Педагогіка М.Монтессорі

Марія Монтессорі розробила системну методику виховання та навчання дітей, яка базується на загальних педагогічних принципах та методах. Ця методика загально признана у всьому світі та інтернаціональна. Методика М.Монтессорі застосовується в педагогічній практиці більше 100 років та набула популярності практично майже у всіх країнах світу, крім Африки та Східної Європи.

У Монтессорі педагогіку вчителі приходять зі звичайних традиційних навчальних закладів але обов’язкове попереднє навчання у спеціальних центрах чи інститутах М.Монтессорі.

Ідеї педагогіки та філософії Марії Монтессорі базуються на філософських ідеях Жан Жака Руссо, Йогана Генріха Песталоцці, Фрідріха Фребеля, які наголошували, що потенціал дитини може повністю розкритися тільки за умови свободи для дитини та любові до неї [8, с. 402-403].

На відміну від попередників, М. Монтессорі розглядала дитинство не просто як сходинку на шляху зростання людини, вона була певна, що дитина ще до народження має певний внутрішній зародок, який вона називала духовним ембріоном і вірила, що тільки в процесі розвитку цей ембріон може розвинутися.

Для цього потрібні дві умови:

• дитина та її розвиток залежать і знаходяться у постійному взаємозв'язку із навколишнім середовищем. У цьому середовищі однакову роль відіграють і люди, і речі, які оточують дитину.

• дитині потрібна свобода.

Якщо одна з цих умов відсутня, то дитячий потенціал не розкривається повністю і зростання її як особистості може зупинитися.

Не шукайте парт їх немає. Є килимове покриття - можеш лежати. Є низький столик – можеш стояти на колінах. Сидіти теж можеш - є стіл і стільці. Хочеш - стій, хочеш - ходи класом. Треба до туалету - йди. Хочеш перекусити - з’їж бутерброд. Здається що це хаос, аж ні як, це урок, який триває більше години.

У такій атмосфері дитина ніколи не буває приниженою її успіхи у навчанні, поведінку та працю ніколи не піддають порівнянню, її не карають, але і не хвалять, а просто вчать вмінню самостійно і об’єктивно оцінювати себе, будувати стосунки з іншими і жити за правилами, обов’язковими для всіх.

Також М. Монтессорі довела, що кожна дитина має свої сензитивні періоди, коли віддає перевагу якомусь одному виду діяльності. Сензитивний період закінчується набуттям навички. Якщо дитину у сензитивному періоді утримують від виду обраної діяльності у взаємодії з навколишнім середовищем, то природний шлях здобуття тих чи інших знань або тієї чи іншої навички втрачається назавжди.

Мета дорослих - відстежити, коли починається сензитивний період для певного виду діяльності та допомогти дитині. Навколишнє середовище має! відповідати потребам дитини.

Вченими доведено (лікарями та педагогами), що ці сензитивні періоди співпадають із певними віковими категоріями у розвитку дітей, незалежно від національності, місця народження і фінансового достатку, та дійсно знаходяться у постійному взаємозв’язку із навколишнім середовищем

Свої педагогічні ідеї М. Монтенссорі, почала застосовувати у 1907 році дошкільних закладах, створених «Громадою дешевих квартир» для бідних. Однією з провідних ідей, що реалізовувалась у цих закладах, була ідея єднання школи і сім'ї, що мало сприяти «відродження людства» шляхом нового виховання, емансипації жінки, підвищення культурного рівня населення.

У «будинках дитини», які працювали під керівництвом М.Монтенссорі, дітям пропонували свобода вибору будь - якого матеріалу для занять, який би відповідав їх «внутрішнім потребам». Але кожне заняття повинно було бути педагогічно виправданим, тобто мати певну мету і відповідний напрям. Для удосконалення слуху, зору, дотику була розроблена система дидактичних матеріалів. Робота з цим матеріалом повинна відбуватись самостійно. Провідним гаслом у «будинках дитини» було: «Допоможи мені це зробити самому».

Педагогічна система М.Монтенссорі - це система саморозвитку дитини в дидактично підготовленому середовищі. Головним положенням М.Монтенссорі педагогіки є мотивувати дитину до самовиховання, саморозвитку, самоосвіти. Це можна створивши таке розвиваюче середовище, щоб дитина, попадаючи в нього могла починати вчитися самостійно.

Працюючи з дидактичним матеріалом, дитина вчиться ставати перед собою ті або інші цілі. Вона отримає практичні вміння вирішувати різні задачі, Вчиться знаходити власні помилки і виправляти їх. Дитина вчиться легко, не помічаючи того, що вчиться, що дидактичний матеріал переслідує дві цілі: пряму і непряму. Пряму ціль ставить перед собою дитина - наприклад, побудувати із кубиків рожеву башту; непряму, педагог, який придумав цю башту: коли дитина будує її, в неї розвивається сприймання кольору, вона вчиться координувати рухи, концентрувати увагу, готується до вивчення математики.

Ціль педагога, який працює по системі М.Монтенссорі - підтримати інтереси дитини (або допомогти їй проявитися) і забезпечити індивідуальний підхід до кожної дитини як до окремої яскравої особистості, яка несе талант світові [3, с.55-56].

Дата добавления: 2015-07-18