Порядок виконання роботи. 8.3.1. Використовується транзистор з попередньої лабораторної роботи

8.3.1. Використовується транзистор з попередньої лабораторної роботи. Перед проведенням роботи необхідно виконати розрахунки параметрів транзисторного підсилювача і встановити їх в віртуальний підсилювач.

8.3.2 Проводиться дослід по вивченню впливу зворотного зв’язку на величину вхідного і вихідного опорів каскаду і на величину коефіцієнта підсилення. Спочатку встановлюються параметри базових і колекторних резисторів, у відповідності до розрахунків, налагоджується схема для забезпечення необхідного режиму роботи і записуються показання вимірювальних приладів. Оскільки зворотний зв’язок забезпечується емітерним резистором, то він убирається шляхом шунтування останнього конденсатором великої ємності. Після цього знову проводяться заміри вхідних струмів і напруг.

8.3.3. Досліджується вплив зворотного зв’язку на частотну характеристику і смугу пропускання підсилювача. За допомогою пристрою Bode Plotter знімаються частотні характеристики при наявності і відсутності зворотного зв’язку і обчислюється смуга пропускання для обох дослідів.

8.3.4. Досліджується вплив зворотного зв’язку по напрузі на частотні характеристики підсилювача. Для проведення досліду необхідно за допомогою Bode Plotter зняти частотні характеристики підсилювача при декількох значеннях конденсатора зворотного зв’язку і заміряти частоту зрізу в області верхніх частот підсилювача.

8.3.5. Досліджується вплив зворотного зв’язку по напрузі на величину вхідного і вихідного опорів підсилювача. Зворотний зв’язок по напрузі забезпечується встановленням допоміжного конденсатора між колектором і базою транзистора, у відповідності до попереднього досліду. Частота вхідного сигналу встановлюється такої величини, щоб вплив зворотного зв’язку на ній мав місце.

8.3.6. Досліджується вплив зворотних зв’язків на характеристику вхід-вихід підсилювача. Для цього знімаються залежності вхід-вихід при відсутності і при наявності зворотного зв’язку по змінній складовій емітерного струму. Будуються відповідні характеристики і на основі їх порівняння робляться необхідні висновки.

Рис. 8.2

Рис. 8.3

Вплив зміни параметрів підсилювача на його перехідні і частотні характеристики може бути автоматизований шляхом використання команди Parameter Sweep меню Analysis. Для цього у вікні Parameter Sweep, що приводилось на рис. 7.4, необхідно встановити режим AC Frequency analysis і Set AC Option. Після цього з’явиться вікно налагоджувань частотного діапазону, що досліджується (рис. 8.2), в якому встановлюються початкова і кінцева частоти. Після встановлення параметрів натискається кнопка Accept і Simulate, внаслідок чого програма у вікні Analysis Graphs (рис. 8.3) виведе результати розрахунків впливу зміни заданого параметра на частотні характеристики схеми, що досліджується.

8.4. Вимоги до звіту

8.4.1. Навести результати проведених досліджень і висновки по них.

8.4.2. Навести експериментальні АЧХ і пояснити їх вигляд.

8.4.3. Пояснити вплив зворотних зв’язків на АЧХ схеми.

8.4.4. Навести розрахунки величин вхідних і вихідних опорів каскаду, що були отримані на основі експериментальних даних.

8.4.5. Обґрунтувати характер зміни “чутливості” каскаду до зміни величини навантаження.

8.5. Завдання до самотестування і атестації

8.5.1. Пояснити вплив зворотних зв’язків на величину вхідного і вихідного опорів каскаду, на його частотні характеристики.

8.5.2. Пояснити вплив зворотних зв’язків на характеристику вхід-вихід підсилювача.

8.5.3. Пояснити вплив зворотних зв’язків на лінійність характеристик підсилювача.

Додаток

Таблиця варіантів до схеми, що приведена на рис. 8.1.

Номер варіанту	RН , кОм	RК , кОм	RЕ , Ом
			0,6
			1,3
			1,8
			2,8
			3,2
			4,2
			4,8
			5,3
			5,8
			6,3
			6,8
			7,8
			8,3
			8,8
			9,3

Дата добавления: 2015-10-29