Порядок виконання роботи. 2.3.1. Досліджується схема однофазного двонапівперіодного випрямляча з середньою

2.3.1. Досліджується схема однофазного двонапівперіодного випрямляча з середньою точкою. Збирається схема за рис. 2.1, вмикається у роботу і виконуються наступні заміри за допомогою приладів:

· максимальне і мінімальне значення випрямленої напруги;

· середнє значення випрямленої напруги;

· середнє значення струму, що протікає через навантаження.

Вимірювання максимального та мінімального значення випрямленої напруги виконується на основі часової діаграми, що отримується за допомогою Transient Analysis з меню Analysis. Середні значення фіксуються вольтметром і амперметром, які встановлюються у режим DC.

2.3.2. За допомогою амперметра та вольтметра, що включені у режим постійного струму (DC), визначається величина струму, який протікає через навантаження, і напруга на навантаженні. Зменшуючи потенціометром величину опору до 5% від номінального, проводяться вимірювання у 5 – 6 точках. Щоб зменшити величину опору потенціометра, треба натискати на клавішу R, а щоб збільшити величину опору – треба натискати комбінацію клавіш Shift+R. За результатами вимірювань будується зовнішня характеристика випрямляча. Проводиться спектральний аналіз (Фур’є-аналіз) вихідної напруги випрямляча за допомогою Fourier Analysis з меню Analysis і записується значення параметра, який називається Total harmonic distortion (коефіцієнт гармонік).

2.3.3. Послідовно з навантаженням встановлюється котушка індуктивності та вимірюються максимальне і мінімальне значення випрямленої напруги (перед цим слід встановити опір обмотки трансформатора в нуль і діоди замінити на ідеальні). Повторити вимірювання, збільшуючи величину індуктивності до 100 мГн і зменшуючи величину опору навантаження до 10 Ом. Доцільніше буде зробити це за допомогою Parameter Sweep з меню Analysis. За отриманим сімейством перехідних характеристик зробити 4 – 5 вимірювань максимального і мінімального значень випрямленої напруги при різних значеннях індуктивності. Провести спектральний аналіз вихідної напруги випрямляча і записати значення коефіцієнта гармонік.

2.3.4. Для декількох значень індуктивності, за допомогою Fourier Analysis з меню Analysis, провести спектральний аналіз струму в навантаженні і записати значення параметра, який називається Total harmonic distortion (коефіцієнт гармонік).

2.3.5. При наявності індуктивності, яку ввімкнули послідовно з навантаженням, приєднати паралельно до навантаження конденсатор і, змінюючи його величину (збільшуючи, починаючи від 1 мкФ), провести повторні вимірювання максимального і мінімального значень випрямленої напруги за допомогою Parameter Sweep і провести Фур’є-аналіз.

2.3.6. Перейти до схеми мостового випрямляча з активно-ємнісним навантаженням. За допомогою Parameter Sweep з меню Analysis, збільшувати ємність конденсатора до величини, коли змінна складова не буде перевищувати 10% від середнього значення випрямленої напруги і зафіксувати параметри спектру вихідної напруги.

2.3.7. Для отриманого значення активно-ємнісного навантаження провести вимірювання у 4 – 6 точках зовнішньої характеристики випрямляча. Зовнішня характеристика знімається так само, як для двонапівперіодного випрямляча з середньої точкою.

2.3.8. Скласти схему подвоєння напруги і, збільшуючи ємність конденсаторів, здійснити вимірювання середнього значення випрямленої напруги.

2.4. Вимоги до звіту

2.4.1. Побудувати часові діаграми випрямленої напруги за умови використання активного, активно-індуктивного та активно-ємнісного навантаження випрямляча.

2.4.2. Дати приклади спектральних діаграм випрямленої напруги з поясненнями їх зміни при зростанні параметрів реактивних елементів.

2.4.3. Розрахувати коефіцієнти пульсацій випрямленої напруги, використовуючи формулу:

.

Побудувати графічні залежності K_П від параметрів реактивних елементів у навантаженні випрямляча.

2.4.4. Побудувати і обґрунтувати зовнішні характеристики, що були отримані в результаті обробки експериментальних даних.

2.4.5. Побудувати графічні залежності коефіцієнта гармонік від параметрів реактивних елементів в навантаженні випрямляча.

Коефіцієнт гармонік, що використовується в Фур’є-аналізаторі, розраховується за формулою:

.

2.4.6. Побудувати графік залежності середнього значення випрямленої напруги від ємності конденсатора для схеми подвоєння напруги. Дати пояснення.

2.4.7. Пропонується самостійно, використовуючи опцію Parameter Sweep…, провести досліди по визначенню впливу параметрів елементів R і C на величину випрямленої напруги.

2.5. Завдання для самотестування і атестації

2.5.1. Дати фізичне обґрунтування зовнішніх характеристик випрямляча при його роботі на активне і активно-ємнісне навантаження.

2.5.2. Пояснити результати Фур’є-аналізу випрямленої напруги, в тому числі, характер зміни коефіцієнта гармонік при зростанні величин параметрів реактивних елементів.

2.5.3. Дати пояснення впливу реактивних елементів на величину змінної складової випрямленої напруги з урахуванням теоретичного і практичного матеріалу, що був вивчений при виконанні лабораторної роботи.

2.5.4. Обґрунтувати алгоритм функціонування випрямляча для найпростішого режиму роботи з метою написання програм, які б могли змоделювати його роботу.

2.5.5. Обґрунтувати особливості вибору випрямляючих діодів або діодних мостів для малопотужних випрямлячів при роботі на активно-ємнісне навантаження.

2.5.6. Пояснити, у чому полягає різниця в виборі діодів при роботі випрямляча на активно-індуктивне та активно-ємнісне навантаження.

2.5.7. Навести розрахункові формули для вибору діодів та діодних мостів при різному характері навантаження.

2.5.8. Навести розрахункові формули для визначення параметрів елементів індуктивного та індуктивно-ємнісного навантаження.

Додаток

Таблиця варіантів до схем, що приведені на рис. 2.1, рис. 2.2, рис. 2.3.

Номер варіанту	U, В	Рис. 2.1	Рис. 2.2	Рис. 2.3
R, Ом	L, мГн	R, кОм	C, мкФ	R, Ом	C, мкФ

Дата добавления: 2015-10-29