за характером дидактичної мети завдань і запитань (пізнавальних, проблемних, рефлексивних, творчих), випереджувальних.

Проте, зауважуємо, що під час вивчення творчості Панаса Мирного в школі повинні застосовуватись багато видів індивідуальних, групових і масових форм позакласної роботи: літературні вечори, дні, тижні, фестивалі, вікторини, конкурси, олімпіади, конференції, семінари, гуртки, поїздки, екскурсії, художня самодіяльність, випуск газет, журналів тощо.

Уважаємо, ефективними будуть інтерактивні види роботи: навчальна взаємодія учнів у парах, мікрогрупах, групах, що здебільшого застосовується під час пошуку та аналізу інформації, виконання практичних завдань, підготовки диспутів, семінарів, різноманітних творчих завдань.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Власенко В. Художня майстерність Панаса Мирного / В. Власенко, І. Клименко. – Дніпропетровськ, 1974. – 175 с.

2. Грицай М. Літописець народного життя / М. Грицай // Мирний П. Хіба ревуть воли, як ясла повні? – К.: 1986. – С. 5-14.

3. Грицай М. Панас Мирний: нарис життя і творчості / М. С. Грицай. – К.: Дніпро, 1986. – 191 с.

4. Демчук О. Життєпис письменника: Конспекти нестандартних уроків / О. В. Демчук. – К.: Педагогічна преса, 2002. – 192 с.

5. Єфремов С. Історія українського письменства / С. Єфремов. – К.: Феміна, 1995. – с.

6. Кирилюк Є. Панас Мирний: Нарис про життя і творчість / Є. Кирилюк. – К.: Держлітвидав, 1939. – 150 с.

7. Мелешко В. Художні засоби творення образів інтелігентів у повістях Панаса Мирного / В. Мелешко // Рідний край. – 2011. – №1 (24). – С. 99-105.

8. Мирний Панас. Зібрання творів: у 7 томах. / Панас Мирний (П. Я. Руденко). – К.: Наукова думка, 1970. – Т. 6. – 780 с.

9. Мирний Панас. Зібрання творів: У 7 томах. / Панас Мирний (П. Я. Рудченко). – К.: Наукова думка, 1968. – Т. 1. – 560 с.

10. Наукові основи методики літератури: навчально-методичний посібник / За ред. Н. Й. Волошиної. – К.: Ленвіт, 2002. – 344 с.

11. Неділько В. Методика викладання української літератури в середній школі / В. Я. Неділько. – К.: Вища школа, 1978. – 246 с.

12. Пакова Г. П. Вивчення біографії письменника засобами інтерактивної технології / Г. Пакова // Матеріали звітних наукових конференцій кафедри педагогіки. – Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2006. – Вип. 5. – С. 27–32.

13. Пасічник Є. А. Методика викладання української літератури в середніх навчальних закладах: Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти / Є. А. Пасічник. – К.: Ленвіт, 2000. – 384 с.

14. Пивоваров М. П. Панас Мирний (Життєвий і творчий шлях) / М. П. Пивоваров. – К., 1965 – С. 7-10.

15. Пультер С., Методика викладання української літератури / С. Пультер, А. Лісовський. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2004. – 144 с.

16. Сиваченко М. Корифей української прози: Нарис життя і творчості Панаса Мирного / М. Є. Сиваченко. – К.: Наукова думка,1967. – 215 с.

17. Степанишин Б. Викладання української літератури в школі / Б. Степанишин. – К.: РВЦ «Проза», 1995. – 256 с.

18. Токмань Г. Методика викладання української літератури в старшій школі: екзистенційно-діалогічна концепція / Г. Л. Токмань. – К.: Мілленіум, 2002. – 320 с.

20. Черкаський В. Вивчення творчості Панаса Мирного / В. Черкаський. – К.: Радянська школа, 1982. – 192 с.

21. Черкаський В. Панас Мирний сміється: Гумор і сатира у творах класика / В. Черкаський // Українська мова і література в школі. – 1987. – № 6. – С. 7-12.

22. Черкаський В. Традиції Панаса Мирного в українській радянській літературі / В. Черкаський // Українська мова і література в школі. – 1984. – № 4. – С. 7-12.

23. Черкаський В. Художній світ Панаса Мирного / В. Черкаський. – К.: Дніпро, 1989. – 350 с.

Дата добавления: 2015-07-26