Французька гуманістична історіографія –головні постаті та здобутки.

Іншими шляхами адаптувався гуманізм у Франції. Його поширенню у цій країні сприяли завойовницькі війни французького короля Карла VІІІ у Італії наприкінці ХV — першій половині ХVІ ст., коли французьке дворянство зіткнулося з культурними досягненнями італійців. Від того часу італійці стали постійними гостями французького королівського двору. Під їхнім впливом пожвавилася французька література, мистецтво і науки.

Проте зіткнення гуманізму з ідеями Реформації і Контрреформації на терені Франції позначилося виникненням оригінальної історичної думки, в якій переплітались гуманістичні і теологічно-догматичні елементи. Історія залишалась в орбіті зацікавлень небагатьох вибраних верств. Але вже релігійні війни другої половини ХVІ ст. стимулювали рішуче зростання впливів і практичної значущості історії.

Провісником французького гуманізму був аристократ, політик і письменник Філіпп де Коммін (1447-1511), що залишив широко відомий твір “Мемуари”. У ньому він подав докладний опис свого мінливого політичного життя на службі у французьких королів, головних подій європейської політики другої половини ХV ст., проявивши раціоналізм і праґматизм у оцінці причин та наслідків політичних подій, котрі вбачав у особистих прагненнях видатних осіб. Коммін відкидав можливість ірраціональних див, але визнавав дію провидіння, яке виявляється виключно через людський розум. У його поглядах поєднувалися провіденціалізм і елементи гуманізму, зокрема стосовно природи політичного життя, яка була виявом людських намірів, а не божественої волі. Ще у ХІХ ст. французькі дослідники відзначали, що “політична історія у Франції починається від Комміна” Свідомим представником французького Відродження був Гійом Бюде (1467-1540), котрого пізніше назвали “батьком філології у Франції”. З-під його пера вийшли трактати про грецьку мову, переклади античних авторів, твір “Виховання монарха” та інші. Бюде розвивав ідеї виховання “короля-філософа”, спроможного керувати державою в дусі гуманістичних засад. У період переслідувань протестантів він написав трактат “Про перехід від еллінства до християнства”, в якому засудив християнську церкву за переслідування іншодумців, насадження обскурантизму і схоластики.

Після того, як королівська влада під тиском аристократії і духовенства відмовилась від підтримки реформаторів, Бюде змушений був приховати свої погляди.

Однак йому вдалося поставити питання про роль римського права у державному житті і спрямувати наступників на стежку т.зв. “правового” гуманізму, який отримав поширення у Франції ХVІ ст.

Дата добавления: 2015-07-17