Поняття « зайнятість», «безробітні» та «підходяща робота».

Поняття зайнятості. Зайнятість населення, яке проживає на території України, забезпечується державою шляхом:

• проведення активної соціально – економічної політики, спрямованої на задоволення його потреб у добровільному виборі виду діяльності;

• стимулювання створення нових робочих мiсць i розвитку пiдприємництва.

Зайнятiсть — це дiяльнiсть громадян, пов’язана із задоволенням особистих та суспiльних потреб; як правило, вона приносить їм дохiд у грошовiй або iншiй формi.

Розрiзняють такi юридично важливі обставини визнання громадянина зайнятим:

1. Громадянин здійснює діяльність;

2. Діяльність громадянина не суперечить законодавству України;

3. Діяльність громадянина пов’язана із задоволенням особистих чи суспільних потреб;

4. Діяльність громадянина, як правило, приносить дохід.

Зайнятiсть означає фактичну реалiзацiю права на працю. Громадяни України вiльно обирають види дiяльностi, не забороненi законодавством, у тому числi й не пов’язанi з виконанням оплачуваної роботи, а також професiю, мiсце роботи вiдповiдно до своїх здiбностей.
Держава створює умови для повного здiйснення громадянами права на працю, гарантує рiвнi можливостi у виборi професiї та роду трудової дiяльностi, реалiзовує програми професiйно - технiчного навчання, пiдготовки та перепiдготовки кадрiв вiдповiдно до суспiльних потреб.
Примус до працi в будь - якiй формi не допускається, за винятком випадкiв, передбачених законодавством України. Не вважається примусовою працею військова або альтернативна (невійськова) служба, а також робота чи служба, що виконується особою за вироком чи іншим рішенням суду або відповідно до законів про воєнний і про надзвичайний стан.

Згiдно зi ст. 43 Конституцiї України кожен громадянин має право на працю, яка дає можливiсть заробляти йому на життя працею, яку вiн вiльно обирає або на яку вiльно погоджується, а добровiльна незайнятiсть громадян не є пiдставою для притягнення їх до адмiнiстративної або кримінальної вiдповiдальностi.
В Українi до зайнятого населення належать громадяни, які проживають на території держави на законних підставах:

• ті, хто працює за наймом на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на пiдприємствах, в установах i органiзацiях, незалежно вiд форм власностi, у мiжнародних та iноземних органiзацiях в Українi i за кордоном;
• громадяни, якi самостiйно забезпечують себе роботою, включаючи пiдприємцiв, осiб, зайнятих iндивiдуальною трудовою дiяльнiстю, творчою дiяльнiстю, члени кооперативiв, фермери та члени їх сiмей, якi беруть участь у виробництвi;
• обранi, призначенi або затвердженi на оплачувану посаду в органах державної влади, управлiння та громадських об’єднаннях;
• особи, якi проходять службу в Збройних Силах України, Службi безпеки України, Прикордонних вiйськах України, вiйськах внутрiшньої та конвойної охорони i Цивiльної оборони України, органах внутрiшнiх справ, iнших вiйськових формуваннях, створених вiдповiдно до законодавства України, альтернативну (невiйськову) службу;
• особи, якi проходять професiйну пiдготовку, перепiдготовку i пiдвищення квалiфiкації з вiдривом вiд виробництва; навчаються в денних загальноосвiтнiх школах i вищих навчальних закладах;
• громадяни iнших країн, якi працюють, тимчасово перебуваючи в Українi, i виконують функцiї, не пов’язанi iз забезпеченням дiяльностi посольств i мiсiй;
• законодавством України можуть передбачатися й iншi категорiї зайнятого населення.
Отже, зайнятiсть означає реалiзацiю права на працю; громадяни реалiзують своє право на працю у рiзних формах зайнятостi. Термiн «зайнятi» значно ширший вiд термiна «працiвники», позаяк зайнятiсть на умовах трудового договору — лише одна iз форм зайнятостi.
Поняття «безробiтнi». Поряд з термiном «зайняте населення» законодавством визначається поняття а також змiст його правового статусу. Правовий статус безробiтного включає основнi права й обов’язки та їх гарантії. Безробiтними визнаються:
• тiльки працездатніi за вiком i станом здоров’я громадяни, якi не мають роботи й заробiтку, інших передбачених законодавством доходiв;
• зареєстрованіi в державнiй службi зайнятостi як такi, що шукають роботу;
• готовi й здатнi приступити до пiдходящої роботи.

Не можуть бути визнані безробітними громадяни:

1. віком до 16 років, за винятком тих, які працювали і були вивільнені у зв’язку із змінами в організації виробництва та праці, реорганізацією, перепрофілюванням і ліквідацією підприємства, установи й організації або скороченням чисельності (штату);

2. які вперше шукають роботу і не мають професії (спеціальності), у тому числі випускники загальноосвітніх шкіл у разі відмови їх проходженням професійної підготовки або від оплачуваної роботи включаючи роботу тимчасового характеру, яка не потребує професійної підготовки;

3. які відмовились від двох пропозицій підходящої роботи з моменту реєстрації їх у службі зайнятості як осіб, що шукають роботу;

4. які мають право на пенсію відповідно до законодавства України;

У разі відсутності підходящої роботи рішення про надання громадянам статусу безробітних приймається державною службою зайнятості за їх особистими заявами з восьмого дня після реєстрації у центрі зайнятості за місцем проживання як таких, що шукають роботу.

Реєстрація громадян провадиться при пред’явленні паспорта і трудової книжки, а в разі потреби – військового квитка, документа про освіту або документів, які їх замінюють.

Безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові й здатні приступити до підходящої роботи.

Порядок реєстрацiї, перереєстрацiї та ведення облiку громадян, якi шукають роботу, i безробiтних державною службою зайнятостi визначається Кабiнетом Мiнiстрiв України.
Громадянам, зареєстрованим у державнiй службi зайнятостi, протягом семи календарних днiв з моменту реєстрацiї добирається пiдходяща робота.
Зауважимо, що за неможливостi надати пiдходящу роботу безробiтному може бути запропоновано пройти професiйну перепiдготовку або пiдвищити свою квалiфiкацiю.
Якщо такої роботи не було надано, громадяниновi згiдно з його заявою встановлюється статус безробiтного i призначається допомога по безробiттю.
Поняття «пiдходяща робота». Поняття «пiдходяща робота» для рiзних категорiй громадян, якi звертаються щодо працевлаштування до державної служби зайнятостi, неоднозначне.
Для громадян, якi втратили роботу i заробiток (трудовий дохiд), пiдходящою вважається робота, що вiдповiдає освiтi, професiї (спецiальностi), квалiфiкацiї працiвника i надається в тiй мiсцевостi, де вiн проживає.
Зауважимо, що заробiтна плата повинна вiдповiдати рiвню, який особа мала на попереднiй роботi, з урахуванням середнього рiвня заробiтної плати, що склався у вiдповiднiй галузi за минулий мiсяць.
При пропонуваннi пiдходящої роботи враховується трудовий стаж громадянина за спецiальнiстю, його попередня дiяльнiстъ, вiк, досвiд, становище на ринку працi, тривалiсть перiоду безробiття.

Вимоги щодо надання пiдходящої роботи знижено:

• для громадян, якi вперше шукають роботу i не мають професії (спецiальностi), пiдходящою вважається робота, яка потребує попередньої професiйної пiдготовки, або оплачувана робота (включаючи роботу тимчасового характеру), яка не потребує професiйної пiдготовки;

• для громадян, якi бажають вiдновити трудову дiяльнiсть пiсля перерви тривалiстю понад шiсть мiсяцiв, пiдходящою вважається робота за спецiальнiстю, що потребує попередньої перепiдготовки чи пiдвищення квалiфiкацiї, а в разi неможливостi iї надання — iнша оплачувана робота за спорiдненою професiєю (спецiальнiстю);
• для громадян, якi працювали не за професiєю (спецiальнiстю) понад шiсть мiсяцiв, пiдходящою вважається робота, яку вони виконували за останнiм мiсцем роботи, а робота за основною професiєю (спецiальнiстю) може бути пiдходящою за умови попередньої перепiдготовки чи пiдвищення квалiфiкацiї з урахуванням потреб ринку працi у цiй професiї (спецiальностi);
• у разi неможливостi надати громадяниновi роботу за професiєю (спецiальнiстю) протягом шести мiсяцiв безробiття пiдходящою вважається робота, що потребує змiни професiї (спецiальностi) з урахуванням здiбностей, здоров’я громадянина та минулого досвiду, доступних для нього видiв навчання й потреб ринку працi у цiй професiї (спецiальностi);
• при змiнi громадянами професiї (спецiальностi) за направленням державної служби зайнятостi пiдходящою вважається робота як за новим, так i за попереднiм фахом (слецiальнiстю) за останнiм мiсцем роботи.
Зазначимо, що рiшенням мiсцевих державних адмiнiстрацiй, виконавчих органiв вiдповiдних рад може встановлюватися транспортна доступнiсть та iншi критерiї пiдходящої роботи, якi посилюють соцiальний захист населення.

Дата добавления: 2015-07-15