Яєчна продуктивність птиці

Статева система у птиці функціонує більш інтенсивно, а всі екстер’єрно-конституційні, фізіологічні, зоотехнічні та економічні ознаки і властивості пов’язані з яєчною продуктивністю.

Виходячи з цього, несучість (кількість яєць, що знесла одна несучка за визначений період) є вирішальним показником яєчної продуктивності, який водночас є дуже важливим і для м’ясних порід і видів, тому що визначає їх плодючисть, а також кількість м’яса, що отримують від кожної самиці.

Звичайно рівень яєчної продуктивності оцінюють за біологічний цикл яйцекладки – період від початку яйцекладки, досягнення найвищого її рівня, спаду або припинення. У більшості видів птиці по завершенню яйцекладки розпочинається линька особливо за умови екстенсивного утримання птиці. Тривалість біологічного циклу яйцекладки у курей складає біля 12 місяців, він може розпочинатися і завершуватися у різні місяці року в залежності від строків виведення. У с.-г. птиці інших видів біологічний цикл яйцекладки значно коротший і має вплив пори року (так, у качок це 5-6 місяців, у індичок 4-5 місяців, у гусей – 1,5-2 місяці).

Несучість у різних видів і порід с.-г птиці різна (у результаті діяльності людини під впливом селекції, покращення умов годівлі та утримання яєчна продуктивність різних видів с.-г. птиці суттєво виросла):

1. Перше місце посідають яєчні породи кур – у середньому 260 (280-320) шт/рік;

1. перепели – 250 шт

2. качки індійські бігуте – 200 шт

3. кури м’ясо-яєчних порід – 180 шт

4. цесарки – 140 шт

5. качки м’ясних і м’ясо-яєчних порід – 120 шт

6. індики – 90 шт;

7. гуси – 40-60 шт.

8. страуси – 30 шт (11+40:2=31) 28-40 шт афр. страус

9. голуби – 14 шт.

Вся с-г. птиця з віком, як правило, зменшує яйценоскість на 10-15% (тому яєчних курей як правило утримують протягом І циклу яйцекладки, далі бракують, саджають молоду птицю). Виняток становлять гуси пізньоспілих порід, у яких мах яєчна продуктивність досягається на 2-3 циклі яйцекладки (в середньому вона становить 126 і 147% відповідно на ІІ і ІІІ циклах від рівня І циклу яйцекладки).

Будова яйця. Засвоєюбудовою і хімічним складом пташине яйця досконале, в ньому все спрямоване на забезпечення нормального розвитку ембріона поза організмом матері.Повністю сформоване яйце складається із 3 основних частин: жовтка, білка, шкаралупи (їх співвідношення у різних видів птиці неоднакове) і двох підшкарлупних оболонок. Зверху яйце покрито кутиколую. Співвідношення цих частин залежить від виду, віку і породи птиці.

Вид птиці	Складові частини,%
білок	жовток	Шкаралупа (від0,3 до 1,6 мм)
Кури	55,8	31,9	12,3
Качки	52,6	35,4	12,0
Гуси	52,5	35,1	12,4
Індики	55,9	32,3	11,8
Цесарки	52,3	35,1	12,6
Африканський страус	53,0	32,0	14,0

Яйця водоплавних птахів відзначаються більш високим вмістом жовтка (еволюційний процес в зв’язку з умовами насиджування у природних умовах: природні водойми при більш низькій t), що забезпечує виділення додаткової кількості фізіологічного тепла, яке утворюється при використанні ліпідів жовтка.

Найвищий вміст шкарлупи – у яйцях цесарок, які є міцними (залишаються неушкодженими при падінні з висоти до 1 м).

У яйцях перепілок більше білку, але менше шкарлупи, проте вони відзначаються тривалістю зберігання через міну підшкарлупну оболонку.

Шкарлупа покрита тонкою надшкарлупною оболонкою – кутикулою (засохла протеїнова слизь (матовість яйця)), вона газонепроникна, попереджає проникнення мікроорганізмів, регулює випаровування вологи.

Шкарлупа вміщує жовток, білок; захищає вміст від механічних ушкоджень. Через пори шкарлупи здійснюється газообмін та випаровування вологи під час інкубації. Пори розподілені нерівномірно (на 1 см2 курячого яйця) в середньому:

- на гострому кінці: 30-90 пор;

- в екваторіальній частині: біля 140 пор;

- на тупому кінці: до 150 і >.

Крім мікропор є макропори (ч/з них випаровується волога).

Загальна кількість пор у шкарлупі курячого яйця становить 7500 і > (залежить від віку птиці та сезону року).

У шкарлупі виділяють 2 шари:

- зовнішній (губчатий), де кристали Са розташовані перпендикулярно поверхні яйця, що вирівнює поверхню шкарлупи та надає їй міцності;

- внутрішній (сосочковий), де є більше органічних волокон та гранул білкового характеру (у процесі розвитку ембріона кровоносні судини алантоїса вимивають з нього мінеральні речовини для утворення скелету).

Товщина шкарлупи збільшується в напрямку від тупого до гострого кінця (куряче яйце відповідно на тупому і гострому кінцях: 0,28-0,34 і 0,30-0,36 мм).

З внутрішньої сторони шкарлупа вислана підшкарлупною оболонкою, до якої щільно прилягає білкова оболонка, що заключає в себе вміст білка. Ближче до тупого кінця білкова оболонка відходить від підшкарлупною і утворюється повітряна камера, діаметр якої становить 15-17 мм, висота – 2-2,5 мм у курячих яєць. За цим показником мжна об’єктивно судити про свіжість яйця. Білкова оболонка має бактерициду дію.

Білок яйця має наступні шари:

- зовнішній рідкий;

- середній щільний;

- середній рідкий;

- внутрішній щільний (градинковий).

Жовток відокремлений від білка тонкою, але міцною, трьохшаровою оболонкою. Розрізняють темні та світлі шари жовтка, що відзначаються різним вмістом поживних речовин (жовток птиці, яка щоденно несеться має по 6 темних та світлих шарів).

У центрі жовтка є латебра (майже сферичне утворення з діаметром 6 мм, що складається зі світлого жовтка). Від латебри до бластодиска (ядро яйцеклітини, що знаходиться на поверхні жовтка) тонкою смугою у формі вази простирається світлий жовток (ніжка латебри).

У птиці розвиненим є лівий яєчник і яйцепровід, що є основними органами, що продукують яєчну продукцію. В яєчнику диких курей нараховують близько 500 зародків яєць (фолікулів), які можна побачити неозброєним оком, а також до 2000 – під мікроскопом.

Формування яйця. На формування яйця у хороших несучок витрачається 24 години і менше, у поганих – більше 24 годин. Кури несучки звичайно розпочинають нестися вранці. Час знесення яйця залежить від світлового режиму. Знесення яйця у несучки, що витрачає більше 24 годин на його формування, з кожним днем зміщується на більш пізній час доби. Оскільки овуляція після 17 годин, як правило, не відбувається, у яйцекладці настає перерва. Наступне яйце зноситься вранці.

Водночас у сучасних яєчних порід курей видимих фолікулів нараховують близько 4 тис., а під мікроскопом до 120 тис. Чим більше цих зигот в яєчнику, тим вище потенційа несучість птиці, але ні у дикої ні у свійської вона ніколи повністю не реалізується.

Максимальна із відомих кількість знесених яєць за життя курки – 2036 шт. Завдання птахівничої науки і практики звести до мінімуму різницю між потенційною і реальною кількістю знесених несучкою яєць.

У птахівництві існують 2 методи обліку яєчної продуктивності –

- індивідуальний;

- груповий.

Дата добавления: 2015-07-08