Список рекомендованих джерел. 1. Акофф Рассел Л

1. Акофф Рассел Л. Планирование будущего корпорации: Пер. с англ. - М.: Про­гресс, 1985. - 327 с.

2. Бабинцев B.C. Менеджмент и стратегическое управление: Учеб. пособ. - М.: МГТУ им. Н.Э. Баумана, 1998. - 274 с.

3. Боумен К. Основы стратегического менеджмента: Пер. с англ. / Под ред. Л.Г. Зайцева, М.И. Соколовой. - М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997. - 175 с.

4. Винокуров В.А. Организация стратегического управления на предприятии. -М.: Центр экономики и маркетинга, 1996. - 147 с.

5. Виханский О.С. Стратегическое управление. - М.: Гардарика, 1988. - 292 с.

6. Забелин П.В., Моисеева Н.К. Основы стратегического управления: Учеб. пособ. - М.: Маркетинг, 1997.- 195 с.

7. Круглое М.И. Стратегическое управление компанией: Учеб. для вузов. - М.: Русская Деловая Литература, 1998. - 768 с.

8. Попов С.А. Стратегическое управление: 17-модульная программа для менедже­ров «Управление развитием организации». Модуль 4. — М.: ИНФРА-М, 1999. -344 с.

9. Портер М.Е. Стратегія конкуренції. Методика аналізу галузей і діяльності кон­курентів: Пер. з англ. - К.: Основи, 1998. - 390 с.

10. Томпсон А.А., Стрикленд А.Дж. Стратегический менеджмент: концепции и ситуации: Учебник для вузов: Пер. с 9-го англ. изд. - М.: ИНФРА-М, 2000. -412с.

11. Фатхутдинов Р.А. Стратегический менеджмент: Учеб. пособ. - М.: ЗАО «Биз­нес-школа «Интел-Синтез», 1997. - 304 с.

12. Шершньова З.Є., Оборська С.В. Стратегічне управління: Навч. посіб. - К.: КНЕУ, 1999. - 232 с.

РОЗДІЛ 5. КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ БАНКУ

5.1. Особливості конкуренції в банківській сфері

5.2. Конкурентоспроможність і конкурентні переваги банку

5.3. Стратегічне управління конкурентоспроможністю банку

5.4. Стратегії підвищення конкурентоспроможності банку

5.5. Інноваційна діяльність як основний фактор підвищення конкурентоспроможності банку

5.1. Особливості конкуренції в банківській сфері

Конкуренція (лат. concurrere - «змагатися») являє собою економічний процес взаємодії, взаємозв'язку та боротьби між працюючи­ми на ринку організаціями з метою забезпечення кращих можливостей для збуту продукції, реалізації послуг, задоволення потреб покупців і одер­жання максимального прибутку. Суб'єктами конкуренції можуть висту­пати як продавці, так і покупці.

Організація, що працює на ринку, розглядається не окремо, а з урахуванням усієї сукупності відносин і інформаційних потоків, які пов'язують її з іншими суб'єктами ринку. Конкуруючими називають організації, фундаментальний сегмент ринку яких повністю або частково збігається.

Таким чином, конкуренція може бути визначена як суперництво між окремими особами та господарюючими суб'єктами, зацікавленими в досягненні однієї і тієї ж мети.

Поняття конкуренції багатозначне, тому складно дати його універсальне визначення. Наслідком конкуренції є, з одного боку, загострення вироб­ничих і ринкових відносин, а з іншого - підвищення ефективності госпо­дарської діяльності, прискорення НТП.

Конкуренція належить до неконтрольованих факторів, що впливають на діяльність організації.

Існує чотири можливі конкурентні структури, які визначають вид ринку:

• чиста (досконала) конкуренція;

• монополістична конкуренція;

• олігополія;

• чиста монополія.

Розглянемо докладніше їхні особливості.

Ринок, на якому переважає чиста конкуренція, складається з безлічі продавців і покупців певного ідентичного товару (послуги). Жоден окремий покупець або продавець не здійснює визначального впливу на рівень поточних ринкових цін. Продавець не може запросити ціну, вищу за ринкову, оскільки покупці можуть вільно придбати будь-яку необхідну їм кількість товару за цією ринковою ціною. Продавці також не можуть встановлювати ціну на рівні, нижчому за ринковий, оскільки мають змогу продати все, що потрібно, за існуючою ринковою ціною. Попит є абсолютно еластичним. Ринок кожної організації має незначні розміри. Новим організаціям легко увійти на ринок, обмежувальні переваги неможливі, тому що товари та ціни одна­кові. Важливу роль відіграє надійна репутація фірми. Продавець на цих ринках не витрачає багато часу на розробку стратегії маркетингу, тому що доти, поки ринок залишається ринком чистої конкуренції, роль маркетингових досліджень, діяльності з розробки товару, політики цін, реклами, сти­мулювання збуту й інших заходів є мінімальною.

Погляд фахівців

За Дж.В. Робінсоном, досконала конкуренція переважає тоді, коли попит на продукцію кожного виробника є абсолютно еластичним. Звідси випливає, по-перше, що кількість продавців значна й обсяг виробницт­ва кожного з них складає мізерно малу частку від загального випуску даної продукції; по-друге, що всі покупці знаходяться в однаковому становищі щодо можливості вибирати між конкуруючими продавця­ми, так що на ринку панують відносини досконалої конкуренції.

Ринок монополістичної конкуренції складається зі значної кількості покуп­ців і продавців, що здійснюють угоди не за єдиною ринковою ціною, а в широкому діапазоні цін. Наявність діапазону цін пояснюється здатністю продавців пропонувати покупцям різні варіанти товарів. Реальні продукти можуть відрізнятися якістю, властивостями, зовнішнім оформленням, але ці розбіжності, якщо вони є, досить незначні. Вони можуть полягати в супут­ньому товарові обслуговуванні. Покупці вбачають різницю в пропозиціях і готові платити за товари по-різному. Щоб виділитися чимось, крім цін, продавці прагнуть розробити різні пропозиції для різних ринкових сегмен­тів і широко використовують практику присвоєння товарам марочних назв, реклами, методів особистого продажу. Значна кількість конкурентів приво­дить до того, що стратегії їхнього маркетингу впливають на кожну окрему фірму значно менше, ніж в умовах монопольного ринку.

Погляд фахівців

Як зазначав Э.Х. Чемберлін, стверджувати, що кожен виробник у якій-небудь галузі має монополію на свій власний різновид продукту, не означає стверджувати, що галузь монополізована. Навпаки, у ме­жах галузі може мати місце досить інтенсивна конкуренція, але, зви­чайно, не та, що описується теоріями чистої конкуренції, — вона від­різняється монополією на власний різновид продукту... Монополістич­на конкуренція, безумовно, має відмінності порівняно і з чистою мо­нополією, і з чистою конкуренцією.

Ринок олігополії (олігополістична конкуренція) складається з незначної кількості продавців, які досить швидко реагують на зміни політики ціноутворення та маркетингових стратегій один одного. Товари можуть бути подібними, а можуть відрізнятися. Вузьке коло конкурентів-продавців пояснюється тим, що новим претендентам важко проникнути на цей ри­нок. Кожен продавець чутливо реагує на стратегію і дії конкурентів. Якщо певна компанія знизить свої ціни на 10%, покупці швидко переорієнту­ються на цього постачальника. Інші виробники також будуть вимушені реагувати або зниженням цін, або пропонуванням більшого обсягу по­слуг. Олігополіст ніколи не отримує якого-небудь довгострокового резуль­тату внаслідок зниження цін. З іншого боку, якщо олігополіст підвищує ціни, конкуренти можуть не вдатися до очікуваних дій, і тоді він буде змушений або повертатися до колишнього рівня цін, або ризикувати втра­тою клієнтури на користь конкурентів.

Дата добавления: 2015-07-15