До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: а) власні (самоврядні) та б) делеговані повноваження.

Серед власних (самоврядних) повноважень є наступні:

1) підготовка та внесення на розгляд ради пропозицій щодо встановлення ставки земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, вилучення (викупу), а також надання під забудову та для інших потреб земель, що перебувають у власності територіальних громад; визначення в установленому порядку розмірів відшкодувань підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності за забруднення довкілля та інші екологічні збитки; встановлення платежів за користування комунальними та санітарними мережами відповідних населених пунктів;

2) підготовка і подання на затвердження ради проектів місцевих програм охорони довкілля, участь у підготовці загальнодержавних і регіональних програм охорони довкілля;

3) підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо прийняття рішень про організацію територій і об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та інших територій, що підлягають особливій охороні; внесення пропозицій до відповідних державних органів про оголошення природних та інших об'єктів, що мають екологічну, історичну, культурну або наукову цінність, пам'ятками природи, історії або культури, які охороняються законом;

4) справляння плати за землю.

До делегованих повноважень віднесено:

1) здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів;

2) реєстрація суб'єктів права власності на землю; реєстрація права користування землею і договорів на оренду землі; видача документів, що посвідчують право власності і право користування землею;

3) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів;

4) погодження питань про надання дозволу на спеціальне використання природних ресурсів загальнодержавного значення;

5) вирішення земельних спорів у порядку, встановленому законом;

6) вжиття необхідних заходів щодо ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій відповідно до закону, інформування про них населення, залучення в установленому законом порядку до цих робіт підприємств, установ та організацій, а також населення;

7) визначення території для розміщення відходів відповідно до законодавства;

7-1) здійснення контролю за діяльністю суб'єктів підприємницької діяльності у сфері поводження з відходами;

8) підготовка висновків щодо надання або вилучення в установленому законом порядку земельних ділянок, що проводиться органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування;

9) організація і здійснення землеустрою, погодження проектів землеустрою;

10) здійснення контролю за впровадженням заходів, передбачених документацією із землеустрою;

11) створення та забезпечення функціонування місцевих екологічних автоматизованих інформаційно-аналітичних систем, які є складовою мережі загальнодержавної екологічної автоматизованої інформаційно-аналітичної системи забезпечення доступу до екологічної інформації;

12) здійснення контролю за додержанням юридичними та фізичними особами вимог у сфері поводження з побутовими та виробничими відходами та розгляд справ про адміністративні правопорушення або передача їх матеріалів на розгляд інших державних органів у разі порушення законодавства про відходи.

Крім того, до відання виконавчих органів міських (за винятком міст районного значення) рад, крім повноважень, зазначених у пункті "б" частини першої цієї статті, належить координація на відповідній території діяльності спеціально уповноважених державних органів управління з охорони природи.

Органи місцевого самоврядування мають право розробляти власні нормативно-правові акти, які регулюють земельні відносини. Так, у м. Києві діє Порядок надання земельних ділянок у користування в місті Києві, затверджений рішенням Київської міської ради № 512/672 від 26 червня 2003 р. який визначає загальні положення і встановлює особливості надання у користування земельних ділянок у м. Києві фізичним та юридичним особам для розміщення об’єктів містобудування [155]. При цьому, закріплено, що дія такого Порядку поширюється на землі державної власності на території м. Києва до розмежування земель державної і комунальної власності у встановленому порядку.

3. Повноваження органів місцевого самоврядування у галузі охорони навколишнього середовища визначено законами України "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про охорону атмосферного повітря", "Про природно-заповідний фонд України", Водним кодексом України та ін.

Органи місцевого самоврядування мають право здійснювати, керуючись законодавством, будь-які дії, які розцінюються як доцільні або бажані для розумного управління селом, селищем, містом, охорони здоров'я населення, забезпечення екологічної безпеки.

Сільські, селищні, міські ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території і в межах своєї компетенції:

- забезпечують реалізацію екологічної політики України, екологічних прав громадян;

- затверджують ставки земельного податку, розміри плати за користування природними ресурсами, які знаходяться у власності відповідних територіальних громад;

- вирішують згідно із законом питання про видачу дозволів на спеціальне використання природних ресурсів місцевого значення, а також скасування таких дозволів;

- приймають рішення про організацію територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення і інших територій, які підлягають особливій охороні; вносять пропозиції до відповідних державних органів відносно оголошення природних і інших об'єктів, які мають екологічну, історичну, культурну або наукову цінність, пам'ятниками природи, історії або культури, які охороняються законом;

- дають згоду на розміщення на своїй території підприємств, установ і організацій;

- затверджують місцеві екологічні програми;

- забезпечують інформування населення про стан навколишнього природного середовища;

- припиняють господарську діяльність підприємств, установ і організацій місцевого підпорядкування, а також обмежують або припиняють (тимчасово) діяльність не підлеглих раді підприємствах, установах і організаціях у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Місцеві ради можуть здійснювати і інші повноваження відповідно до законодавства України.

Місцеві ради у межах відповідної території в порядку, встановленому Законом України "Про екологічну експертизу"[156] та іншими законодавчими актами:

- ухвалюють рішення та організують при необхідності проведення екологічної експертизи;

- визначають граничні розміри відрахувань на проведення екологічних експертиз з відповідних, позабюджетних фондів охорони навколишнього природного середовища;

- координують діяльність суб'єктів екологічної експертизи;

- сприяють інформуванню населення про результати екологічних експертиз;

- здійснюють контроль за дотриманням вимог законодавства про екологічну експертизу;

- вирішують інші питання в області екологічної експертизи у межах своєї компетенції.

Окремі повноваження з регулювання відносин у сфері екологічної експертизи місцеві ради можуть делегувати своїм виконавчим комітетам.

Крім цього, до ведення місцевих рад у сфері регулювання водних відносин на їх території відноситься:

- здійснення заходів по раціональному використанню і охороні вод, відтворюванню водних ресурсів;

- контроль за використанням і охороною вод, відтворюванням водних ресурсів;

- встановлення правил загального користування водними об'єктами;

- обмеження, тимчасова заборона (припинення) або припинення діяльності підприємств та інших об'єктів у разі порушення ними вимог водного законодавства у межах своєї компетенції;

- організація роботи, пов'язаної з ліквідацією наслідків аварій і стихійного лиха, погіршенням якості вод або їх шкідливою дією, залучення у встановленому порядку до цієї роботи підприємств, установ і організацій;

- організація інформування населення про стан водних об'єктів, а також про надзвичайні екологічні ситуації, які можуть негативно вплинути на здоров'я людей, і про заходи, що приймаються для поліпшення стану вод;

- розв'язання інших питань у сфері регулювання водних відносин в межах своєї компетенції.

Сільські, селищні, міські ради у сфері лісових відносин на відповідній території:

1) передають у власність, надають у постійне користування земельні лісові ділянки, що перебувають у комунальній власності, в межах сіл, селищ, міст і припиняють права користування ними;

2) приймають рішення про виділення в установленому порядку для довгострокового чи тимчасового користування лісами лісових ділянок, що перебувають у комунальній власності, в межах сіл, селищ, міст, і припиняють права користування ними;

3) беруть участь у здійсненні заходів щодо охорони і захисту лісів, ліквідації наслідків стихійних явищ, лісових пожеж, залучають у встановленому порядку до цих робіт населення, транспортні й інші технічні засоби та обладнання;

4) організовують благоустрій лісових ділянок і культурно-побутове обслуговування відпочиваючих у лісах, що використовуються для цих цілей;

5) встановлюють порядок використання коштів, що виділяються з місцевого бюджету на ведення лісового господарства;

6) вирішують інші питання у сфері лісових відносин відповідно до закону (ст. 33 Лісового кодексу України).

Органи місцевого самоврядування наділені відповідними повноваженнями та щодо інших екологічних відносин, що стосуються охорони навколишнього середовища, зокрема передбаченими Законом України «Про охорону атмосферного повітря» [157], "Про природно-заповідний фонд України"[158] та багатьма іншими.

4. Основні екологічні права і обов'язки територіальної громади уперше отримали закріплення на конституційному рівні. Правовим підґрунтям таких прав є ст. 50 Конституції України, за якою кожний громадянин має право на безпечне для життя і здоров'я навколишнє середовище і на відшкодування заподіяного порушенням цього права шкоди. Таке право передбачене у конституціях багатьох країн (Іспанії, Португалії, Польщі, Російської Федерації та ін.). Це право на такий стан навколишнього природного середовища, при якому забезпечується попередження погіршення екологічної обстановки і виникнення небезпеки для здоров'я людей. Екологічна безпека гарантується територіальній громаді здійсненням широкого комплексу взаємопов'язаних політичних, економічних, технічних, організаційних і інших заходів (ст. 50 Закону "Про охорону навколишнього природного середовища").

Кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан навколишнього середовища, про якість продуктів харчування і предметів побуту, а також право на її поширення. Така інформація ніким не може бути засекречена. Це право територіальної громади на отримання своєчасної, повної і достовірної інформації про стан навколишнього природного середовища, про джерела забруднення, про радіоактивний стан території, про результати екологічних експертиз, про стан захворюваності населення. Стаття 34 Конституції гарантує кожному право на вільний збір, зберігання, використання та поширення інформації усно, письмово або іншим способом - за своїм вибором. Реалізація такого права гарантується також обов'язком органів місцевого самоврядування інформувати громадян про свою діяльність і прийняті ними рішення у сфері охорони навколишнього середовища та відповідальністю за відмову від надання такої інформації, приховування або фальсифікацію відомостей про стан екологічної обстановки або захворюваності населення (п. "л" ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").

Територіальна громада має право на участь в обговоренні проектів законодавчих актів, матеріалів по розміщенню, будівництву і реконструкції об'єктів, які можуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища, і внесення пропозицій до державних і господарських органів, установ і організацій з цих питань. Фактично отримання фізичною особою доступу до таких матеріалів проблематичне, але можливе. Найбільш ефективно екологічні проблеми на місцевому рівні можуть бути вирішені за допомогою волевиявлення на місцевому референдумі.

Територіальна громада має право брати участь у розробці та здійсненні заходів щодо охорони навколишнього природного середовища, раціонального і комплексного використання природних ресурсів, в прийнятті рішень щодо конкретних видів діяльності. Основними і найбільш дійовими інструментами участі в прийнятті рішень стосовно розміщення об'єктів, які можуть негативно впливати на навколишнє середовище, є оцінка впливу на навколишнє середовище (ОВОС) і екологічна експертиза. Ці засоби застосовуються на практиці в багатьох країнах. Вимога про проведення ОВОС міститься в законах про охорону навколишнього середовища, спеціальному Законі "Про екологічну експертизу" (в Молдові, Росії і Білорусі) і Законі "Про державну екологічну експертизу" (в Білорусі). Згідно із законодавством України в ході ОВОС замовник зобов'язаний опублікувати в засобах масової інформації Заяву про екологічні наслідки запланованої діяльності і організувати громадські слухання, але звичайно жителі територіальної громади дізнаються про прийняті рішення вже при їх реалізації, що відбувається частково через відсутність відрегульованої процедури, а також необхідності певних грошових коштів.

Територіальна громада має право на пред'явлення в суд позовів до державних органів, підприємств, установ, організацій і громадян про відшкодування збитку, заподіяного здоров'ю і майну внаслідок негативного впливу на навколишнє природне середовище. Особливості реалізації цього права відзначено у постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 р. № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин».

Територіальна громада згідно зі ст. 38 Конституції України має право на участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському і місцевих референдумах з екологічних питань. На Всеукраїнському референдумі жителі можуть вирішувати стосовно екологічних проблем наступне: внесення змін і доповнень в Конституцію; прийняття змін або скасування законів України, їх окремих положень; прийняття рішень, які визначають основний зміст Конституції, законів і інших правових актів.

На місцевих референдумах територіальна громада може вирішувати такі екологічні питання: рішення згідно із законом питань регулювання земельних відносин; видача дозволів на спеціальне використання природних ресурсів місцевого значення; прийняття рішень про організацію територій і об'єкти природно-заповідного фонду місцевого значення та інші території, що підлягають особливій охороні; видача згоди на розміщення на території села, селища. міста нових об'єктів, сфера впливу, діяльність яких на навколишнє середовище включає відповідну територію і інші.

Важливим правом територіальної громади є об'єднання в суспільні природоохоронні формування, які беруть участь від їх імені в розв'язанні багатьох екологічних питань.

У Законі України "Про охорону навколишнього природного середовища" і інші нормативні акти екологічного законодавства закріплено і деякі інші екологічні права.

Згідно ст. 66 Конституції кожний зобов'язаний не завдавати шкоди природі, відшкодовувати заподіяні їй збитки. Зміст такого обов'язку територіальної громади конкретизовано ст. 12 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" і включає обов'язки:

- берегти природу, охороняти, раціонально використовувати її багатства відповідно до вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища;

- здійснювати діяльність з дотриманням вимог екологічної безпеки, інших екологічних нормативів і лімітів використання природних ресурсів;

- не порушувати екологічні права і законні інтереси інших об'єктів;

- вносити плату за спеціальне використання природних ресурсів і штрафи за екологічні порушення;

- компенсувати збиток, заподіяний забрудненням і іншим негативним впливом навколишньому природному середовищу.

Питання для самоконтролю:

1.Які права має територіальна громада як суб`єкт права власності на землю? Дайте їм стислу характеристику

2.Охарактеризуйте повноваження рад у сфері земеьних відносин

3.Які повноваження мають виконавчі органи сільських, селищних, міських рад у сфері земельних відносин?

4.Охарактеризуйте зміст повноважень органів місцевого самоврядування у сфері регулювання водних та лісових відносин на відповідній території

5.Які екологічні права територіальної громади Вам відомі? Розкрийте їх зміст

6.Чи має територіальна громада екологічні обов`язки? Дайте їм характеристику

Дата добавления: 2015-07-11