|
Читайте также: |
Диференційний підсилювач є одним з основних каскадів операційного підсилювача, який буде розглядатись у наступних роботах. Найпростіший диференційний підсилювач, що приведен на рис. 11.1, складається з двох однакових плечей, кожне з яких містить транзистор та опір навантаження. Вихідний сигнал знімається між точок 1 і 2, як різниця вхідних сигналів U1 і U2. Найважливішими параметрами диференційного підсилювача є коєфіціент підсилення диференційної складової сигнала та коєфіціент придушення синфазної складової, які залежать від вхідного опору.
Для дослідження характеристик диференційного підсилювача у лабораторній роботі використовується схема підсилювача зі “струмовим дзеркалом” в якості навантаження (рис. 11.2).
Рис. 11.1
Аналізуючи цю схему, можна обчислити вхідний і вихідний опір підсилювача, а також виділити синфазні, протифазні і парафазні складові вхідного сигналу. Вихідна характеристика аналізується за допомогою осцилографа.
Рис. 11.2
11.3. Порядок виконання роботи
11.3.1. Скласти схему за рис. 11.1, розрахувати опори колекторних та емітерних резисторів у відповідності до типу транзисторів за варіантом.
11.3.2. Провести досліди і проаналізувати, як зміниться вихідна напруга підсилювача, якщо змінити фазу одного з вхідних сигналів на 90°; на 180°.
11.3.3. Скласти схему за рис. 11.2 і розрахувати опори колекторних та емітерних резисторів у відповідності до типу транзисторів за варіантом.
11.3.4. Провести досліди із встановлення впливу величини вхідних опорів на роботу підсилювача.
11.3.5. Обчислити величину синфазного сигналу в різних режимах роботи схеми і ступінь ослаблення синфазного сигналу.
11.3.6. Обчислити коефіціент підсилення.
11.3.7. Самостійно скласти схему із “струмовим дзеркалом”, яке включене до колекторного кола транзистора. Дослідити цю схему і порівняти зі схемою, що приведена на рис. 11.2.
11.3.8. Провести дослід по визначенню впливу коливань напруги живлення на вихідний сигнал.
11.3.9. Провести дослід по визначенню впливу температурного режиму на вихідний сигнал.
11.4. Вимоги до звіту
11.4.1. Навести принципові схеми підсилювачів, що досліджувались.
11.4.2. Навести результати розрахунків емітерних та колекторних опорів.
11.4.3. Навести результати розрахунків величини синфазного сигналу для кожної схеми.
11.4.3. Навести результати розрахунків коефіцієнта підсилення синфазного сигналу і коефіцієнта підсилення диференційного підсилювача.
11.4.4. Запропонувати зміни, які б поліпшили роботу наведеної схеми диференційного підсилювача, обгрунтувати свої думки.
11.5. Завдання до самотестування і атестації
11.5.1. Пояснити особливості роботи диференційного підсилювача.
11.5.2. У яких випадках необхідно використання диференційного підсилювача?
11.5.3. Обгрунтувати вибір колекторних та емітерних резисторів в залежності від типу транзисторів, що використовуються.
11.5.4. Що таке парафазний сигнал; синфазний сигнал?
11.5.5. Як визначити коефіцієнт ослаблення синфазного сигналу (КОСС)?
11.4.6. Як визначити коефіцієнт підсилення диференційного підсилювача?
11.4.7. У яких випадках “струмове дзеркало” використовується в якості активного навантаження?
11.4.8. Пояснити вплив коливань напруги живлення на вихідний сигнал.
11.4.9. Пояснити вплив температури на вихідний сигнал.
Додаток
Таблиця варіантів до лабораторної роботи.
| Номер варіанту | Тип транзистора | Номер варіанту | Тип транзистора | Номер варіанту | Тип транзистора |
| MMBR571 | 2N5223 | 2N3702 | |||
| MMBR901 | 2N2712 | 2N4291 | |||
| 2N2714 | T122 | MPS3702 | |||
| 2N3390 | T501 | T309 | |||
| 2N4410 | ВС107ВР | T396 |
Дата добавления: 2015-10-29; просмотров: 115 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 10 | | | ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 12 |