Практичні рекомендації заступникам командирів по роботі з особовим складом щодо розвитку адаптаційного потенціалу військовослужбовців військової служби за контрактом

В даній роботі ми досліджували психологічні особливості професійної адаптації військовослужбовців військової служби за контрактом до умов військової служби. Провівши дослідження та проаналізувавши отриманні результати ми вияснили які показники мають найбільший вплив на успішну адаптацію військовослужбовців або ж навпаки на дезадаптацію. Ми вже зазначали, що ця тема є актуальною особливо зараз, в часи реальної агресії з боку РФ, адже від успішності та швидкості адаптації військовослужбовця залежить уся його майбутня службова діяльність та якість виконання поставлених перед ним завдань.

У зв’язку з надзвичайною важливістю даного питання, необхідно виділити рекомендації командирам по роботі з особовим складом щодо забезпечення успішності професійної адаптації військовослужбовців військової служби за контрактом до умов військової служби.

Тепер, узагальнивши усі проблемні питання адаптації військовослужбовців, ми можемо надати рекомендації, слідуючи яким, командири по роботі з особовим складом можуть отримати позитивні результати своєї роботи та успішну професійну адаптацію військовослужбовців військової служби за контрактом до умов військової служби.

Рекомендації наступні:

1. Первинну адаптацію мають супроводжувати наступні заходи:

- Ознайомлення військовослужбовців з військовою частиною;

- Ознайомлення військовослужбовців з розміщенням основних об’єктів і будівель військової частини (казарми, штаб, навчальні корпуси, баня, пошта та інше);

- Ознайомлення військовослужбовців з історією та традиціями військової частини;

- Ознайомлення військовослужбовців з розкладом дня;

- Ознайомлення військовослужбовців з вимогами та обов’язками військовослужбовців.

2. Під час вторинної адаптації відбувається процес ознайомлення військовослужбовця зі своїми функціональними обов’язками, звикання до нового службового положення, місця служби, до нових вимог, що пред’явлені йому, до командного складу та інших специфічних обов’язків. І ось на цьому етапі заступник командира по роботі з особовим складом зобов’язаний:

- Встановити довірливі стосунки;

- Виховну роботу будувати з урахуванням особливостей військовослужбовця (підвищений рівень тривожності, недовірливість, сором’язливість, замкнутість, ухід в себе, труднощі у встановлені міжособистісних стосунків, прийнятті рішень, уникання відповідальності, лідерства);

- Формувати атмосферу поваги, довіри, товариству в підрозділі, активно використовувати міри заохочення, встановити контакти з ближнім оточенням, батьками.

- Встановивши контакти з близькими, дізнатися особливості поведінки військовослужбовця (активний, пасивний, агресивний, боязкий тощо);

3. Одразу після прибуття військовослужбовця і протягом його адаптації потрібно особливо ретельно вивчати його соціальний та психологічний стан. Необхідно виконувати наступні дії:

- Перш за все – своєчасне та якісне вивчення психологічних особливостей військовослужбовця. Окрім загально-розповсюджених методик та тестів в роботі можна використати більш сучасні методи – проективні методики спостереження, бесіда, біографічний метод.

- Далі слід проаналізувати дані методик, скласти психологічні характеристики та надати рекомендації по роботі з кожним військовослужбовцем безпосереднім командирам підрозділів. Наприклад, одному військовослужбовцю можна і треба ставити задачі підвищеної складності, бо в іншому випадку він буде нудьгувати. А іншому військовослужбовцю на першому етапі, можливо, треба поблажливий режим та соціальна підтримка. Також необхідно проводити семінари, лекції та індивідуальні бесіди з командирами підрозділів по профілактиці суіцидальних подій; по специфіці роботи з військовослужбовцями низьким рівнем нервово-психічної стійкості та інше.

- Також з військовослужбовцями, що мають низький адаптаційний потенціал необхідно проводити індивідуальні психокорекційні бесіди та консультації. А ще групові психокорекційні заняття, в яких беруть участь і військовослужбовці з високим рівнем нервово-психічної стійкості. Дані заняття зберігають переваги тренінгу і дозволяють згуртувати військовий колектив, познайомити та подружити хлопців з різних підрозділів, допомогти в розвитку комунікативних якостей особистості (вміння досягати контакту і більш вдала взаємодія в новому колективі). Розвивають стійке позитивне уявлення про себе, усвідомлене прагнення до зберігання психічного та фізичного здоров’я.

- Моніторити внутрішньо групову динаміку, створенні мікрогруп, попереджати міжособистісні конфлікти на побутовій чи іншій основі. Використовувати групові методики, такі як соціометрія, рефентометрія тощо для вчасного виявлення наявності конфліктів, неформальних лідерів та військовослужбовців поза колективом. Проводити бесіди задля виявлення причин конфліктних ситуації, допомагати вирішити усі гострі питання мирним шляхом.

Дата добавления: 2015-07-11