Т - танок - закружляла у веселому танку;

І - іней - іней вкрив усе навкруг

Н - небо - небо посилало сонячне проміння;

А - акація - сніжинка сіла на акацію перепочити.

Такі вправи розвивають мовлення, допомагають у написанні яскравих оповідань про навколишній світ, вчать фантазувати, розвивають уяву.

Я вважаю, що педагогічний пошук учителя-практика мас завжди спиратися на досягнення сучасних навчальних технологій, спрямованих на розвиток творчих сил, здібностей та нахилів особистості.

Учням подобаються ті види навчальної діяльності, які дають їм матеріал для роздумів, можливість виявити ініціативу і самостійність, потребують розумового напруження, винахідливості, творчості. Кожна дитина має до чогось певні здібності. Наше завдання - відшукати найменші пагінці таланту, розвивати їх. Адже в майбутньому трудовому житті стануть у пригоді міцна пам'ять, гостре око, хороший смак, образне мовлення. Все це виховується і розвивається під час виконання різних творчих робіт.

Цікаві та творчі завдання, які я застосовувала на уроках математики в З класі. Завдання для розвитку пам'яті, уяви, логічного мислення.

Бліц - турнір

На кожне завдання дається по ЗО секунд. Учні на картках записують відповіді.

Як називається другий місяць зими?

Добуток яких двох чисел завжди менший їхньої суми? (2 1, 5 1, 7 1 і тд.)

Що можна потримати тільки в лівій руці? (Праву руку)

Хлопчик ліг спати о 9 годині вечора, а будильник поставив на 10 годину ранку. Скільки часу він проспить? (Одну годину)

Одне яйце варять 4 хв. Скільки потрібно часу, щоб зварити 5 яєць? (Теж 4 хв.)

Яке каміння в морі? (Мокре)

Без чого не можна жити? (Без імені)

Для олівця - це пенал. А що це для автомобіля? (Гараж)

9)Чи можна у ситі принести воду? (Можна, у вигляді льоду)

Цікаві задачі та задач і-жарти

У матері 5 дочок, у кожної по одному брату. Скільки всього дітей у матері?

На полиці лежить 15 книжок. Якою буде по порядку сьома книжка в ряді, якщо рахувати справа наліво?

У будинку 90 квартир. Скільки разів на дверях написано цифру 8? (20р-)

4.Розставити дужки так, щоб відповідь була найменшою: 14-7+2-1

5.Відновити цифри: 100- *3= 7*

6.На лузі пасеться кілька корів. У них разом 12 ніг. Скільки голів у цих корів? Скільки рогів?

Подобається школярам самостійно порівнювати, зіставляти певні факти і явища, узагальнювати певні закономірності, виводити правила. А потім звіряти свої міркування з матеріалом підручника. Такі вправи не тільки розвивають мислення учнів, а й підсилюють упевненість, віру в свої здібності.

Рівень майстерності вчителя завжди пов'язувався із здатністю до творчо-пошукової роботи. А. Дістервег писав про вчителя, що без прагнення до наукової роботи він потрапляє до влади трьох демонів: механічності, рутинності, банальності; він дерев'яніє, кам'яніє, опускається. У наш час руйнується консерватизм у педагогіці, це зумовлює інтенсивний пошук нових педагогічних технологій, оновлення змісту освіти.

Перетворення в навчальному процесі обов'язково веде до його розвитку, і все зазначене передбачено парадигмою об'єктивного мислення, основаного на врахуванні закономірностей, на застосуванні діагностики і сучасних технологій як вітчизняної, так і зарубіжної передової педагогічної думки, на логічному аналізі навколишньої дійсності з використанням набутих знань, на вербалізації інтуїтивного рішення проблеми, на їх описові виконавцем, на виборі правильного принципу, творчого вирішення проблеми в реалізації завдання навчання майбутніх громадян нашої держави, що будуть сприяти більш якісній їх підготовці до самостійного життя, до більш впевненого прийняття нестандартних рішень, формуванню особистостей, достатньо оснащених інтелектуально, здатних до креативного і критичного мислення, соціально і морально відповідальних.

ЛІТЕРАТУРА

Барташнікова І. А., Барташніков О. О. Розвиток уяви та творчих здібностей у дітей - Тернопіль, "Богдан", 1998

Барташнікова Т. А., Барташніков О. О. Розвиток уваги та навиків навчальної діяльності - Тернопіль, "Богдан", 1998

Бібліотечка вчителя початкової школи.- № 5, 2003 р., № 11, 2004 р., № 2, 2005 р.

4. Гайштут О. Захоплююча математика № 4/№ 3: Множення - ділення -Київ, "Учитель", 1995

5. Корсаков И. А., Корсакова Н. Н. «Школа педагогики».

6.Хорошая память на каждьій день. - Д.: ЧИКФ «ТББ», 1998Корчевська О.П. Цікава математика. 1-4 класи.-Тернопіль: Лстон, 2002

Молодший школяр. Тренуємо пам’ять

Оцініть публікацію

Пам'ять – одна з найбільш значущих психічних особливостей людини, і не даремно, адже саме вона виконує ряд функцій, без яких людина не в змозі повноцінно функціонувати як особистість, а також як суб’єкт діяльності і соціальних відносин. Пам'ять посідає одне з головних місць у процесі становлення, формування і розвитку людини. Пам'ять пов’язує минуле із сучасним та майбутнім і є надзвичайно важливою пізнавальною функцією, що лежить в основі розвитку і навчання.

Функціонування пам’яті в процесі навчання є однією з актуальних проблем як для вчителя, так і для учня. Особливо значущим є це питання у підлітковому віці, коли зазначений психічний процес ще перебуває в стадії формування та дозрівання, у зв’язку з чим у пам’яті дітей можуть спостерігатися певні вади (погіршання або втрата здатності запам’ятовувати, зберігати, пізнавати чи відтворювати інформацію), або ж індивідуальні відмінності.

Проблемою розвитку пам’яті людини на різних вікових етапах займалися багато вчених, зокрема Л. С. Виготський, О. Р. Лурія, С. Л. Рубінштейн, О. О. Смирнов, В. М. Соловйов та інші, які дійшли висновку про те, що пам'ять – це запис, зберігання та відтворення індивідом певної інформації.

В пам’яті розрізняють такі основні процеси: запам’ятовування, зберігання та забування" [4, с. 205].

Пам'ять може бути гарною стосовно одних об’єктів і поганою щодо інших. Хоча у людей типи пам’яті перемішані, але у багатьох один вид переважає над іншими.

П. Блонський поділив пам'ять на чотири види залежно від особливостей матеріалу, який запам’ятовується, і його відтворення: образна пам'ять, рухова, емоційна та словесно-логічна. Кожен із видів може бути домінуючим або найслабшим, залежно від стану розвитку та віку. Так, наприклад, відомо, що у молодшому шкільному віці відтворення вимагає великих зусиль у зв’язку з тим, що потребує постановки мети та активізації мислення.

Міцність пам’яті, тобто тривале збереження інформаціі, у дітей значно слабкіша, ніж у дорослих. Відбирати, групувати потрібний матеріал та відтворювати його діти не здатні, а пам'ять має величезне значення в процесі навчання [3, с. 55]. Тому вчителі та батьки повинні докладати максимум зусиль для розвитку пам’яті, допомагати школярам оволодівати раціональними прийомами запам’ятовування. Інакше не може бути повноцінного розвитку особистості без наявності володіння хоча б одним з видів пам'яті.

У сучасних дослідженнях пам'яті у якості центральної проблеми виступає проблема її механізмів і у зв’язку з цим – питання розвитку та вдосконалення пам'яті.

На сьогодні поки що немає єдиної завершеної теорії щодо шляхів розвитку пам'яті людини, однак існує ряд теоретичних концепцій, метою яких є активізація мнемічних процесів з метою вдосконалення пам'яті.

Що ж насправді є причиною поганої пам'яті у дітей і як цього позбутися?

Часто причиною низької успішність у навчанні дітей-підлітків є їх слабка пам'ять, погане запам’ятовування матеріалу. Дуже негативну роль у відставанні грає невміння застосовувати способи ефективного осмисленого запам’ятовування [2, с. 34].

Формування таких способів повинно відбуватися ще в дошкільному віці, а в перших двох класах слід звернути на них особливу увагу, докласти максимум зусиль для того, щоб вони були якомога скоріше сформовані у дітей. Від знання цих прийомів і успішного оволодіння ними залежить успіх навчальної діяльності та загальний рівень психічного розвитку дитини. Доведено, що між орфографічними помилками, зробленими учнями 3 – 4 класів та їх оперативною пам’яттю існує повна залежність; такі помилки частіше зустрічаються в учнів зі слабо розвинутою оперативною пам’яттю. На цій підставі був зроблений висновок, що для підвищення орфографічної грамотності школярів необхідно розвивати їхню оперативну пам'ять за допомогою спеціальних вправ [1, с. 41].

Розвиток пам'яті залежить від того, як забезпечується управління цим процесом. Педагоги мають створювати умови, що прискорюють навчання, дають можливість краще засвоїти і зберегти в пам'яті знання. Особистість тільки тоді матиме вагомі успіхи, коли буде досить наполегливо докладати зусиль до запам'ятовування необхідного якнайбільше, загалом і в деталях. Пам'ять погіршується від неповного її використання.

Розвиток пам'яті насамперед залежить від зацікавленого включення особистості в продуктивну діяльність, зокрема навчальну, спрямовану на самостійне пізнання світу або досягнення нових результатів діяльності. Чим вагоміші мотиви супроводжують діяльність суб'єкта, тим успішніші результати запам'ятовування.

Виховання пам'яті нерозривно пов'язане з вихованням самої особистості. Для розвитку пам'яті в учнівської молоді треба виховувати передусім позитивні мотиви навчання і праці, любов до знань і трудової діяльності, зацікавленість у результатах діяльності та почуття відповідальності за виконання своїх обов'язків. Тільки повноцінна діяльність особистості сприяє розвиткові доброї пам'яті. Інтерес, зацікавленість, активне ставлення до діяльності сприяють мимовільному запам'ятовуванню.

Удосконалення пам'яті вимагає постійних тренувань, які, однак, не повинні бути ізольованим актом, штучним повторенням одного й того самого. Тренуючи пам'ять, кожного разу потрібно виявляти наполегливість та впевненість, постійно домагатись поліпшення результатів запам'ятовування. Отже, вдосконалення пам'яті – процес, що потребує активного втручання людини. Поставлена мета та її реалізація – те, що допоможе вдосконалити той вид пам'яті, який розвинений найгірше.

Генетична спадковість слабкої пам'яті може бути виправлена за умови активного тренування, адже слабка пам'ять – це перш за все розпорошена увага і спостережливість.

Корекційні розвиваючі вправи на пам’ять для учнів підліткового віку

1. Вправа на розвиток обсягу короткочасної слухової пам’яті:

"Каскад слів".

Підготувати список 8 – 10 слів, які добре знайомі дитині. Розташувати їх, як показано нижче.

Вогонь.

Будинок, молоко.

Кінь, гриб, голка.

Півень, зошит, асфальт, сонце.

Дах, пень, вода, свічка, школа.

Олівець, машина, крейда, сіль, брат, хліб.

Орел, гра, дуб, син, пальто, сніг, стіл.

Метро, сон, яблуко, дитина, вулиця, сестра, риба, книга.

Квадрат, малюнок, ліс, вітер, дідусь, папір, урок, пенал, апельсин.

Сік, портфель, тигр, мопед, лимон, кіт, собака, альбом, дядько, кактус.

Запропонувати дитині повторювати з вами ці слова. Починайте з першого слова, потім називайте друге, дитина повторює в цій же послідовності, потім три слова і так далі (інтервал між словами – 1 секунда). Коли дитина не зможе повторити визначений словесний ряд, зачитайте їй таку ж кількість слів, але в іншій послідовності (для цього потрібно підготувати інший список слів).

Якщо в другій спробі дитина впоралась з цим словесним рядом, то переходите до наступного ряду, і так доти, доки дитина і в другому прочитанні не зможе відтворити задану кількість слів.

Та кількість, яку дитина може відтворити з вами, є обсяг її слухової короткочасної пам’яті на слова.

2. Вправа на розвиток зорової пам’яті

Розкладіть перед дитиною палички, з яких зробіть яку-небудь просту фігуру. Запропонуйте дитині уважно подивитися на неї протягом двох секунд, потім закрийте цю фігуру, і попросіть її повторити скласти так само.

Ускладнити цю вправу можна, складаючи фігуру з паличок різного кольору. Дитина повинна запам’ятати розташування паличок і скласти фігуру самостійно.

3. Гра на розвиток пам’яті: "Так" та "ні" не кажіть

Завдання: Дитина повинна відповісти на запитання ведучих. "Так" та "ні" говорити забороняється. Учень повинен запам’ятати цю інструкцію.

Питання:

Ти любиш літо?

Ти любиш, коли холодно?

Тобі подобається зелень парків?

Ти любиш сонце?

Тобі подобається купатися в морі?

Ти любиш риболовлю?

Ти любиш зиму?

Тобі подобається грати в сніжки?

Ти любиш кататись на велосипеді?

Тобі подобається вчитись?

"Добре" та "погано" не говорити

Ти добре плаваєш?

Як ти малюєш?

Як ти співаєш?

Як ти рахуєш?

Як ти поводишся?

5. Прийоми, які допомагають запам’ятовуванню

Якщо дитина погано запам’ятовує, потрібно їй запропонувати взяти олівці і до кожного слова зробити малюнок, який допоміг би запам’ятати ці слова.

Прочитати дитині розповідь, а потім попросити коротко переказати зміст прочитаного.

Запропонувати дитині завчити основні правила, терміни і поняття.

6. Правила ефективного запам’ятовування

Заучуй з бажанням знати і пам'ятати.

Став за мету запам'ятати надовго.

Користуйся смисловими опорами, смисловими групуваннями — хто добре обґрунтовує, той добре запам'ятовує.

Починай повторювати до того, як тема почала забуватись.

Заучуй і повторюй невеликими шматками.

Краще вчити по 1 годині 7 днів, ніж 7 годин поспіль в 1 день.

Після математики вчи історію, після фізики — літературу, пам'ять любить контраст.

Коли вчиш — записуй, малюй схеми, графіки, зображуй карикатури, порівнюй із тим, що знав раніше — дій!

Не вчи віршів стовпчиками. Короткі заучуй одразу, довгі — розбивай на шматки.

Коли закриваєш книжку, чимшвидше, не чекаючи повного заучування, намагайся відтворити зміст. Якщо щось забув, не підглядай, а спробуй пригадати.

Якщо отримав завдання у вівторок, а відповідати потрібно в п'ятницю, не чекай, коли буде четвер: вивчи одразу, а напередодні тільки повтори.

Зрідка використовуй мнемотехніку — штучні прийоми, що полегшують запам'ятовування. Кольорів спектру, наприклад, допоможе не забути фраза: "Чепурний пузатий жук з'їв барвистий свіжий фрукт".

7. Вправи для зміцнення спостережливості і пам'яті

Уважно подивіться на знайомий предмет, потім, закривши очі, образно уявіть його собі в подробицях. Відкривши очі, ще раз погляньте на нього і зазначте, які деталі були вами випущені.

Вивчений предмет спробуйте намалювати з пам'яті. Потім виявіть, що забули намалювати.

Опишіть із пам'яті риси добре знайомої людини. Спостерігаючи за цією людиною під час зустрічі, уточніть не помічені вами риси її обличчя.

Подивіться на 7—15 дрібних предметів, а після з пам'яті опишіть їх.

Спробуйте добре роздивитися предмет, що падає. Потім опишіть його якомога точніше.

Огляньте кімнату, запам'ятайте, що в ній знаходиться. Потім закрийте очі й уявіть образ побаченого в подробицях.

Згадайте голос та інтонацію фрази знайомої вам людини й спробуйте із закритими очима уявно знову почути її. Потім повторіть фразу вголос, а під час зустрічі з цією людиною порівняйте "оригінал" з імітацією.

Ці вправи розвивають пам'ять: образи об'єкта спостереження швидко запам'ятовуються і тривалий час зберігаються в пам'яті, водночас удосконалюється здатність уявляти, аналізувати об'єкт із пам'яті без особливих зусиль волі.

Не менш важливим моментом у розвитку пам'яті є формування вміння запам'ятовувати й відтворювати, засвоєння раціональних прийомів запам'ятовування і контролю, розуміння і запам'ятовування. Основні прийоми довільного запам'ятовування такі:

1. Треба чітко визначити мету, завдання запам'ятовування. Мнемічне завдання полягає в чіткому формулюванні того, що і як треба запам'ятати та міцно закріпити. Якщо таке завдання спеціально не ставиться, то матеріал запам'ятовується значно гірше.

2. У довільному запам'ятовуванні слід сформувати стійкі мотиви, наприклад, здобуття знань, почуття відповідальності. Якщо людина належним чином не вболіває за справу, невідповідально ставиться до запам'ятовування, то вона швидко забуває те, що треба пам'ятати.

3. Необхідною умовою запам'ятовування є розуміння матеріалу, утворення смислових зв'язків (якщо вони недостатні) та використання ефективних прийомів запам'ятовування. Незрозумілий матеріал, як правило, не викликає інтересу й запам'ятовується гірше, ніж систематизований, зрозумілий.

Для поліпшення умов запам'ятовування варто зробити матеріал зрозумілим і привабливим. Застосування того чи іншого способу запам'ятовування являє собою довільне асоціювання, пов'язування певних одиниць матеріалу, котрий треба запам'ятати. Щоб запам'ятати номер телефону, кожний якось кодує його цифрові значення, групує цифри з відомих дат, схожих номерів і складає смисловий вираз. Відомі також шкільні прийоми запам'ятовування числа п, чергування кольорів спектра веселки, правила "дев'ятки" в мові тощо. Допомагають запам'ятовувати й прийоми аналізу матеріалу: складання плану, порівняння, класифікація, групування, систематизація. Кожна людина виробляє власні прийоми аналізу й асоціювання матеріалу для запам'ятовування. Крім залучення логіки і розуміння, така робота над матеріалом, що слід запам'ятати, дає змогу привернути увагу до нього, краще усвідомити та засвоїти.

4. Важливою умовою ефективного запам'ятовування є сприятливий психічний стан для засвоєння нового матеріалу. Погано сприймає матеріал людина втомлена, роздратована, пригнічена. Відомі випадки осяяння пам'яті перед сном і після пробудження вранці. Позитивний ефект досягається автогенною стимуляцією пам'яті, що пояснюється приведенням організму в актуальний стан і сприятливою дією механізму релаксації.

5. Для кращого запам'ятовування і тривалого збереження потрібне повторення матеріалу при заучуванні. Правильна організація повторень вимагає дотримання ряду умов, зокрема розподілу повторень у часі. Перші повторення мають бути інтенсивнішими, оскільки забування матеріалу на початку відбувається швидше, а пізніше темп повторень може бути вповільнений. Проте не варто здійснювати повторення надто часто, багато разів підряд, оскільки це викликає гальмування й ускладнення під час утворення нервових зв'язків. Для успіху в повторенні матеріалу треба урізноманітнити інформацію, активізувати пізнавальну діяльність особистості.

6. У керівництві розвитком пам'яті учнів важливе значення має врахування вчителем їх індивідуальних особливостей. При цьому слід більше спиратися на переваги мнемічних властивостей особистості.

Виховання пам'яті можна значно поліпшити, якщо до цього процесу залучити самих учнів. Зацікавившись, вони виявлятимуть прагнення до вдосконалення та самовиховання.

З усього вище сказаного можна зробити висновок, що пам'ять дитини, якою б досконалою вона не була, потребує тренування. Важлива роль у цьому процесі відводиться не тільки самій дитині, але й батькам та педагогам. Вчасно розпочата і доведена до кінця робота гарантує позитивні результати навіть за тих умов, коли пам'ять підлітка є слабкою на генетичному рівні.

Література

Исследование памяти. / Отв. ред. Н. Н. Корж. – М.: Наука, 1990.

Истомина З. М. Развитие памяти. – М.: Просвещение, 1978.

Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии. – М.: Педагогика, 1989.

Соловьев В. М. Запоминание и воспроизведение равновероятного вербального материала. – Куйбышев, 1987.

ТИПИ ПАМЯТІ

Пам’ять – це найголовніша пізнавальна функція, яка виконує сполучну роль між минулим, сьогоденням і майбутнім суб’єкта. По суті, вона являє собою процес фіксації, збереження і подальшого відтворення подій минулого. Існує кілька основних класифікацій типів пам’яті, що базуються на різних підставах.

Різновиди пам’яті залежно від часу зберігання інформації

Пам’ять, види якої діляться за часом зберігання інформації, представлена наступною класифікацією: короткочасна, миттєва, довгострокова, оперативна і генетична.

Найпростішою є миттєва пам’ять. Вона дозволяє зберігати інформацію тільки в ході її сприйняття.

Наступним типом по довгостроковості зберігання інформації є короткочасна пам’ять. Вона дозволяє зберігати дані на досить короткий термін, приблизно на 30-40 секунд з моменту їх отримання. Оцінити цей вид пам’яті можна об’ємом, наприклад, максимальною кількістю образів, об’єктів або символів, які людина здатна відтворити протягом хвилини з моменту запам’ятовування. Обсяг короткочасної пам’яті в середньому налічує до 10 одиниць даних. Такому виду запам’ятовування також властиво таке поняття, як «заміщення». Це властивість проявляється при переповненні допустимого обсягу даних і полягає в тому, що нова інформація замінює стару, безслідно видаляючи її з надр пам’яті.

Оперативна різновид спрямована на збереження даних на заздалегідь відомий час. По закінченні заданого періоду дані з оперативної пам’яті починають забуватися. Найчастіше цей період триває від декількох хвилин до декількох днів.

Далі йдуть такі важливі типи пам’яті, як довгострокова і генетична. Довготривала дозволяє зберігати інформацію на тривалий термін. Дані, що зберігаються в ній, можна відтворювати неодноразово, але при цьому необхідно докласти зусилля волі і запустити процес мислення. Цей вид пам’яті дозволяє людині згадати раніше отриману інформацію і скористатися нею. Довготривала пам’ять вважається основним видом в життєдіяльності людини, оскільки вона використовується найчастіше. Генетична пам’ять включає в себе ті дані, які передаються і відтворюються у спадок і зберігаються в генотипі людини.

Типи пам’яті згідно задіяним органам почуттів

За даним критерієм виділяються такі види пам’яті: слухова, зорова, рухова, нюхова, дотикальна, смакова і емоційна.

Найрозвиненішою вважається зорова пам’ять. Вона дозволяє зберегти і відтворити дані у вигляді певного зорового образу.

Слухова пам’ять запам’ятовує дані, що надходять за допомогою органів слуху. Сюди відноситься музика, мова і т.д.

Рухова або, так звана, моторна пам’ять дозволяє запам’ятовувати різні рухи. Цей тип переважає у спортсменів і людей, які займаються фізичними навантаженнями.

Дотикальний тип пам’яті базується на запам’ятовуванні відчуттів, що виникають при обмацуванні тих чи інших предметів. Така пам’ять найчастіше функціонує разом із зоровою різновидом, що дозволяє відтворити найбільш точний образ об’єкту.

Нюхова пам’ять є у людини ще з моменту народження і пов’язана з різними запахами. Вона розвивається протягом життя.

Смакова пам’ять відповідає за смак продуктів. Такий тип максимально розвинений у дегустаторів, кухарів, кондитерів та інших людей, які так чи інакше пов’язані з приготуванням їжі.

Емоційні типи пам’яті дозволяють зберігати враження, що виникають внаслідок тих чи інших емоційних переживань. Чим більш яскравою була емоція, тим більше інформації залишається у людей і навпаки.

Всі типи пам’яті, представлені тут, є невід’ємним атрибутом людського життя і сприяють безперервному розвитку особистості суб’єкта.

Вступ

І. Природа пам’яті та її значення в оволодінні школярами навчальною діяльністю.

1. Пам’ять. Фізіологічні механізми.

2. Типи пам’яті.

3. Риси пам’яті.

4. Забування.

ІІ. Особливості пам’яті школярів.

1. Розвиток пам’яті молодшого школяра.

2. Розвиток пам’яті у підлітковому віці.

3. Пам’ять в юнацькому віці.

ІІІ. Умови та прийоми розвитку пам’яті школяра.

IV. Проаналізувати журнал “Початкова школа”

Висновок

Література

1. Проаналізувати наукову літературу з проблеми дослідження.

2. Обгрунтувати актуальність та соціальну значимість проблеми розвитку пам'яті молодших школярів;
3. Виявити типи пам'яті дітей, оцінити короткочасну зорову та образну пам'ять, і на основі отриманих результатів розробити комплекс занять з розвитку пам'яті й випробувати його на практиці.

4. Виявити психологічні особливості розвитку процесів пам’яті у дітей молодшого шкільного віку.

1.2 Результати дослідження короткочасної пам'яті

1.3 Результати дослідження рівня змістовної пам'яті

2.1 Стан проблеми в шкільній практиці

Література

Дата добавления: 2015-07-11