Висновки. Вода — це життя, вважали стародавні греки і шанобливо ставились до кожної її краплини

Вода — це життя, вважали стародавні греки і шанобливо ставились до кожної її краплини, розуміючи, що все живе починається з води. А ми, що робимо ми з водою? Забруднюємо побутовим сміттям, різного роду відходами, береги розорані до урізу води, гноївка тече прямо в озера, потічки, ріки … ще можна продовжувати й продовжувати. Але навіщо?! Коли ми самі поки що не розуміємо, що ми творимо, що ми знищуємо і що залишимо по собі.

Ніякі укази, постанови, накази різного роду розпорядження органів влади не в силі спинити все це знущання. Можливо тільки напівсвідомому рівні, кожен з нас має збагнути що буде далі. Все це робимо ми самі — закарпатці. А потім нарікаємо на природу, Бога, які карають нас жахливими катастрофічними процесами. А може ми того заслуговуємо своїм ставленням до води, до нашої землі.

Закарпаття — одне з небагатьох місць в Україні, де туристи можуть насолоджуватись красою гірських озер та річок. Де шум ріки, краса природи дозволяє зняти стрес та втому від урбанізованого життя.

Озера Закарпаття є унікальними за своїм виникненням та самобутньою красою, гірськими краєвидами. Озера в області є солоні i прісні, а також різні за походженням. Загальна кількість озер Закарпаття – 137, з них лише 32 – постiйнi озера. Найбільше озеро – Синевир (на висоті 989 м, площа 7 га, найбільша глибина 22 м). Льодовиково-каровi озера: Апшинець, Несамовите, Бребенескул, Брескул, Ворожеска, Герашаське, Драгобратське Озерце, Івор, Нижнє. Загатні озера: Солене, Тереблянськi озера. Штучні озера: Чорні озера, Солотвинськi озера. Вулканічні озера: Липчанське, Синє. Переважна більшість озер Закарпаття є прісними, лише в селищі Солотвино є солоні озера.

Озер у Закарпатті менше, але вони вражають своєю неповторною красою. Єдине велике по розмірах Синевирське озеро розташоване у верхів'ях Тереблі, у Межгірському районі, на висоті 989 м. Загальна його площа близько 7 гектарів, вода на диво прозора й в окремих місцях досягає глибини 20 м. У сонячні дні видно, як хлюпається в глибині води озерна форель. У південно-східної частини області на Свидовці й у Чорногорі, розташовано біля трьох десятків маленьких високогірних озер льодовикового походження.

Ці гірські очі, наче створені із сліз, своїм всевидючим поглядом наводять на довколишні землі морок таємничості та недосяжності, і, незважаючи на це, манять, а потім поглинають усіх, хто поласився на блиск їх мерехтливих хвильок.

Зазирніть у сині очі високогірних озер — хтозна, можливо Ви зумієте знайти в їх глибинах розгадку тих таємниць, про які оповідають численні легенди і народні перекази. І обов'язково вмийтеся їхньою життєдайною водою, аби набратися сил та енергії на цілий рік.

Дата добавления: 2015-07-24