Візантійська історіографія. Амміан Марцеллін.

Візантія уникла варварського завоювання і тому після занепаду Західної Римської імперії стала спадкоємцем і продовжувачем античних греко-римських традицій, поєднаних зі східними культурами і християнством. Грецька мова стала інтегруючим засобом у цьому процесі.Візантія зберегла міцну державну владу, що дозволила централізувати управління імперією. Візантійські міста не занепали, а процвітали завдяки торгівлі зі Сходом.

Християнське світобачення посіло провідні позиції у суспільній свідомості.

Проте елліністичні струмені, антична традиція відігравали у ній більш поважну роль, ніж на заході континенту. Засади офіційної християнської ідеології були розроблені богословом і філософом, “батьком візантійської схоластики” Іоанном Домаскіном (VІІІ ст.) у праці “Джерело знання”. Науку і знання він розумів як ідеальні логічні категорії, які не мають відношення до емпіричних прикладних знань, а спрямовані на пізнання божественої волі.

У V-VІІІ ст. християнські богослови доклали зусиль для систематизації православної догматики християнства, що народжувалась у безперервній боротьбі з поганськими культами та єресями. На відміну від католицтва візантійські богословии докладно розробляли насамперед питання людської особистості, її можливостей у осягненні божественого провидіння. Тому в полі зору постала проблематика тіла і душі, котра розроблялась з огляду на античну традицію, зокрема на підставах неоплатонізму. Богословські праці Симеона Нового Богослова (949-1022) і Григорія

Палами поширили вчення про спроможність людини досягти духовного поєднання з Богом через внутрішнє очищення і аскетизм. Ставлення богословів та літераторів до земної дійсності було дуже

критичним, в усіх проявах людської натури вони намагались розглядіти “спокуси”, “руку” антихриста. Загальна ідеологічна доктрина православ’я, збереження античних традицій зумовили особливості розвитку візантійської історіографії. Якщо жанри історичної літератури залишались подібними до західноєвропейських, то їх зміст суттєво відрізнявся. Візантійські історичні твори були багатшими на описи подій, характеристику дійових осіб, вміщували спроби раціонального пояснення явищ.

Тематика праць оберталась переважно навколо сутичок з варварськими племенами або двірцевих переворотів.

Візантійська культура вчинила поважний вплив на європейську цивілізацію, давши оригінальні зразки світобачення і відбиття його у освіті, релігії, мистецтві. Ця оригінальність полягала у поєднанні античного спадку зі східними традиціями, що у підсумку створило зразки зовнішної урочистості й піднесеності, але також спроб проникнення у духовні процеси особистості. Амміа́н Марцеллі́н (близько 330— † кінець 400) — римський військовик та історик, автор праці з історії Римської держави «Діяння».За походженням — грек з Антіохії.У його «Історії», написаній латинською мовою, висвітлюються події I—IV століть. З 31 його книги збереглися останні 18, що охоплюють 353—378 роки. Амміан Марцеллін багато уваги приділяв історії воєн. Брав участь в поході імператора Юліана проти персів.Найбільшу цінність для дослідників минулого Північного Причорномор’я становлять описи гунів і аланів, запозичені Амміаном Марцелліном із джерел, близьких за часом до нього. Він описав зовнішність представників цих племен, їхній кочовий спосіб життя, військові звичаї, навів відомості про їхню міграцію від Азовського моря до Дунаю, про воєнні зіткнення гунів з аланами, назвав імена їхніх вождів. У географічному та етнографічному екскурсі про Північне Причорномор’я Амміан описав Східну Європу спираючись на джерела, що беруть початок, з одного боку, від Гекатея Мілетського й інших письменників 6—5 століття до нашої ери, з другого — від творів римських авторів. Його не турбувався про те, щоб наведені ним відомості належали до одного й того самого часу. Наприклад, він поставив у спільний ряд гелонів, неврів, агатірсів, відомих з «Історії» Геродота, й аланів і роксоланів, що з’явилися значно пізніше. У некритичній компіляції Марцелліна містяться деякі унікальні відомості, що їх, однак, у більшості випадків важко датувати.

Дата добавления: 2015-07-17