Результати дослідження за методикою багаторівневого особистісного опитувальника «Адаптивність 200».

Досліджуванні	Умовні позначення показників
	ПР	КП	МН	ВПС	ОАП
Досл №1
Досл №2
Досл №3
Досл №4
Досл №5
Досл №6
Досл №7
Досл №8
Досл №9
Досл №10
Досл №11
Досл №12
Досл №13
Досл №14
Досл №15
Досл №16
Досл №17
Досл №18
Досл №19
Досл №20
Досл №21
Досл №22
Досл №23
Досл №24
Досл №25
Досл №26
Досл №27
Досл №28
Досл №29
Досл №30
Досл №31
Досл №32
Досл №33
Досл №34
Досл №35
Досл №36
Досл №37
Досл №38
Досл №39
Досл №40
Досл №41
Досл №42
Досл №43
Досл №44
Досл №45
Досл №46
Досл №47
Досл №48
Досл №49
Досл №50

Проаналізувавши отримані результати за проведеними методиками можна сказати,що рівень розвитку адаптаційних можливостей підрозділу сягає задовільного та середнього рівнів. Рівень нервово – психічної стійкості, адаптативності, самооцінки військовослужбовців, їх комунікативних здібностей відповідає експертним оцінкам командирів і є достатнім для виконання службових обов’язків.

Для більш детального вивчення найбільш значущих показників адаптаційного потенціалу ми вирішили провести кореляцію між шкалою «особистісний адаптаційний потенціал» та іншими параметрами нашого дослідження. Це в подальшому дасть нам інформацію про те, на що треба найбільше звернути увагу при доборі методів розвитку адаптаційних можливостей.

На таблиці 2.4 відображена кореляція між комунікативним потенціалом особистості та експертними оцінками командирів. Тут добре показана висока значущість зв’язку між високим комунікативним потенціалом та високими експертними оцінками. Це свідчить про те, що військовослужбовці, які є досить комунікабельними та товариськими краще виконують свої службові обов’язки та справляються з поставленими завданнями. А це позначає, що така якість особистості, як «Комунікативний потенціал» є важливою, та має суттєвий вплив на адаптацію військовослужбовця за контрактом до умов військової служби.

Таблиця 2.4

	КП_высокая	КП_хорошая
ЭО_высокая	Корреляция Пирсона	,584	-,208
Знч.(2-сторон)	,000	,110
N
ЭО_средняя	Корреляция Пирсона	-,331	-,108
Знч.(2-сторон)	,010	,413
N
ЭО_низкая	Корреляция Пирсона	-,290	,363
Знч.(2-сторон)	,025	,004
N

А ось таблиця 2.5 дає нам змогу прослідкувати сильний зв'язок між такими факторами, як високий особистісний адаптаційний потенціал та висока експертна оцінка командира. Саме за допомогою кореляції Пірсона, яка дорівнює 0,532, ми й дізналися, що цей зв'язок є для нас значущим. Таким чином, ми розуміємо, що військовослужбовці військової служби за контрактом, які мають високий особистісний потенціал, тобто адекватну самооцінку, разом з тим мають і високе оцінювання з боку командирів, тобто вони здатні відповідально відноситися до військової служби та сумлінно виконувати службові завдання. Це дає нам змогу стверджувати, що самооцінка, здатність адаптуватися до нових умов позитивно відображується на службовій діяльності військовослужбовця військової служби за контрактом.

Таблиця 2.5

	ОАП_высока0я	ОАП_хорошая
ЕО_высокая	Корреляция Пирсона	,532	-,208
Знч.(2-сторон)	,000	,110
N
ЕО_средняя	Корреляция Пирсона	-,243	-,108
Знч.(2-сторон)	,061	,413
N
ЕО_низкая	Корреляция Пирсона	-,333	,363
Знч.(2-сторон)	,009	,004
N

Цікавою для нас є наступна таблиця 2.6, що містить дані про взаємозв’язок між нервово-психічною стійкістю та експертними оцінками. Тут ми бачимо, що найнижчі експертні оцінки отримали саме ті, які мають низьку нервово-психічну стійкість, а військовослужбовці з достатнім і середнім рівнем стійкості мають середні оцінки від своїх безпосередніх командирів. Проаналізувавши таблицю, ми можемо сказати, що саме високий рівень стійкості військовослужбовця військової служби за контрактом має вплив на успішну професійну адаптацію особистості.

Таблиця 2.6

	ЛТ_низкая	ЛТ_умеренная
ЭО_высокая	Корреляция Пирсона	-,415	-,450
Знч.(2-сторон)	,001	,000
N
ЭО_средняя	Корреляция Пирсона	-,248	,606
Знч.(2-сторон)	,056	,000
N
ЭО_низкая	Корреляция Пирсона	,762	-,180
Знч.(2-сторон)	,000	,170
N

Також ми проаналізували взаємозв’язок між собою таких факторів, як особистісний адаптаційний потенціал та комунікативний потенціал. Цей зв'язок можна спостерігати на таблиці 2.7. Ми бачимо, що високу кореляцію мають показники високий адаптаційний потенціал та високий комунікативний потенціал. Теж саме можна сказати й про достатні показники цих факторів. Високий адаптаційний потенціал свідчить про адекватну самооцінку. Тобто при нормальній самооцінці військовослужбовець є комунікабельним та товариським. Це ще раз доводить нам, що ці показники адаптації є взаємопов’язаними та важливими.

Таблиця 2.7

	ОАП_ високий	ОАП_ хороший
КП_ високий	Кореляція Пірсона	,506	-,206
Знч.(2-сторон)	,000	,114
N
КП_ хороший	Корреляция Пирсона	-,237	,712
Знч.(2-сторон)	,069	,000
N

Також ми проаналізували кореляції військово - професійної спрямованості з експертними оцінками та особистісним адаптаційним потенціалом і отримали результати які представлені в таблиці 2.8.

Таблиця 2.8

	ЛАП_высокая	ЛАП_хорошая
ВПС_высокая	Корреляция Пирсона	,506	-,206
Знч.(2-сторон)	,000	,114
N
ВПС_хорошая	Корреляция Пирсона	-,237	,712
Знч.(2-сторон)	,069	,000
N

Ми бачимо,що такий показник як «військово-професійна спрямованість» добре корелює з шкалою «особистісний адаптаційний потенціал»

Щоб перевірити правильність наших висновків, ми також здійснили множинний регресійний аналіз. Метою також було дізнатися, який саме показник має найбільший вплив на успішну адаптацію військовослужбовця і як результат на високі експертні оцінки.

Ми виділили незалежні змінні, якими є психологічні особливості військовослужбовця, а саме: особистісний адаптаційний потенціал, нервово психічна стійкість та комунікативний потенціал, військово-професійна спрямованість. І звичайно ми маємо незалежну змінну – це експертні оцінки безпосередніх командирів, яка є зовнішньою оцінкою особистості військовослужбовця і його професійних якостей.

Загалом, дивлячись на таблицю 2.9 ми можемо стверджувати, що коефіцієнт кореляції усіх незалежних змінних і залежної змінної є досить високим, а саме 0,857. Скоректований R-квадрат дорівнює 0, 719. Це позначає, що міра залежності варіації залежної змінної від варіації незалежних змінних дорівнює 71%. Це досить високий показник і він свідчить про високу залежність експертних оцінок від незалежних факторів, які ми досліджуємо.

Таблиця 2.9

Модель	R	R-квадрат	Скорректированный R-квадрат	Стд. ошибка оценки
	,857^a	,734	,719	,412

Також ми аналізуємо ще одну таблицю 2.10, що стосується регресійного аналізу і також є важливою для нас. Перш за все ми повинні звернути увагу на «Значущість», це остання колонка нашої таблиці. Нам відомо, що, чим ближче число наближається до 0, тим важливішим для нас є результат. А якщо число є досить великим, то можна говорити про випадковість отриманого результату. Тобто ми можемо стверджувати про високу значимість фактору «нервово-психічна стійкість».

Таблиця 2.10

Модель	Нестандартизованные коэффициенты	Стандартизованные коэффициенты	T	Знч.
B	Стд. Ошибка	Бета
	(Константа)	,226	,148		1,530	,132
ОАП	,116	,097	,147	1,196	,237
НПС	,726	,100	,726	7,287	,000
КП ВПС	,025 ,023	,102 ,118	,031 ,025	,250 1,248	,804 ,254
a. Зависимая переменная: эксп_оценка_2

Таким чином, ми можемо стверджувати, що найбільший вплив на професійну адаптацію військовослужбовця військової служби за контрактом має фактор «нервово-психічна стійкість». Інші показники, такі як, самооцінка, соціально-психологічний фактор,військово-професійна спрямованість теж мають суттєвий вплив на адаптацію особистості, адже вони також високо корелюють з експертними оцінками.

Для розвитку адаптаційних можливостей мною був проведений психологічний тренінг «АДАПТИВНІСТЬ»

Метою проведення соціально-психологічного тренінгу “Адаптивність” є прискорення адаптації молодих військовослужбовців до нових специфічних умов військової життєдіяльності та підвищення їхньої мотивації до проходження військової служби. Тренінг сприяє згуртованості підрозділу, підвищує колективну позитивну мотивацію на виконання підрозділом завдань за призначенням.

Головними завданнями соціально-психологічного тренінгу виступають:

1. Створення позитивного соціально-психологічного клімату та згуртованості у підрозділі.

2. Створення почуття єдності нового колективу. Дати можливість відчути приналежність до групи кожного її члена;

3. Допомога військовослужбовцям правильно зрозуміти себе та своє місце у колективі і в житті;

4. Підвищити свою самооцінку та ставлення до самого себе;

5. Сформувати настанови щодо подолання різного роду конфліктів між військовослужбовцями.

Для виховання нервово–психічної стійкості військовослужбовців служби за контрактом нами був проведений психологічний тренінг “Розвиток вольової саморегуляції військовослужбовця служби за контрактом”.

Тренінг “Розвиток вольової саморегуляції військовослужбовця служби за контрактом” – система прийомів послідовного самовпливу в цілях підвищення емоційно - вольової стійкості в напружених і небезпечних ситуаціях, що виникають у повсякденній діяльності військовослужбовців. Даний тренінг розвиває і вдосконалює ряд важливих психологічних якостей: самовладання, впевненість у своїх силах, увагу, образне мислення, навички запам’ятовування. Одночасно він попереджає розумову і фізичну перевтому, сприяє зміцненню нервової системи і збільшення опірності психіки до негативних впливів, підвищує працездатність. Суть тренінгу полягає в розвитку у військовослужбовців служби за контрактом здібностей до самостійного впливу на свої регулюючі психологічні і нервові механізми певними вправами і прийомами.

Тренінг “Розвиток вольової саморегуляції військовослужбовця служби за контрактом” розроблений з метою формування високою емоційно - вольової стійкості та інших важливих психологічних якостей, необхідних для успішного виконання поставлених завдань, адекватного реагування та ефективної дії в екстремальних ситуаціях, що виникають у службовій діяльності.

Після проведення тренінгу були повторно виміряні самооцінка,нервово-психічна стійкість, комунікативний потенціал,адаптаційний потенціал за допомогою опитувальника «АДАПТАТИВНІСТЬ 200»(таблиця 2.11).

Табл.2.11

Дата добавления: 2015-07-11