V. Скарги хворого (Molestiae aegroti)

На момент поступлення до лікарні дитина скаржилась на:

- загальну слабкість, високу втомлюваність в спокої та при фізичному навантаженні, виражену пітливість, спрагу, яка не зменшується вживанням великої кількості рідини, значне зниження маси тіла за останні 3 роки на 10-15 кг,

- підвищену кількість добової сечі до 5-6 л на день, свербіж шкіри помірної інтенсивності в урогенітальній ділянці тіла. Дитина скаржиться на значну психічну втомлюваність, часті зміни настрою, важкість активного зосередження уваги на предмет, погіршення зору на правому оці тощо

- додатково скаржиться на тупі дифузні болі в нижніх кінцівках, які виникають під вечір, або під ранок, які слабко відчуваються при ходінні, відчуття поколювання та повзання комах по шкірі ніг, іноді відчуття оніміння стоп з відчуттям важкості і слабкості в нижніх кінцівка, дифузна болючість в гомілкових м’язах.

VI. Початок і перебіг даного захворювання.

Перші ознаки захворювання з’явились в 1998 році після перенесеної важкої ГРВІ, коли раптово з’явилась загальна слабкість, підвищена втомлюваність, спрага, яка виникала навіть при достатньому питному режимі. Спочатку батьки не звертали уваги на стан дитини і відносили це до залишкових явищ перенесеної інфекції. Поступово у дитини значно підвищився апетит, але з’явилась негативна динаміка приросту ваги (дівчинка почала худнути), слабкість підсилась, спрага стала невгамовною, з’явилась пітливість, почастішало сечовипусканя до 5-8 разі на добу. Впродовж наступних 5-7 міс. від появи перших симптомів клінічна динаміка захворювання почала прогресувати, самопочуття хворого значно погіршилось, з’явились запаморочення. Батьки звернулись по допомогу в ЦРЛ за місцем проживання де отримали направлення на дообстеження в ДКЛ №2 м. Чернівці, де було проведено повне клінічне обстеження і встановлено діагноз: Інсулінозалежний цукровий діабет (І типу). Хворій дитині було рекомендоване проходження курсу інсулінотерапії в стаціонарі з подальшим дотриманням спеціальної дієти та режиму амбулаторно. Далі, на протязі наступних 1999- 2003 рр. хвора 2 рази на рік проходила повне клінічне обстеження в ДКЛ № 2 м. Чернівці та Обласному ендокринологічному диспансері з метою спостереження за динамікою стану і корекцією призначеного лікування. Амбулаторне лікування препаратами інсуліну виявилось не достатньо ефективним у зв’язку із недостатнім контролем батьків за режимом і дієтою дитини і труднощами в придбанні і реалізації нових високоефективних рекомбинантних препаратів інсуліну. Динаміка перебігу захворювання чергувалась періодами погіршення і покращення стану, особливо в осінньо-весняний період. Стаціонарна терапія приносила полегшення, але не надовго. В 2001 р. з’явились перші клінічні ознаки ураження периферичних нервів, з’явилось відчуття важкості в ногах при ходінні, “повзання комах” по шкірі, зменшилась температурна та больова чутливість у відповідь на специфічне подразнення. Одночасно виникло порушення зору на правому оці, яке розвивалось поступово, та проведена корекція зору ефекту не справляла. Неврологічна симптоматика мала прогредієнтний характер перебігу, симптоми наростали, проведене лікування приносило лише тимчасове полегшення. Теперішня госпіталізація хворого обумовлена скаргами на погіршення стану, необхідністю спостереження за динамікою захворювання і проходження інсулінотерапії з симптоматичною терапією полінейропатії нижніх кінцівок.

VII. Розвиток захворювання за час перебування в клініці до початку курації

За час проведений в стаціонарі до моменту курації скарги лишались практично такими як і при поступленні (т. як курацію розпочато на наступний день від поступлення), об’єктивний стан відповідає картині, описаній розділі об’єктивного обстеження хворого.

VIII. Скарги хворого на момент курації

Так як курацію розпочато на другий день від поступлення, скарги практично не змінились від моменту поступлення (див. скарги на момент поступлення).

IX. Дані об’єктивного обстеження на момент курації.

Дата добавления: 2015-10-30