Правове забезпечення та основні принципи державної політики у сфері зайнятості населення.

Законодавство про зайнятiсть. Право людей на працю йзахист вiд безробiття встановлено мiжнародними правовими актами. Важливу роль у правовому регулюваннi зайнятостi населення вiдiграють конвенцiї та рекомендацiї МОП, якi встановлюють мiжнароднi стандарти у сферi зайнятостi населення та працевлаштування.
Важливе значення мають i мiжнароднi договори та угоди. Зауважимо: якщо мiжнародним договором або угодою, укладеними Україною, встановлено iншi правила, нiж передбаченi законодавством про зайнятiсть, то дiють правила мiжнародних договорiв i угод.
Зайнятiсть суспiльно корисною працею осiб, якi припинили трудовi вiдносини з пiдстав, передбачених КЗпП, за неможливостi їх самостiйного працевлаштування забезпечується вiдповiдно до Конституцiї України, КЗпП, Закону України «Про зайнятiсть населення» вiд 1 березня 1991 р. зi змiнами та доповненнями.
Закон, про який йдеться, - комплексний законодавчий акт, що мiститъ норми адмiнiстративного права, права соцiального забезнечення, а також трудового права.
Кожна з перерахованих галузей права має свiй предмет регулювання; цей Закон визначає правовi, економiчнi йорганiзацiйнi основи зайнятостi населення України i його захисту вiд безробiття, а також соцiальнi гарантiї з боку держави в реалiзацiї громадянами права на працю.
Закон України “Про загальнообов’язкове державне соцiальне страхування на випадок безробiття” вiд 2 березня 2000 р., розроблений вiдповiдно до Конституцiї України та Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соцiальне страхування, визначає правовi, фiнансовi й органiзацiйнi засади загальнообов’язкового державного соцiального страхування на випадок безробiття.
Слiд зазначити, що законодавство про зайнятiсть поширюється на iноземцiв, якi постiйно проживають в Українi, а також осiб без громадянства, якщо iнше не передбачено законодавством України. Так, iноземцi, що iммiгрували в Україну для працевлаштування на певний термiн, можуть займатися трудовою дiяльнiстю вiдповiдно до одержаного у встановленому порядку дозволу на працевлаштування.
Працевлаштування в Українi iноземцiв, найнятих iнвестором у межах i за посадами (спецiальнiстю), визначеними угодою про розподiл продукцi, здiйснюється без отримання дозволу на працевлаштування.

Гарантiї щодо вивiльнення та працевлаштування встановлено йособам, якi постраждали внаслiдок Чорнобилъської катастрофи.
Вiдносини зайнятостi в Українi регулюються також iншими законодавчими актами України.
Соцiально-партнерськi угоди та колективнi договори також установлюють норми щодо забезпечення зайнятостi вивiльнюваних працiвникiв.
Основнi принципи державної полiтики у сферi зайнятостi населення, а також державнi гарантiї прав на вибiр професiї i виду дiяльностi визначено Законом України “Про зайнятiсть населення”.

Основнi принципи державної полiтики зайнятостi населення:

1. Забезпечення рiвних можливостей усiм громадянам, незалежно вiд походження, соцiального й майнового стану, расової та національної належностi, статi, вiку, полiтичних переконань, ставлення до релiгiї, в реалiзацiї права на вiльний вибiр виду дiяльностi вiдповiдно до здiбностей та професiйної пiдготовки з урахуванням особистих iнтересiв i суспiльних потреб.

2. Сприяння забезпеченню ефективної зайнятостi, запобiганню безробiттю, створенню нових робочих мiсць i умов для розвитку пiдiтриємництва.

3. Координацiя дiяльностi у сферi зайнятостi з iншими напрямами економiчної та соцiальної полiтики на основi державної та регiональних програм зайнятостi.

4. Спiвробiтництво професiйних спiлок, асоцiацiй (спiлок) пiдприємцiв, власників пiдприємств, установ, органiзацiй або уповноважених ними органiв у взаємодiх з органами державного управлiння в розробцi, реалiзацiї та контролi за виконанмям заходiв щодо забезпечення зайнятостi населення.

5. Мiжнародне спiвробiтництво у вирiшеннi проблем зайнятостi населення, включаючи працю громадян України за кордоном та iноземних громадян в Українi.

Держава гарантує працездатному населенню у працездатному вiцi в Українi:

• добровiльнiсть працi, вибiр або зміну професiї та виду дiяльностi;
• захист вiд необгрунтованої вiдмови у прийняттi на роботу й незаконного звiльнення, а також сприяння в збереженнi роботи;
• безкоштовне сприяння у пiдборi пiдходящої роботи та працевлаштуваннi вiдповiдно до покликання, здiбностей, професiйної пiдготовки, освiти, з урахуванням суспiльних потреб, всiма доступними засобами, включаючи професiйну орiєнтацiю i перепiдготовку;
• компенсацiю матерiальних витрат у зв’язку з направленням на роботу до iншої мiсцевостi;
• виплату вихiдної допомоги працiвникам, якi втратили постiйну роботу на пiдприємствах, в установах та органiзацiях, у випадках i на умовах, передбачених чинним законодавством;
• безкоштовне навчання нових професiй безробiтних, перепiдготовку в навчальних закладах або в системi державної служби зайнятостi з виплатою матеріальної допомоги;
• виплату безробiтним в установленому порядку допомоги по безробiттю, матерiальної допомоги по безробiттю, матерiальної допомоги членам сiм’ї, якi перебувають на їх утриманнi, та iнших видiв допомоги;
• зарахування до загального трудового стажу, а також до безперервного трудового стажу перiоду перепiдготовки та навчання нових професiй, участi в оплачуваних громадських роботах, одержання допомоги по безробiттю та матерiальної допомоги по безробiттю;
• надання роботи за фахом на перiод не менше трьох рокiв молодим спецiалiстам — випускникам державних навчальних закладiв, ранiше заявленим пiдприємствами, установами, органiзацiями.

Держава забезпечує надання додаткових гарантiй щодо працевлаштування працездатним громадянам у працездатному вiцi, якi потребують соцiального захисту i не можуть нарiвнi з iншими конкурувати на ринку працi.

Додатковi гарантiї зайнятостi для, окремих категорiй населення:

1. Жiнкам, якi мають дiтей вiком до шести років.

2. Одиноким матерям, які мають дiтей вiком до чотирнадцяти рокiв або дітей – інвалідів.

3. Молодi, яка закинчила або припинила навчання у середнiх загальноосвiтніх школах, професiйно-технiчних закладах освiти, звiльнилася зi строкової вiйськової або альтернативної (невiйськової) служби i якiй робоче мiсце надається вперше, дiтям (сиротам), якi залишилися без пiклування батькiв, а також особам, яким виповнилося п’ятнадцять рокiв i яких за згодою одного iз батькiв або особи, яка їх замiнює, можна, як виняток, приймати на роботу.

4. Особам передпенсiйного вiку (чоловiкам по досягненнi 58 рокiв, жiнкам — 53 рокiв).

5. Особам, звiльненим пiсля вiдбуття покарання або примусового лiкування.

Для працевлаштування зазначених категорiй громадян мiсцевi державнi адмiнiстрацiї, виконавчi органи вiдповiдних рад за поданням центрiв зайнятостi бронюють на пiдприємствах, в установах i органiзацiях, незалежно вiд форм власностi, з чисельнiстю понад 20 чоловiк до 5процентiв загальної кiлькостi робочих мiсць за робiтничими професiями, у тому числi з гнучкими формами зайнятостi.
У межах броні місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних раз встановлюють підприємствам квоту робочих місць для обов’язкового працевлаштування громадян, які потребують соціального захисту.

Квота робочих місць встановлюється щодо кожної категорії громадян, зазначених у п. 2 цього Положення.

Броня – кількість робочих місць для обов’язкового працевлаштування громадян, які потребують соціального захисту.

У разі скорочення чисельності або штату працівників підприємств, установ і організацій у розмірі, що перевищує встановлену квоту, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних рад зменшують або взагалі не встановлюють квоти для цих підприємств і організацій.

У разі відмови в прийомі на роботу громадян із числа категорій, зазначених у законі, в межах установленої броні з підприємств, установ і організацій державна служба зайнятості стягує штраф за кожну таку відмову у п’ятдесятикратному розмірі неоподаткованого мінімуму доходів громадян. Одержані кошти спрямовуються до місцевої частини державного фонду сприяння зайнятості населення і можуть використовуватися для фінансування витрат підприємств, установ і організацій, які створюють робочі місця для цих категорій населення понад встановлену квоту.

Гарантії реалізації права громадян на працю є і гарантіями зайнятості. Відповідно до ст. 5 – 1 КЗпП держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України:

• вiльний вибiр виду дiяльностi;

• безплатне сприяння державними службами зайнятостi у пiдборi пiдходящої роботи i працевлаштуваннi вiдповiдно до покликання, здiбностей, професiйної гiiдготовки, освiти, з урахуванням суспiльних потреб;

• надання пiдприємствами, установами, органiзацiями вiдповiдно до їх попередньо поданих заявок роботи за фахом випускникам державних вищих навчальних, професiйних навчально - виховних закладiв;

• безплатне навчання безробiтних нових професiй, перепiдготовку в навчальних закладах або у системi державної служби зайнятостi з виплатою стипендії;

• компенсацiю вiдповiдно до законодавства матерiальних витрат у зв’язку з направленням на роботу в iншу мiсцевiсть;

• правовий захист вiд необгрунтованої вiдмови у прийняттi на роботу i незаконного звiльнення, а також сприяння у збереженнi роботи.

Дата добавления: 2015-07-15