Система дошкільного виховання педагога

Період дошкільного дитинства, на думку М.Монтессорі, є найсприятливішим для повноцінного розвитку під впливом навчання і виховання. Можливості дитини в навчанні безмежні, однак, маючи від народження певні задатки, вона може розвинути їх лише у правильно організованому середовищі і спілкуванні з дорослими. Дошкільник має багато специфічних якостей, які допомагають йому активно сприймати світ: підвищену здатність до сприймання, запам'ятовування, збереження інформації, впорядковування і творчого використання матеріалу.

Дитина може розкрити педагогу себе і розвинути свідоме самоуправління поведінкою, яке є основою відповідальності, але тільки в атмосфері особистісної свободи.

Монтессорі-система - це дитина, навколишнє середовище і вчитель. У центрі уваги будь-якої педагогічної системи раннього навчання дітей має бути дитина. Марія Монтессорі засновувати свою методику на спостереженнях за дитиною у природних умовах і розумінні її такою, якою вона є, а не такою, якою вона може, або повинна бути в уявленні дорослого. В її основі лежить ідея про те, що кожна дитина, з її можливостями, потребами, системою стосунків проходить свій індивідуальний шлях розвитку. В продовж усього життя Марія Монтессорі уважно спостерігала за дітьми. Вона зрозуміла, що все, що вони роблять, аж ніяк не випадково. Не випадково вони починають співати або вимагають, щоб іграшка лежала на певному місці. М.Монтессорі зробила висновок, що діти проходять певні етапи розвитку [11, c. 246].

Потім М. Монтессорі розробила спеціальне навколишнє середовище, яке допомагає дитині розвиватися самостійно і природно. Вона бачила роль вчителя не в навчанні, а в наставництві. Італійський педагог намагалася бачити дитину такою, якою вона є. Монтессорі-метод дозволяє вашому малюкові легше проходити шлях пізнання в ситуації, коли знання здобуваються в діяльності. В основному він вчиться сам.

У межах певної організації ваш малюк може вибирати роботу, яка захоплює його і відповідає його внутрішнім інтересам. Він відчуває задоволення та ентузіазм від своєї діяльності, тому що він робить те, що він хоче робити, а не те, що його заставили.

Удосконалюючи свої вміння, дитина поступово розвиває самостійність і впевненість. Монтессорі-метод розбуджує у дитині природну любов до письма, читання й математики, а поволі створить стійку мотивацію для продовження навчання. "Учитель" дитини - навколишнє середовище [4, с. 121].

Педагогічна система, школа М.Монтессорі пропонує вже в 2,5-3 роки дати дитині можливість зробити все це і багато чого іншого. Вчитель (дорослий) - лише помічник. Він створює порядок у потрібних для розвитку дитини речах, а їх дуже багато. Порядок - органічний для дитини, але він не завжди вміє сам його організувати. Дорослий може створити умови, в яких порядок буде простим і природним. Вчитель пропонує дитині прийняти тільки одне чітке правило: «Узяв, попрацював, поклади на місце».

З двох до чотирьох років - час порядку, дитина вимагає точного виконання всіх церемоній. Якщо батьки привчають її до порядку в цьому віці, то це залишається з нею на все життя. Приблизно 3,5 до 4,5 років дітям подобається писати, а з 4,5 до 5,5 дітям подобається читати. Тільки до шести років діти «убирають» в себе запахи, кольори, звуки. Яким покажуть їй світ дорослі в цьому віці, таким вона його і сприйматиме на слух, на зір, на запах. У 4-6 років дитина виходить із власного світу і перетворюється на активного дослідника довкілля і людей. У неї розвивається здатність до абстракції. В дев'ять років діти починають почуватися вченими, їм самим хочеться пояснити світ [9, с. 12].

У Монтессорі-школі дитина навчається самостійно за допомогою спеціально розроблених матеріалів. Вони привабливі, прості, у застосуванні, відповідають віковим; особливостям дитини, створюють можливість самоконтролю, що дозволяє дитині побачити власні помилки. У цьому випадку дорослому не потрібно вказувати на помилки дитини.

Дитина вчиться працювати одна або разом з іншими дітьми, і цей вибір зазвичай вона робить сама. Вона навчається слідувати "основним правилам" класу і може нагадувати іншим дітям про необхідність дотримуватися цих правил. У дитини є багато можливостей проявити себе і відчути успіх, оскільки вона може вибирати заняття і працювати у власному темпі. Монтессорі-клас - не місце для змагань. Монтессорі-клас - це місце, в якому, малюк може бути вільним від панування дорослого, він може відкривати свій світ і розвивати свій розум і тіло. Рухомі вправи розвивають фізично і допомагають відчути своє тіло і усвідомити його можливості. Багато таких шкіл доповнюють навколишнє середовище такими зонами, як музика, зона мистецтва і танців, роботи по дереву, іноземної мови, що сприяють подальшому збагаченню загального розвитку дитини. У вчителя багато обов'язків. На відміну від вчителя в традиційній школі, М.Монтессорі - вчитель не є центром класу. Коли діти займаються в класній кімнаті, вчитель ледь помітний. Він не сидить за столом, а проводить час в індивідуальних заняттях, працюючи з дитиною за столиком або на килимі.

Учитель втручається в діяльність дитини тільки в тому випадку, якщо це необхідно. Він повинен уміти проявити гнучкість: дитина звертається до вчителя як до доброзичливого помічника і керівника, як до того, хто завжди поруч в разі потреби, але головним чином, як до того хто може допомогти зробити що-небудь самостійно [15, c.134].

За системою М.Монтессорі клас включає дітей різного віку (зазвичай від двох з половиною до шести років). Коли дитина починає вперше вчитися, їй допомагають старші, досвідчені діти. Пізніше вона зможе допомагати іншим, маючи сформовані навчальні навички. Також дитина навчиться, як вести себе в присутності різних людей.

У різновіковій групі жодному віку не надають перевагу. Всі діти постійно перебувають у взаємодії, і єдиним домінуючим фактором є те, що вони є представниками єдиної спільноти.

Різновіковий склад класу дозволяє уникати дитячих конфліктів, соціальна ієрархія будується в природний спосіб: старший - лідер, молодший - той, ким опікуються. І можливість прожити всі три ступеня - побути молодшим, середнім, старшим допомагає дитині подолати кризу віку.

М.Монтессорі розробила 5 навчальних зон і 5 напрямків:

- зона практичного життя - особливе значення для маленьких дітей (2,5- 3,5). Тут розташовані матеріали, за допомогою яких дитина вчиться стежити за собою і своїми речами. Використовуючи рамки з застібками (ґудзики, кнопки, блискавки, пряжки, шпильки, шнурки, бант і гачки), так дитина навчиться самостійно одягатися. Пересипати й переливати (рис, воду), мити стіл та ін.;

- зона сенсорного розвитку - дає дитині можливість розвивати нервові закінчення: 5 відчуттів. Є матеріали для розвитку слуху, зору, нюху, сприйняття тактильних відчуттів. Тут дитина може навчитися розрізняти висоту, довжину, вага, колір, шум, запах, форму різних предметів; познайомитися з властивостями тканин. Це сприятиме розвиткові нервової системи, що прискорюватиме розвиток центральної нервової системи - мозку;

- зона математики - тут дитина навчиться рахувати, писати числа, віднімати, множити, ділити, розв'язувати текстові задачі та ін., але на все свій час;

- зона космічного розвитку - так Марія Монтессорі називала зону з матеріалами з біології, географії, анатомії та інших дисциплін. Використовуються книжки, і наочні матеріали: карти схеми і та ін.;

Монтессорі - метод відрізняється від інших: він унікальний. Він ґрунтується на розумному співвідношенні між свободою і чіткою дисципліною. Метод включає дітей у цікаву для них діяльність, надає ретельно розроблені дидактичні матеріали, які відповідають природним потребам дитини. Кваліфікований учитель забезпечує ефективну роботу з дітьми [13, c.87].

Система Марії Монтессорі дає дитині ґрунтовну базу для формування особистості - особистості всебічно розвиненої, відповідальної, щасливої і творчої.

Дата добавления: 2015-07-18