Організація і методика емпіричного дослідження

Емпіричне дослідження адаптаційного потенціалу військовослужбовця служби за контрактом було проведено у п’ять етапів. На першому етапі було здійснено теоретичний аналіз наукової літератури щодо проблеми адаптації та адаптаційного потенціалу у психологічній науці; визначена структура адаптаційного потенціалу та механізми його формування; з’ясовано особливості адаптаційного потенціалу та проблеми його розвитку у військовослужбовця служби за контрактом.

На другому етапі було проведено емпіричне дослідження адаптаційного потенціалу військовослужбовців служби за контрактом військової частини А0139. Вибірка складалась із військовослужбовців військової служби за контрактом, що проходили військову службу у військовій частині А0139, віком від 20 – 25 років, кількістю 50 осіб.

На третьому етапі дослідження здійснювались інтерпретація даних та формулювання висновків, виявлялись нові питання та проблеми, на основі яких формувалась програма дослідження.

На четвертому етапі було проведено соціально-психологічний тренінг “Адаптативність ” та здійснено повторне опитування.

На п’ятому етапі були розроблені основні напрямки підвищення адаптаційного потенціалу військовослужбовця служби за контрактом.

Показниками адаптаційного потенціалу у нашому емпіричному дослідженні були визначені:

1) успішність у професійній діяльності

2) комунікативний потенціал

3) нервово-психічна стійкість

4) самооцінка

5) моральна нормативність

6) військово-професійна спрямованість

Перший показник, виділений нами, а саме успішність військово-професійної діяльності можна визначити за допомогою експертних оцінок безпосередніх командирів, які здатні повноцінно та адекватно оцінити своїх підлеглих. Також успішність можна визначити за допомогою оцінок за бойову підготовку. Ми скористалися першим варіантом оцінювання, щоб отримати більш об’єктивні результати дослідження.

Такі показники як комунікативні здібності, моральна нормативність, військово-професійна спрямованість,самооцінка ми будемо досліджувати за допомогою Багаторівневого особистісного опитувальника «Адаптивність 200».

Опитувальник призначений для вивчення адаптаційних можливостей військовослужбовців на основі оцінки деяких соціально-психологічних і психологічних характеристик особистості, що відображують інтегральні особливості психічного і соціального розвитку. Дана методика визначена, як одна з обов’язкових методик психологічного вивчення індивідуально-психологічних якостей військовослужбовців, які прибули до військової частини для відбуття строкової служби в «Інструкції з організації вивчення індивідуально-психологічних якостей військовослужбовців, які прибули до військової частини для відбуття строкової служби у Збройних Силах України» (затвердженої начальником Генерального штабу – Головнокомандувачем Збройних Сил України 16 вересня 2009 року). Вони застосовуються з метою:

· вивчення адаптаційних можливостей військовослужбовців на основі оцінки їхніх соціально-психологічних характеристик;

· діагностики психічних станів військовослужбовців та прогнозування їхньої поведінки;

• визначення напрямів проведення індивідуально-виховної роботи та надання рекомендацій командирам (начальникам) для прийняття управлінських рішень.

Багаторівневий особистісний опитувальник особистості “Адаптивність 200” (БОО) призначений для вивчення адаптаційних можливостей особи на основі оцінки деяких психофізіологічних і соціально-психологічних характеристик особистості, що відображають інтегральні особливості психічного і соціального розвитку. Під час роботи з багаторівневим особистісним опитувальником "Адаптивність 200" визначаються значення інтегральної шкали особистісного адаптивного потенціалу (ОАП), шкал: ПР (психічна регуляція), КП (комунікативний потенціал) і МН (моральна нормативність) до даної версії опитувальника увійшли додаткові шкали ВПС (військово-професійна спрямованість), ДАП (схильність до девіантних форм поведінки) і СР (суїцидальний ризик).

Опитувальник містить 200 тверджень (запитань) про життя, роботу, відносини у сім'ї, інтереси і схильності. Завдання полягає у тому, щоб визначити своє відношення до кожного твердження, тобто погодитися або не погодитися з ним (Додаток Д.2). Для винесення підсумкового висновку використовуються інтегральні значення за кожною методикою у стеновому обчисленні. Отримані результати переводяться у стени (1-10).

Нервово-психічна стійкість – це сукупність особливостей особистості, що зумовлюють загальні здібності до адаптації та індивідуальна спроможність подолання впливу несприятливих умов існування і діяльності. Найбільш часто низька нервово-психічна стійкість спостерігається при виражених акцентуаціях характеру і так званих "прикордонних" (передхворобливих) станах, легких степенях розумової відсталості і педагогічної запущеності, при різних психологічних захворюваннях, сексуальних порушеннях, алкоголізмі, наркоманіях, токсикоманіях.

У осіб із низьким рівнем нервово-психічною стійкостью навіть незначні труднощі, невідповідність між вимогами службової діяльності та індивідуальними можливостями (фізичними, психічними) можуть приводити до значних відхилень в психологічному стані і в поведінці. Для таких військовослужбовців за контрактом характерні формування тривожних, депресивних і агресивних реакцій, стійкість до нестійкого настрою і поведінки, часті зміни емоційного фону і схильність до негативних емоційних переживань.

Даний показник ми будемо досліджувати за допомогою методики нервово-психічної стійкості «Прогноз». Методику «Прогноз» було розроблено з метою початкового орієнтовного виявлення осіб з ознаками нервово-психічної нестійкості; вона дозволяє виявити початкові симптоми порушень особистості, оцінити ймовірність їх розвитку та зародки біхевіоральних розладів у трудовій та навчальній діяльності. Методика розроблена в ЛВМА ім. С.М.Кірова і призначена для первинного виділення осіб з ознаками нервово-психічної нестійкості. Вона дозволяє виявити окремі передхворобливі ознаки особистісних порушень, а також оцінити вірогідність їх розвитку і проявів в поведінці і діяльності людини (див. Додаток В.2).

На протязі 30 хвилин, досліджуваним потрібно відповісти на 84 твердження «так або ні», питання стосуються стану самопочуття, поведінки або характеру. «Правильних» або «неправильних» відповідей немає, тому досліджуваним не потрібно довго обмірковувати відповідь, а відповідати відштовхуючись від того що більше відповідає його стану або уявленням про самого себе.

Показник за шкалою нервово-психічної стійкості отримують шляхом простого підсумовування позитивних і негативних відповідей, співпадаючих з «ключем». Також в цій методиці є шкала відвертості, за допомогою якої можна виміряти наскільки щирим був досліджуваний.

Головною метою мого дослідження є здійснити добір психологічних методів розвитку адаптаційного потенціалу військовослужбовців за контрактом а також розробити методичні рекомендації командирам та заступникам командирів підрозділів по роботі з особовим складом щодо розвитку адаптаційного потенціалу військовослужбовців військової служби за контрактом.

Військовослужбовці військової служби за контрактом приймали участь в дослідженні добровільно, проявили старанність та відвертість.

Дата добавления: 2015-07-11