Читайте также: |
|
Компенсаційні стабілізатори напруги і струму
9.1. Мета роботи
Вивчення основних характеристик компенсаційних стабілізаторів напруги і струму.
Використання пакету EWB для виконання роботи
Спочатку проводиться дослідження стабілізатора напруги, схема якого наведена на рис. 9.1, що поєднує у собі параметричний стабілізатор напруги з резистором R1 і стабілітроном VD та емітерний повторювач на транзисторі VT з резистором навантаження R2.
Рис. 9.1
Рис. 9.2
Друга схема (рис. 9.2.) – компенсаційний стабілізатор напруги з транзисторним підсилювачем. Схема побудована на основі послідовного регулюючого елемента – транзистора VT2, керування яким забезпечується однокаскадним транзисторним підсилювачем, виготовленим на транзисторі VT1. Підсилювач забезпечує підсилення сигналу різниці між частиною вихідної напруги, що знімається за допомогою опорів R3-R-R4 і опорної напруги. Остання формується за допомогою опору R1 і стабілітрона VD1. На схемі сигнал різниці може бути отриманий за допомогою вольтметрів V1 і V2. Вихідна напруга підсилювача контролюється за допомогою вольтметра V4. Контроль вихідних параметрів стабілізатора забезпечується за допомогою вольтметра V5 і амперметра A1. Падіння напруги на регулюючому транзисторі VT2 контролюється вольтметром V3. Схема і контрольно-вимірювальні прилади дають можливість детально встановити залежності між напругами в контрольних вузлах схеми, отримати експериментальні залежності між напругами на вході і виході, між струмом і напругою на виході. Установка допоміжного джерела змінної напруги послідовно з джерелом живлення або заміна ідеального джерела живлення мостовим випрямлячем з ємнісним фільтром дозволяють оцінити фільтруючі властивості компенсаційного стабілізатора, а також запропонувати шляхи і схеми для підвищення коефіцієнта стабілізації і фільтруючих властивостей стабілізатора напруги.
Схеми, що наводяться на рис. 9.3, дозволяють дослідити найбільш поширені схеми стабілізаторів струму, які використовуються в аналоговій схемотехніці. Обидві схеми називаються “струмове дзеркало”.
Особливість схеми, що наведена на рис. 9.3, а, полягає у тому, що навантаження не має безпосереднього зв’язку з загальною шиною, а в схемі, що представлена на рис. 9.3, б, навантаження приєднано безпосередньо до загальної шини. Обидві схеми дають можливість отримати залежності “вхід-вихід” і зовнішні характеристики стабілізаторів.
Рис. 9.3
Дата добавления: 2015-10-29; просмотров: 96 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Порядок виконання роботи | | | ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 10 |