Параметри температури повітря в приміщеннях для молодняку птиці, С

Вид і вікова група птиці, тижнів	При утриманні на підлозі	При клітковому утримані
в приміщенні	під брудерами
Курчата ремонтні:
1 – 4	28 - 24	35 - 22	33 - 24
5 – 11	18 - 16
12 – 22 (26)
Курчата-бройлери
	28 - 26	35 - 30	32 - 28
2 – 3		29 - 26	25 - 24
4 – 6
7 – 9

Температура проявляє свій вплив на організм птиці у сукупності з іншими факторами середовища (вологістю повітря і швидкістю його руху). Вологість повітря разом з термічним фактором значно впливає на санітарний стан повітряного середовища, здоров'я птиці і її продуктивність. Вологе повітря посилює дію високих і низьких температур. Висока вологість у супроводі підвищених температур пригнічує обмін речовин і перебіг окислювально-відновлювальних процесів, знижує апетит, погіршує засвоєння кормів, зменшує продуктивність. Знижується резистентність організму птиці і поширюються захворюваність і падіж. Висока вологість сприяє збереженню мікроорганізмів у приміщенні, у тому числі і патогенних. При високій вологості і низькій температурі повітря посилюється тепловіддача з організму, що може призвести до виникнення простудних захворювань, підвищених затрат кормів на одиницю продукції або до зменшення енергії росту і яйцекладки.

Низька вологість (менша 50 %) теж несприятливо діє на організм птиці. У супроводі підвищеної температури вона викликає сухість слизових оболонок, оперення та посилену спрагу. При такій вологості підвищується запиленість повітря в приміщенні, що провокує виникнення респіраторних захворювань. Оптимальною вважається вологість у межах 60 - 70 %.

Птиця і особливо молодняк дуже чутливі до руху повітря і не витримують протягів, які викликають простудні хвороби. За підвищеної швидкості руху повітря і низької температури спостерігається різке підвищення тепловіддачі з організму, що супроводжується збільшенням затрат кормів на одиницю продукції, сповільненням росту і розвитку, затримкою яйцекладки. При високій температурі підвищена швидкість руху повітря є оздоровлюючим фактором. Вона посилює охолоджуючий ефект в умовах дискомфортного підвищення температури повітря, попереджуючи гіпертермію (тепловий удар).

У холодний період року у приміщеннях для дорослої птиці оптимальна рухливість повітря повинна підтримуватися 0,2 - 0,3 м/с, а максимальна — до 0,6 м/с. Для молодняку птиці швидкість руху повітря підтримується у межах 0,1 - 0,5 м/с. В умовах жаркого клімату (розрахункова температура зовнішнього повітря вище 33 °С) для дорослого поголів'я і молодняку старшого віку допускається швидкість руху повітря до 2 м/с при клітковому утриманні і до 1,5 м/с — при утриманні на підлозі.

З підвищенням рівня механізації птахівничих господарств значно посилилась інтенсивність (сила) шуму від роботи системи вентиляції, тракторів, автомашин, кормороздавачів, електродвигунів і ін. Надмірні звукові відчуття подразнюють органи слуху, порушують фізіологічний стан у птиць. У них підвищується пульс, газообмін, знижується секреція шлунково-кишкового тракту. Підвищена гучність і частота звуку змінює поведінку курей. Якщо гучність і частота звуку більше 90 дБ і 5 кГц, вони притуляються до стінок кліток або лягають на підлогу, стають пригніченими. У них знижувалась жива маса на 4 %, а несучість яєць — на 20 % (В. М. Селянський, 1975). Припустимим вважається акустичний фон при гучності до 90 дБ і частоті звуку у межах 0,5 - 2 кГц.

Висока інтенсивність обміну речовин в організмі підвищує вимогливість птиці до чистоти вдихуваного повітря і до насичення його киснем. Підвищена концентрація вуглекислоти в повітрі пташників викликає у птиці сповільнення і навіть припинення дихання, подразнює шкіру і слизові оболонки, посилює демінералізацію кісток. У птиці спостерігається в'ялість, зменшення апетиту і зниження живої маси. Концентрація вуглекислого газу в повітрі пташників не повинна виходити за межі 0,2 %, а гранично допустимою — 0,25 %. При розкладанні посліду утворюється велика кількість особливо шкідливих газів — аміаку і сірководню, їх збудників, і господарство стає стаціонарно неблагополучним з ряду захворювань. До цього призводить також порушення вимог комплектування пташників одновіковою птицею. Поряд із нагромадженням мікрофлори у пташниках порушується рівновага у системі мікроорганізм-макроорганізм. Як наслідок цього умовно патогенна і навіть банальна мікрофлора набувають патогенності й викликають атипові форми хвороб.

При високій концентрації поголів'я птиці і конвеєрності виробництва порушується принцип «все зайнято — все пусто», що зумовлює постійну передачу інфекції від однієї партії до іншої, від стійкішого старшого поголів'я до менш стійкого, молодшого. Це явище мас назву мікробіозу.

Мікрофлора, що оточує птицю і нагромаджується у приміщеннях, має велику мінливість залежно від стійкості. Зміна видового складу мікрофлори зумовлюється також постійним надходженням нових партій птиці. Мікробіоз не обмежується тільки простором пташника, а поширюється у навколишнє середовище. Так, до 1,5 % повітря, що викидається з одного приміщення, може надходити у друге, яке знаходиться на відстані 20 м, а 0,012 % цього повітря потрапляє у дихальні шляхи птиці, й мікрофлора передається аерогенно. Забруднене мікроорганізмами повітря пташників при середній швидкості руху вітру може переноситись на відстань більше 300 м, що створює загрозу бактеріального забруднення для обслуговуючого персоналу і тварин сусідніх ферм. Допускається вміст мікроорганізмів в 1 м³ повітря, тис. мікробних клітин: для дорослої птиці — 250; молодняку у віці 1 - 4 тижнів – 30; 5 - 9 – 50; 10 - 14 – 100; 15 - 22 тижні – 150.

Кількість мікроорганізмів у повітрі пташників має прямий кореляційний зв'язок з утриманням у ньому пилу. Разом з пилом в організм птиці можуть проникати і шкідливі мікроби (туберкульоз, стафілококи, стрептококи, кишкова паличка та ін.). Повітряний пил — основне джерело розповсюдження мікрофлори. До того ж сам пил механічно подразнює верхні дихальні шляхи, викликаючи пилові катари і хронічні кон'юнктивіти у птиць. Проникаючи у легені, він порушує їх функцію, а осідаючи на шкіряні покриви, викликає подразнення і розкльови.

Пилу у пташниках нагромаджується більше, ніж у приміщеннях для інших видів тварин. На утворення пилу впливає система утримання птиці, тип годівлі, вид підстилки, температура, вологість і швидкість руху повітря, система вентиляції.

Допускається граничний рівень утримання пилу в повітрі, мг/м³: інкубаційні зали, інкубаторії — 0,5 - 1,0; приміщення для курчат віком 1 - 60 днів — 2,0 - 5,0; приміщення для молодняку віком 61 - 150 днів і дорослого стада — 3,0 - 5,0.

Виняткове значення має видиме світло на ріст і розвиток молодняку і на продуктивність дорослого стада. Світлова енергія. яка сприймається сітчаткою ока, трансформується у нервові імпульси, котрі підвищують тонус організму, обмін речовин, стимулюючи цим загально-фізіологічну і репродуктивну функції організму. На птиць впливає тривалість світлового дня інтенсивність освітлення та його спектр. У дорослої птиці зростаючий або довготривалий стабільний світловий день стимулює яйцекладку. Отже, виходячи з цих положень, у птахівництві розроблені рекомендації щодо застосування певних світлових режимів, диференційованих залежно від віку птиці.

Курчат починають вирощувати з 17-годинного світлового дня, а потім на 4-й день його скорочують до 14 годин і з б 1-го до 14-го дня життя — до 9 годин. Є і інші модифікації щодо режиму світлового дня, але вищезазначений принцип його організації залишається таким же.

Стосовно впливу інтенсивності освітлення на продуктивність і життєздатність птиці, то думки неоднозначні. Якщо нижня границя освітленості більш-менш установлена, то її верхня межа до цього часу ще точно не визначена. Можна вважати, що для дорослих курей на рівні годівниць і напувалок інтенсивність освітлення повинна досягати 25 - 30 лк. Якщо вона нижча, то знижується продуктивність птиці. При надмірній освітленості (понад 100 лк) й швидкому її зростанні з'являються яйця без шкаралупи — «виливки» й уражуються органи яйцеутворення. Надмірна освітленість є однією з причин канібалізму курей.

Для курчат протягом перших днів освітленість повинна бути у межах 20 - 30 лк, а потім вона поступово знижується до 5 - 8 лк. При утриманні курей-несучок в кліткових багатоярусних батареях оптимальна освітленість на рівні 2-го яруса повинна становити 5 лк. ярус

Доведено вплив також і спектра освітлення на ріст і розвиток курчат та продуктивність курей-несучок (А. Ф. Кузнецов, 1974). Кращі результати були отримані при вирощуванні курчат і утриманні курей-несучок з використанням зеленого і синього світла. Яйценоскість курей, які утримувалися при синьому світлі, була на 9 %, при зеленому на 7,8 %, жовтому на 5,2 % і при червоному на 2.2 % вищою, чим у контрольних групах з білим освітленням.

Висока концентрація поголів'я підвищує бактеріальну забрудненість повітряного середовища пташників. Доведено прямий зв'язок між станом здоров'я птиці і рівнем мікроорганізмів в оточуючому середовищі.

Особливості вирощування ремонтного молодняка для формування промислового стада

Вирощування ремонтного молодняку – це технологічний процес їм отримання курочок для промислового стада або курочок і півників для батьківського стада, який у визначній мірі обумовлює наступні продуктивні якості промислового стада.

У промисловому птахівництві мають місце різні технології вирощування – безпересадочна і фазова з переміщенням молодняку різного віку. Застосовують у виробництві різні способи вирощування ремонтного молодняку – у кліткових батареях, на підлозі та комбінований спосіб. Найбільш поширеним є кліткове безпересадочне вирощування ремонтного молодняку з переведенням у 120-добовому віці у приміщення для промислового стада. У деяких господарствах ремонтний молодняк переводять у промислове стадо в інші строки - від 60 до 140 діб.

При вирощуванні молодняку у кліткових батареях застосовують різні комплекти обладнання з клітковими батареями, серед яких найбільш поширені БКМ-3 та КБУ-3. На сьогодні налагоджено випуск сучасного обладнання українськими виробниками – ОКМ-6 та ОКРМ - "Завод "Ніжинсільмаш"; ТБЦ - ПО "Техна". Використовують обладнання і закордонних фірм. Обладнання розміщують у типових пташниках або пристосованих приміщеннях.

Комплекти обладнання ОКМ-6 та ОКРМ розраховані для використання в типових пташниках шириною 12 і 18 м, довжиною 72, 84 і 96 м.) До складу комплекту обладнання входять 1 або 2 бункера сухих кормів, поперечний транспортер подачі кормів від бункера до кормороздавачів кліткових батарей. Крім того, до комплекту обладнання ОКМ-6 входять 6 трьохярусних кліткових батарей каскадного типу ОКМ-6, скребковий механізм для видалення посліду з пташника, електрообладнання управління технологічними процесами; до складу комплекту ОКРМ входять 4 - 7 кліткових батарей вертикального типу ОКРМ (3 - 5 ярусів), стрічкові транспортери видалення посліду з пташника, візок для обслуговування верхніх ярусів кліткових батарей, електрообладнання. Одна клітка обладнання ОКМ-6 розрахована на 10 голів, а ОКРМ - на 20 голів. При встановленні в типовому пташнику (18 × 96 м) 3-ярусних кліткових батарей ОКМ-6 розмішують 52 920 голів, ОКРМ - 70 560 голів молодняку.

Для вирощування ремонтного молодняку на підлозі використовують комплекти обладнання типу КРМ різних модифікацій, К-П-21, комплекти для вирощування бройлерів ЦБК і ОПБ (виробництва "Завод "Ніжинсільмаш"). До складу цих комплектів входять бункери сухих кормів, кормороздавачі, система напування птиці, електробрудери, електрообладнання управління технологічними процесами. Обладнання закордонних фірм мас подібну комплектацію; може бути доповнене автоматичним обладнанням для створення мікроклімату. При встановленні такого обладнання у пташнику (18 × 96 м) розміщують 15 тис. курчат.

Кожен з наведених способів утримання ремонтного молодняку має свої переваги і недоліки. У нашій країні застосовують переважно клітковий спосіб утримання ремонтного молодняку. Але, як і при клітковому способі утримання, так і при утриманні ремонтного молодняку на підлозі, для забезпечення високих показників вирощування ремонтного молодняку важливим є дотримання всіх параметрів технологічного процесу вирощування.

Питання для самоконтролю

1. Основні принципи промислової технології виробництва яєць і м'яса птиці.

2. Основні способи утримання птиці.

3. Механізація виробничих процесів.

4. Параметри мікроклімату.

Дата добавления: 2015-07-08