Стан і недоліки місцевого оподаткування в Україні.

Виникнення та розвиток місцевого оподаткування

Дві основні теорії місцевого оподаткування:

1) теорія поворотної послуги – визначає місцеві податки як плату за послуги, які надає орган місцевого самоврядування членам територіального колективу. За цією теорією, місцеві податки і збори не є державними податками;

2) тотожність державних і місцевих податків – не розрізняється природа державних та місцевих податків і вони вважаються обов’язковими платежами громадян держави.

Першим місцевим стягненням був податок на користь бідних, введений в Англії у ХVІІ ст. Основною підставою для такої сплати була наявність у громадянина землі, будівель та певного нерухомого майна. У міру виникнення інших потреб з’явилися інші місцеві податки:

- дорожній;

- шкільний;

- для утримання лікарень;

- місцевої поліції та охорони;

- благоустрій.

У Франції, де високий рівень централізації управління, місцеві податки з’явилися у формі надбавок до загальнодержавних реальних податків(поземельного, промислового, подомового). - «добавочні сантими»

У ХІХ столітті Прусія поземельний; подомовий; промисловий

Усі місцеві податки в зарубіжних країнах, як правило, поділяють на 4 групи:

1) власні місцеві податки – встановлюються місцевими органами самоврядування і справляються лише на певній території. Можуть бути прямі і непрямі (особисто прибуток, на прибуток корпорації, майнові, земельні, промислові, на продаж, на доходи);

2) надбавки до державних податків на користь місцевих бюджетів (відрахування від загально державних);

3) податки, що стягуються у вигляді плати за послуги, які надаються місцевою владою (за користування комунальними послугами, автостоянками, видачу документів);

4) податки, які відображають політику місцевої влади – екологічні податки (не відіграють фіскальної ролі, але сприяють охороні середовища та природних ресурсів).

Характерними рисами сучасних місцевих податків зарубіжних країн є:

- багаточисельність;

- регресивність;

- широке охоплення платників;

- архаїчність.

Стан і недоліки місцевого оподаткування в Україні.

Положення про місцеві фінанси 1923 та 1926 р.:

- передбачали формування місцевого оподаткування:

- перелік місцевих податків та зборів досить значний;

- союзні республіки мали право самостійно запроваджувати місцеві

податки та збори.

Податкова реформа 1930-1932 рр.: було скасовано велику кількість місцевих податків, їх залишено лише 2:

- земельна рента,

- податок з будівель.

1981 р. – Указом Президії ВР СРСР встановлено 3 види місцевих податків:

- із власників будівель;

- власників транспортних засобів;

- земельний податок;

- разовий збір на колгоспних ринках (УРСР додатково).

Травень 1993 р. Декрет КМУ «Про місцеві податки та збори»

- 16 видів місцевих податків та зборів

- їхні граничні розміри (ставки)

- порядок обчислення.

При встановленні ставок місцевих податків органи місцевого самоврядування повинні дотримуватися певних критерій:

1. Ефективність – податок приносить прибуток більший, ніж витрати на його адміністрування.

2. Справедливість – за однакових обставин однаковий податок на платників (досить суб’єктивний).

3. Принцип користування благами (тотожний) (не враховує платоспроможність).

4. Прив’язаність податків до місцевих видатків: платник знає, куди спрямований податок (підзвітність місцевим органам влади). Повинні бути прямими.

5. Гнучкість – стимулювання розвитку пріоритетних сфер бізнесу в даному регіоні, реакція на фіскальні та інфляційні зміни в політиці держави.

Найбільш суттєвими недоліками місцевого оподаткування в Україні є:

- незначна фіскальна роль місцевих податків і зборів;

- вузький перелік місцевих податків і зборів;

- відсутність самостійних прав у органів місцевого самоврядування щодо запровадження на їхній території власних місцевих податків і зборів;

- відсутність взаємозалежності між рівнем громадських послуг, які надаються на певній території, з податковими зусиллями населення;

- зволікання із запровадженням суто місцевого податку – на нерухоме майно;

- нерозвиненість податків, які відображають політику органів місцевого самоврядування.

Стаття 10. Місцеві податки та збори:

До місцевих податків належить:

1) Податок на нерухоме майно;

2) Єдиний податок.

До зборів належить:

1) Збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності;

2) Збір за місця для паркування транспортних засобів;

3) Туристичний збір – з 2013 року.

Найбільш суттєвими недоліками місцевого оподаткування в Україні є:

- незначна фіскальна роль місцевих податків і зборів;

- вузький перелік місцевих податків і зборів;

- відсутність самостійних прав у органів місцевого самоврядування щодо запровадження на їхній території власних місцевих податків і зборів;

- відсутність взаємозалежності між рівнем громадських послуг, які надаються на певній території, з податковими зусиллями населення;

- зволікання із запровадженням суто місцевого податку – на нерухоме майно;

- нерозвиненість податків, які відображають політику органів місцевого самоврядування.

Дата добавления: 2015-07-11