Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Нова наука про природу націй ” Джамбаттисто Віко

Читайте также:
  1. III. Для философии необходима наука, определяющая возможность, принципы и объем всех априорных знаний
  2. А. Просвещение и наука
  3. АЛЕКСАНДРИЙСКАЯ НАУКА
  4. В) наука, яка вивчає дію об’єктивних економічних законів і форми їхнього прояву у
  5. ВОЗЗРЕНИЕ НА ПРИРОДУ ПСИХИЧЕСКОГО
  6. Возмущающие силы в ступени турбомашины имеют,как правило газодинамическую природу.
  7. Вопрос 25 Понятие науки. Наука как деятельность, социальный институт и система знания

Одним з перших зауважив потребу віднайдення засад цілісного погляду на суспільство, зокрема в його історичному аспекті, відомий італійський вчений Джамбаттиста Віко (1668-1744). Знайомство з античною літературою і працями Ф.Бекона наштовхнули його на думку охопити людські справи єдиною схемою (теорією). Уже в ранній праці “Про сучасний метод дослідження” Віко висловив думку, що людський розум не є однозначним критерієм досягнення істини у пізнанні, оскільки сам переживає періоди розквіту і занепаду, тобто змінюється, яскравим прикладом чого були античність і середньовіччя. З цього випливав висновок про “історичність” самого розуму. Але він потребував більш докладного обґрунтування. Численні наступні праці Віко поступово привели дослідника до потреби створення “нової науки”, котра б дозволила пояснити феномен суспільного життя і культури людства. Результатом творчих зусиль вченого стала грандіозна багатотомна праця “Підстави нової науки про загальну природу націй, завдяки яким виявляються також нові підстави природного права народів”. Для пояснення суспільного життя Віко запропонував брати не слово, не право, а “загальну природу націй”, тобто закон, що полягає у створенні “громадянського світу” (суспільства) і пізнанні “дійсного порядку речей”. Супроводжуючи виклад ідей книги посиланнями на остаточний критерій божественого провидіння, до якого спрямоване людське пізнання, вчений, однак, констатує свідомий і об’єктивний характер людської діяльності. Люди творять свою історію самі, хоча й у межах загального порядку, встановленого світовим Розумом. Цей порядок проявляється через “природні людські звичаї”, що виробляються ними у соціальному співжитті. Італійський вчений на величезному фактичному матеріалі переконливо показав, що усі результати людської активності — держава, інститути, матеріальна і духовна культура — виникали в певних обставинах відповідно до потреб людських спільнот, змінювались разом з обставинами і розумовим вдосконаленням. Вважаючи, що однієї філософії недостатньо для пізнання таких “змінних” речей як розвиток людської спільності, вчений пропонує “нову науку”, яка б поєднала раціоналізм філософії (стосовно “вічних істин”) з історичною змінністю людства, що виражена у набутті істиних знань через пізнання конкретного світу речей. Таким чином філософія і філологія у поєднанні з історією й дають у підсумку “нову науку”, котра у сутності є “філософією історії” (Віко цього терміну не вживав).


Дата добавления: 2015-07-17; просмотров: 157 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Європейське історіописання 9-11 ст. | Європейське історіописання 12-14 ст. | Візантійська історіографія. Амміан Марцеллін. | Основні риси гуманістичної історіографії. | Гуманістична історіографія італійського відродження: головні етапи та постаті. | Леонардо Бруні. | Ерудитською історіографія. Ф. Бьондо | Французька гуманістична історіографія –головні постаті та здобутки. | Історичні погляди Жана Бодена | Впливи гуманізму на англійську історіографію |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Натурфілософські підстави історіографії Просвітництва| Історичні погляди Шарля Луї Монтеск’є

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.005 сек.)