Висновки до розділу. Для досягнення цілі емпіричного дослідження мною було проведено вимірювання рівня

Для досягнення цілі емпіричного дослідження мною було проведено вимірювання рівня розвитку адаптаційного потенціалу за шістьма показниками, а саме:успішність у професійній діяльності,комунікативний потенціал, нервово-психічна стійкість, самооцінка, моральна нормативність, військово-професійна спрямованість. Дослідження я побудував у декілька етапів.

За результатами першого етапу емпіричного дослідження військовослужбовці контрактники військової частини А0139 отримали низький та середній рівні розвитку запропонованих мною параметрів адаптаційного потенціалу,а це значить,що їх рівень адаптованості був низький. Для виявлення найбільш значущого показника адаптаційного потенціалу я використав методи статистичної обробки даних,а саме кореляційний та регресійний аналіз. Використання даних методів дало мені змогу визначити кореляцію між залежними змінними,такими як самооцінка,нервово-психічна стійкість, військово – професійна спрямованість,та незалежною змінною якою виступали експертні оцінки командира. За допомогою цієї кореляції я визначив для себе основні показники розвитку адаптаційного потенціалу, вони наступні: успішність професійної службової діяльності, нервово- психічна стійкість військовослужбовця, соціально-психологічний фактор та самооцінка.

За допомогою регресійного аналізу я визначив,що фактор «нервово-психічна стійкість» є найбільш значущим у процесі розвитку адаптаційного потенціалу. Саме цей показний має найбільш значиму кореляцію з незалежним оцінюванням безпосередніх командирів досліджуваних військовослужбовців, а саме з показником «успішність професійної діяльності». Інші показники, а саме «соціально – психологічний фактор» та «самооцінка» теж мають досить суттєвий вплив на професійну адаптацію військовослужбовця. Це підтверджується нашими емпіричними дослідженнями.

Проаналізувавши емпіричне дослідження, ми змогли надати методичні рекомендації командирам по роботі з особовим складом задля більш успішної професійної адаптації військовослужбовців військової служби за контрактом до умов військової служби. Загалом їх можна охарактеризувати так:

- Бути уважним до військовослужбовців, що тільки-но потрапили до військової частини;

- Ретельно дослідити психологічний стан військовослужбовців, скласти психологічні характеристики та надати командирам підрозділів яким чином працювати з кожним окремим військовослужбовцем;

- Проводити психологічні тренінги, психокорекційні заняття, групові та індивідуальні бесіди. Сформувати відносини довіри та взаємоповаги; Розвивати високий рівень нервово-психічної стійкості до стресових ситуацій.

- Сприяти формуванню дружнього військового колективу, відстежувати усі проблемні питання у колективі;

- Формувати високу самооцінку кожного військовослужбовця

- Бути уважним до проблем військовослужбовців, налагодити контакти з їхніми батьками та близькими.

- Військовослужбовець ні в якому разі не повинен почувати себе покинутим,тому завданням командирів є забезпечити безперервність виховного та навчального процесів з метою розвитку у військовослужбовця впевненості в собі,високої самооцінки, усвідомлення себе як невід’ємної частини великого організму.

Керуючись простими рекомендаціями, можна сприяти розвитку особистісного адаптаційного потенціалу військовослужбовців військової служби за контрактом до умов військової служби. Таким чином, військовослужбовці зможуть досягти більш значних успіхів під час несення військової служби, зберегти спокій та емоційну рівновагу, бути уважними та зразковими підлеглими.

Дата добавления: 2015-07-11