Переробка і використання пташиного посліду

Сучасні птахівничі підприємства при утриманні значного поголів'я птиці на порівняно невеликих площах стикаються з проблемою - видаленням та утилізацією пташиного посліду, які денно у великій кількості накопичується в господарстві та представляє значну екологічну небезпеку. При правильній організації збору, видалення, зберігання та переробки посліду птахогосподарства можуть попередити забруднення навколишнього середовища та отримувати додатковий прибуток за рахунок використання продуктів переробки, що підтверджується досвідом роботи окремих господарств у нашій країні та за кордоном. Пташиний послід може бути використаний як цінне органічне добриво в сільському господарстві, а також в якості кормової добавки основного раціону при відгодівлі великої рогатої худоби та курей-несучок. При цьому не було встановлено негативного впливу при застосуванні такої кормової добавки.В умовах різних птахофабрик хімічний склад посліду може варіювати, що пов'язано з особливостями ведення технологічного процесу, особливим способом утримання птиці (у кліткових батарея: використанням глибокої підстилки). Добове надходження пташиного посліду значно різниться залежно від виду птиці. У свіжому посліді вологістю 65-85 % міститься до 2,5 % білкових речовин, 2 % фосфору, 8,8 % калію. Крім мікроелементів, у посліді в значній кількості містяться мікроелементи, які є важливими для живлення рослин. У 100 г посліду міститься 3 - 9 мг марганцю, 3-9 мг цинку, 0,3 - 0,5 мг кобальту, 0,1 - 0,15 мг міді, 100 - 300 мг заліза. Пташиний послід характеризується дуже високим бактеріальним обсіменінням: 1 г посліду містить 4 × 10⁸ мікробних тіл, у тому числі, кишкової палички - 4 х 102, фекальних стрептококів - 9 × 103. Оскільки він містить велику кількість органічних речовин, то є сприятливим середовищем для розвитку різних мікроорганізмів. У зв'язку з цим він має бути знезаражений. Для знезараження посліду використовують різні способи - біотермічний, хімічний, фізичний, термічний та інші. Під час витримки посліду в послідосховищах у ньому проходять складні біохімічні процеси. Для попередження втрат органічних речовин і сполук, які містяться в посліді, велике значення має правильний вибір способу видалення і вивантаження посліду з пташника, його транспортування та тривалість зберігання. Послідосховища розташовують не ближче 50 м від птахівничих приміщень і 200 м - від житлових будинків. їх розміщують нижче за рельєфом від птахівничих, житлових і виробничих приміщень з врахуванням напряму пануючих вітрів. Не можна розміщувати послідосховища в низьких місцях - заболочених ділянках, поблизу річок, озер, ставків, колодязів. Під'їзні шляхи до послідосховища мають бути з твердим покриттям. Входить у практику переробка посліду з попереднім його підсушуванням безпосередньо у пташниках. З цією метою пташники обладнуються додатковою системою вентиляції. Для підсушування посліду використовують спеціальні установки. Принцип їх дії полягає в тому,що послід під час знаходження у пташнику піддається дії високої і температури в процесі руху вздовж пристрою. В умовах невеликих птахівничих ферм, де вихід посліду становить 10 - 15 т на добу, може бути використаний біотермічний метод переробки відходів. Сирий послід вологістю не більше 60 - 65 % завантажується і у спеціальні ями, побудовані з волого- і термостійкого матеріалу. Зверху ями закривають щільними кришками з отворами для притоку повітря. Через 20 - 25 діб після завантаження посліду температура в піднімається до 60 °С. Процес розкладання сировини закінчується через 365 - 400 діб, утворюється однорідна маса, що не має запаху, придатна для використання в якості добрива. При тривалому зберіганні посліду без додаткових компонентів (торф, тирса, солома та інших) його доцільно змішувати з мінеральними добривами, кількість яких потрібно доводити до 10-15 % від загальної маси посліду. У такому вигляді знижуються втрати органічної речовини і азоту. Змішування посліду з органічними і мінеральні компонентами забезпечує не тільки максимальне збереження поживних речовин, але і різко підвищує якість добрив. Вони не мають неприємного запаху, містять високий відсоток органічної речовини.

Найбільш поширений спосіб обробки посліду – компостування. один із простих, але ефективних способів покращення якості посліду. Компостування - це біологічний процес, при якому органічні речовини посліду, торфу чи інших наповнювачів перетворюються в стійкий мусоподібний продукт (компост), що використовується в подальшому як добриво для поліпшення структури та відновлення родючості ґрунтів. При компостуванні пташиного посліду необхідно враховувати фактори як ретельне перемішування компонентів, ступінь їх подрібнення, забезпечення доступу повітря в шар суміші, вологість компостованої маси.У невеликих птахогосподарствах бурти для приготування компосту (розмірами не менше як 1,5 × 1,5 × 1,5 м) формують на спеціально відведеному відкритому майданчику. Компостування посліду можливо проводити і в закритому приміщенні (звичайному сараї), яке повинно бути обов'язково провітрюваним. У приміщенні в теплу пору року період компостування може тривати 5 - 7 діб, а на відкритих ділянках отримання компосту задовільної якості потрібно 3 - 8 тижнів у літній період або 6 - 8 місяців у холодний період року. В умовах птахокомплексів органічні добрива на основі посліду можна готувати на полях і біля пташників. Технологічний процес компостування включає: доставку компонентів на майданчик компостування (навантаження в мобільні засоби, транспортування), вивантаження посліду та інших компонентів, дозований розподіл компонентів на майданчику, перемішування і формування буртів, витримування маси в буртах, навантажування у транспортні засоби. Для приготування компосту на спеціально відведений майданчик доставляють торф, тирсу, солому, а потім на цей шар настилають необхідну кількість посліду. Після чого послід розрівнюють і одночасно перемішують, формують штабель. Потім викладають новий шар торфу і посліду. З метою покращення перебігу мікробіологічних процесів при компостуванні рекомендується вводити органічні компоненти в певному співвідношенні: торф + послід – 1:1,1; послід + тирса – 1:0,5; послід + тирса + торф – 1:0,25:0,5; послід + солома – 1:0,25; послід + лігнін – 1:2; торф + послід + гній з торфом – 1:1,5:2,5; торф + гній з соломою + послід – 1:1:1; гній з соломою + послід – 1:0.3. Загальний об'єм отриманого компосту доводять до необхідної величини і з штабеля формують бурт, верхній шар якого покривають торфом. Ширина бурта повинна бути не менше 3 - 4 м, висота – не менше 2 м, довжина – не менше 6 - 8 м. При таких умовах у буртах створюється висока температура (60 - 70 °С), при якій гине хвороботворна мікрофлора. Для підвищення ефективності дії такий компост збагачують фосфорними і калійними добавками. Тривалість витримки в холодний період року – не менше 2 місяців, у теплий – не менше 1 місяця.

Інший спосіб переробки посліду – сушіння. При сушінні посліду його маса зменшується у 3 - 4 рази, а загальний вміст мінеральних речовин з розрахунку на суху масу збільшується у 2,5 - 3 рази. У сухому посліді міститься 19 - 39 % протеїну, 1,5 - 6,4 % фосфору, 4 - 7 % кальцію, 2 - 3 % жиру, 0,43 - 0,95 % лізину, 0,4 - 1 мкг/г вітаміну В, є цинк, мідь, залізо, марганець, магній. Сухий послід зберігає свою поживну цінність. Це робить його зручним для транспортування, тривалого зберігання (до 3 років), а головне він може бути використаний в сільському господарстві зі значно вищою ефективністю – як джерело азотистого живлення для тварин і якісне добриво в чистому вигляді або в суміші з мінеральними добривами. Згодовують таку кормову добавку в розсипному або гранульованому вигляді у суміші з концентратами. Технологічний процес сушіння посліду включає наступні операції: доставка сировини до сушильної установки мобільним транспортом; завантаження в бункер-накопичувач; дозування; термічна обробка; збір і фасування готового продукту. Сушіння посліду проводять до 10 - 16 % вологості. Знезаражування посліду в сушильних установках проводять при температурі 600 - 800 °С. Розроблені установки для висушування посліду потужністю 1,5 - 7,4 т/год. Хімічний метод обробки посліду заснований на введенні хімічних речовин (негашеного вапна, суперфосфату) з метою знезараження та дезодорації посліду. В якості біологічних методів дезодорації пташиного посліду використовують різноманітні культури бактерій і ферментів; використання такого методу дозволить отримати біомасу із значно збільшеним вмістом сирого протеїну (до 50 %). Однією з технологій переробки посліду є анаеробне бродіння. Ця технологія забезпечує практично повне його бактеріальне знезараження. Крім того, продуктом анаеробної переробки є біогаз – горючий газ на основі метану, який може бути використаний у виробництві. Перспективним може бути утилізація посліду у вигляді біогазу, а також цінне органічне добриво.

За висновками вчених-агрохіміків, добрива на основі пташиного посліду багаті на поживні речовини, які знаходяться в доступній формі і сприятливих для рослин поєднаннях, швидко розчиняються у воді, легко засвоюються. За дією на урожай в перший рік внесення пташиний послід подібний до мінеральних добрив. Завдяки високій концентрації органічних компонентів і їх поступовому вивільненню пташиний послід впливає на продуктивність сільськогосподарських культур і в наступні 2 - 3 роки. Переробка посліду є невід'ємною частиною технологічного процесу виробництва і переробки продукції птахівництва, що сприяє ефективному використанню кормових засобів, поліпшенню ветеринарно-санітарного стану птахопідприємств та зменшенню забруднення навколишнього середовища відходами птахівництва.

Питання для самоконтролю

1. Розкажіть як проводиться обробка перо-пухової сировини.

2. Які відходи птахівничих підприємств використовують для виробництва тваринного борошна?

3. Охарактеризуйте технологію виробництва кормів з відходів птахопереробних підприємств.

4. Вкажіть шляхи переробки і використання пташиного посліду.

Дата добавления: 2015-07-08