Джерела інформації

Джерелами інформації при вивченні стану питання про об’єкт, що досліджується, є наукові документи – матеріальні об’єкти, які містять науково-технічну інформацію і призначені для її зберігання та використання. До наукових документів відносять книги – неперіодичні текстові видання об’ємом більше 48 сторінок і брошури, об’єм яких становить від 4 до 48 сторінок. Книги та брошури можуть бути науковими, навчальними, науково-популярними, офіційно-документальними. Якщо книга або брошура містить всебічне дослідження однієї проблеми чи теми і має одного або кілька авторів, її називають монографією. Якщо книга містить ряд окремих робіт одного або кількох авторів, рефератів чи офіційно-довідкових матеріалів, то її називають збірником.

До числа достовірних джерел належать: монографія; науковий збірник матеріалів авторитетної наукової конференції; науковий збірник дослідницьких матеріалів установ, навчальних закладів або наукових товариств із найважливіших наукових та науково-технічних проблем. Усі ці видання мають принципове наукове значення і практичну цінність. Практично абсолютну достовірність мають описи винаходів.

Серед джерел інформації чільне місце належить науковим статтям. З позицій достовірності їх слід розглядати окремо за видами і залежно від того, до яких наук вони відносяться: природничо-технічних чи гуманітарних.

Теоретична стаття в галузі технічних або інших точних наук звичайно відзначається точністю доведень із застосуванням сучасних математичних методів, моделювання із залученням даних експериментальних досліджень. У такій статті відомості досить обгрунтовані. Результати розрахунків та експериментів, їх оціночні дані, методики, умови розв’язання задачі, а також інша інформація – все це здебільшого має достовірний характер.

Теоретичні статті в галузі гуманітарних наук значно більше, ніж стаття технічна, насичені роздумами, порівняннями, словесними доведеннями. Достовірність їх змісту залежить від достовірності вихідної інформації, використаної авторами. Проте тут важливого значення набуває позиція автора, його світогляд, з огляду на які стаття поруч із об’єктивними науковими даними може містити суб’єктивні трактування. Тому слід розібратися в цьому і точно оцінити зміст статті, встановити істинність тверджень її автора і дати їм відповідну оцінку.

У галузях техніки, математики, природничих наук часто доводиться мати справу зі статтями, в яких обгрунтовуються і викладаються результати закінчених досліджень. Разом із відомостями стосовно процесу досліджень такі статті наводять дані про апробацію отриманих результатів, їх фактичну або можливу реалізацію, економічну чи виробничу ефективність та ін. Подібні відомості свідчать про оригінальність статті, її теоретичну та практичну значущість.

Самостійне значення має інформаційна стаття в будь-якій науковій галузі. Така стаття зазвичай оперативна й актуальна, вона містить стислий, конкретний виклад певних фактів, повідомлення про якусь подію, явище. У технічних науках інформаційною можна вважати статтю, в якій наводяться відомості щодо виробу, технологічного процесу тощо. Подібно до статей, різний ступінь достовірності мають також доповіді, оголошені на наукових конференціях, симпозіумах. Одні з них можуть містити обгрунтовані, доведені, апробовані відомості, інші – питання постановочного характеру, пропозиції тощо.

Про достовірність вихідної інформації свідчить не тільки характер першоджерела, а й науковий, професійний авторитет його автора, належність автора до тієї чи іншої наукової школи. У всіх випадках слід добирати лише останні дані, найавторитетніші джерела, точно зазначати, звідки взяті матеріали. До фактів із літературних джерел треба підходити критично. Не можна забувати, що життя постійно йде вперед, розвиваються наука, техніка і культура. Те, що вважалося абсолютно точним учора, сьогодні може виявитися неточним, а часом і неправильним.

Особливою формою фактичного матеріалу є цитати. Їх використовують для того, аби без перекручень передати думку автора першоджерела, для ідентифікації поглядів при зіставленні різних точок зору тощо. Вони слугують необхідною опорою авторові НДР у процесі аналізу та синтезу інформації. Відштовхуючись від їх змісту, можна створити систему переконливих доказів, потрібних для об’єктивної характеристики явища, яке вивчається.

До наукових документів відносять і нормативно-технічну документацію – стандарти, інструкції, типові положення, технологічні регламенти і правила, затверджені відповідними органами.

Важливу роль у вивченні стану питання відіграє патентна документація – сукупність документів, які містять інформацію про відкриття та винаходи. Крім перерахованих вище публікацій існують наукові документи, які зберігаються в декількох екземплярах і можуть бути розмножені за заявкою споживача інформації. До них відносяться: науково-технічні звіти з НДР, дисертації та автореферати, депоновані рукописи, проектно-конструкторська документація та ін.

Одержати необхідні книги, журнали, збірники можна у книгарнях, бібліотеках. Нині випуском інформаційних видань займаються Український інститут науково-технічної та економічної інформації (УкрІНТЕІ), Книжкова палата України, центральні наукові бібліотеки, а саме: Центральна бібліотека Українського науково-дослідного інституту науково-технічної інформації і техніко-економічних досліджень (м.Київ); бібліотека Львівського обласного центру науково-технічної інформації та пропаганди; наукова бібліотека імені Стефаника АН України, науково-технічні бібліотеки вищих учбових закладів та галузевих науково-дослідних інститутів. При відсутності необхідної літератури в бібліотеці закладу, де працює дослідник, він може замовити її по міжбібліотечному абонементу (МБА).

Дата добавления: 2015-07-11