Види наук

Науки виникають і розвиваються за велінням часу, коли в них виникає потреба, – наприклад, у промисловості.

Удосконалювати парову машину неможливо було без досліджень в галузі термодинаміки, кінетичної теорії газів, теорії горіння та інших. З появою джерел струму почали бурхливо розвиватися теорія електрики та магнетизму. Відразу за ними виникла абсолютно нова наука – електродинаміка, без якої неможливими стають радіозв’язок і телебачення.

Але, перш ніж стати прикладними розділами науки, усі вищевказані області фізики спочатку були предметом „безкорисних” досліджень, які не мали ніякої практичної користі, оскільки потрібно було їх детально вивчити, зрозуміти. Не завжди вчений приступає до роботи через практичну необхідність. Якщо дослідження можуть призвести до нових відкриттів, тоді головний інтерес становлять не технічні задачі, а загальні питання, причини подій, основи природних явищ. Вчений шукає зв’язки, що об’єднують розрізнені факти. Мета його діяльності – пошук наукової істини, нових знань про фундаментальні закони природи. Науки такого роду називаються фундаментальними (основоположними). А наукові знання, які дозволяють використовувати в техніці досягнення фундаментальної науки, називають прикладними.

Звичайно, поділ єдиної науки на прикладну і фундаментальну досить умовний і чіткої межі між ними немає. Провідні промислові світові компанії мають науково-дослідні лабораторії для вивчення фундаментальних проблем, а наукові інститути багато своїх розробок передають безпосередньо у виробництво для прикладного застосування.

І все ж таки вже більше ста років „корисній” прикладній науці притиставляють фундаментальну „науку для науки”. Час від часу постає питання: навіщо витрачати гроші на дослідження структури матерії, вивчення планет і далекого космосу, коли в людства стільки сьогоденних потреб? Якщо б так думали наші пращури, то напевно людство досі б не вийшло з печер. Древні люди відкривали для себе світ і його закони не завжди заради користі. Частіше їх рушійною силою була цікавість. Отже, цікавість, любов до знань і є рушійною силою прогресу. Фундаментальні і прикладні науки – єдине ціле, як дерево з міцним стовбуром і гілками, листям та плодами, які ростуть на ньому,

Залежно від сфери наукової діяльності науки поділяються на суспільні, природничі та технічні. Суспільні науки вивчають закони суспільства і методи керування суспільним рухом. До суспільних наук відносяться історія, філософія, суспільствознавство, економіка та інші.

Природничі науки вивчають природу і людину, до них можна віднести ботаніку, біологію, географію, астрономію та інші.

Технічні науки складають специфічну систему знань про цілеспрямованість перетворення природних тіл і процесів у технічні об’єкти, про методи конструктивно-технічної діяльності, а також про способи функціонування технічних об’єктів у системі суспільного виробництва.

Технічні науки поділяються на загальнотехнічні та галузеві. Загальнотехнічні науки – математика, механіка, кібернетика, опір матеріалів та інші. Вони застосовуються у всіх галузях техніки або в декількох з них.

Галузеві науки – машинобудування, електротехніка, електроніка, технологія деревообробки та інші. Вони вивчають об’єкти окремих галузей техніки.

Технікою називають сукупність машин, пристроїв у сукупності з прийомами, які застосовуються при їх виконанні. Технічний прогрес галузі розвивається на основі результатів дослідницької роботи підрозділів галузевої науки. Розвиток техніки – сфера діяльності інженера, що спрямована на розробку на основі наукових рекомендацій нових машин, матеріалів, технологічних процесів і т.д. Мета інженерної діяльності – підвищення ефективності матеріального виробництва, створення нових матеріальних об’єктів.

Виробництво є тією головною сферою, для якої проводиться і в якій реалізується науково-технічне дослідження. Наука живить техніку і виробництво, а розвиток техніки та виробництва стимулюють подальші пошуки і досягнення науки.

Дата добавления: 2015-07-11