Читайте также: |
|
Наука – це ясне пізнання істини,
Просвітлення розуму,
Непорочна радість життя,
Похвала юності, старості опора,
Будівельниця градів,
Фортеця успіху в нещасті,
У щасті укріплення,
Всюди вірний і нерозлучний супутник.
М.В. Ломоносов
Підвищення ролі науки в суспільстві, зростання її соціального престижу ставить високі вимоги до знань про науку. В сучасних умовах ці вимоги стрімко зростають, стимулюючи поглиблення досліджень сфери науки в більш повному обсязі, в єдності всіх її сторін. Такий аналіз науки передбачає звернення до її виникнення і розвитку. Лише цільова орієнтація науки в суспільстві може служити справжнім критерієм її періодизації.
В історичному розвитку науки можна виділити три основні періоди.
І. Переважно особистісно світоглядна орієнтація науки: від її виникнення до Галілея і Ньютона. Основною метою наукової діяльності в соціальному плані було формування загального уявлення про світ і місце в ньому людини.
ІІ. Переважно технологічна, матеріально виробнича орієнтація науки: починаючи з ХVІІ ст. І до сучасності. Технічна орієнтація науки була за результатами революційною як для техніки, так і для самої науки. Техніка стає „певною силою знання” і все більше залежить від успіхів наукових досліджень. Наука стає фактором виробничого процесу, який у свою чергу стає сферою її застосування.
ІІІ. Орієнтація на розвиток інтелектуального творчого потенціалу особистості (сучасний етап). В ході науково-технічного прогресу інтелектуальний, духовний розвиток людей стає провідним фактором зростання матеріального виробництва.
Усе це дає підставу для висновку, що на сучасному історичному етапі досить чітко проявляється тенденція орієнтації науки на розвиток інтелектуального творчого потенціалу людини та зближення її з практикою.
Наука – сфера дослідницької діяльності, спрямована на пошук і систематизацію нових знань про природу, суспільство та мислення. Наука виникла при відокремленні розумової діяльності від фізичної і перетворенні пізнавальної діяльності у специфічний рід знань окремої групи людей.
У результаті наукової діяльності історично складається і безперервно розвивається система знань людини про дійсність, яка її оточує. Наука впливає на всі сфери і види діяльності сучасного суспільства та все більшою мірою стає його продуктивною силою.
На сучасному етапі в Україні науково-дослідну роботу ведуть:
- науково-дослідні та проектні організації і центри системи Академії наук України та Української аграрної академії;
- науково-дослідні сектори та кафедри вищих учбових закладів;
- галузеві науково-дослідні, проектні, конструкторські, технологічні та інші установи і центри;
- науково-дослідні, проектні організації та центри при промислових підприємствах та об’єднаннях;
- науково-дослідні, проектні, конструкторські, технологічні та інші установи і центри на кооперативних засадах.
Останніми роками почали активно створюватися і функціонувати самоврядні наукові госпрозрахункові об’єднання під назвою академій, наприклад технологічна, інженерна, гірнича та інші академії. У галузі деревообробки науково-дослідну та проектно-конструкторську роботу виконують: Українське науково-виробниче деревообробне об’єднання (УкрНВДО); Українське науково-виробниче меблеве об’єднання (УкрНВМО); Закарпатліспроект (м.Мукачеве); Івано-Франківський проектно-конструкторський інститут (ПКТІ) з філією у м.Львові. Співробітники кафедри лісівництва Національного лісотехнічного університету України (м.Львів) розробили і запропонували виробництву для впровадження механізовану улоговинну рубку. Її широке використання стримується відсутністю достатньої кількості надійних за конструкцією канатно-підвісних трелювальних установок. У кінці 90-х років ХХ століття працівники Путильського держлісгоспу разом зі співробітниками Державного управління екології та природних ресурсів у Чернівецькій області сконструювали і апробовали в умовах Буковинських Карпат канатно-підвісну установку простої конструкції та енергоємну у витратах пального.
Уся сукупність науково-дослідних, проектних, конструкторських, технологічних та інших установ і центрів створює єдину організаційну систему науки, яку очолює Комітет науково-технічного прогресу при Кабінеті міністрів України – вищий державний орган управління, який вирішує проблеми єдності державної політики в галузі науково-технічного прогресу і всебічного використання досягнень науки і техніки в народному господарстві.
Отже, наукова і промислова революція дали людству високорозвинену науку, масове машинне виробництво, науковоємку техніку, високі технології. Людина навчилася виробляти у великій кількості різноманітні товари. Нова техніка стала не лише потрібною і корисною, а й досяжною. Але виникла проблема іншого роду. Звичайно сучасна техніка прекрасна, масове виробництво відкрило перед суспільством небувалі можливості. Залишається лише навчитися правильно користуватися досягненнями науки і техніки задля збереження навколишнього середовища.
Дата добавления: 2015-07-11; просмотров: 189 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
ЛЕКЦІЇ 1, 2. Основні положення | | | Види наук |