Читайте также: |
|
Вид птиці | Строк вирощування | Жива маса у забійному віці, г | Середньодобовий приріст живої маси, г | |
тижнів | днів | |||
курчата-бройлери | 2200-2500 | 55-60 | ||
каченята-бройлери | 3000-3500 | 60-65 | ||
гусенята-бройлери | 4000-6000 | |||
індиченята-бройлери | ||||
цесарята-бройлери | ||||
м’ясні перепели | ||||
м’ясні голуби |
М’ясні форми статури. Для м’ясної птиці типовим є досить широкий тулуб, округлість форми, сильний розвиток м’ясних частин тіла: грудних м’язів стегна і гомілки.
Для об’єктивної оцінки екстер’єрних ознак, що характеризують м’ясні форми, у селекційній практиці використовують такі виміри: - довжина тулубу; - довжина кіля; довжина гомілки; глибина грудей; ширина грудей.
Оперіння і колір пір’я. птиця, що погано опериться, росте гірше, до того ж через повільний ріст пір’я цей молодняк до забійного віку зберігає пір’їни, що не завершили ріст (пеньки), які погіршують товарний вигляд тушки.
Небажаною є птиця з різнобарвним пір’ям. Темні пеньки і пір’яні сумки (особливо після заморожування) дуже помітні на тушці.
Найбільш простий і доступний метод обліку оперіння молодняку – це визначення росту махових пір’їн у 10-денному віці. У цьому віці курчата, що швидко оперяються мають махові пер’їни1 порядку завдовжки 1 см, які сягають хвоста, опахала розгорнуті.
Вгодованість. Якість м’яса і його поживна цінність залежить від вгодованості. Вгодованість птиці, визначається генотипом і годівлею. Живу птицю розподіляють за вгодованістю і масою на стандартну і нестандартну, а після забою стандартну поділяють на 2 категорії: першу і другу.
Збереженість м’ясного молодняку. Ця ознака (при відсутності інфекційних захворювань) залежить від спадковості, умов утримання і годівлі. Підвищення життєздатності молодняку є важливим резервом м’ясного виробництва.
Витрати корму. Визначальними показником економічної оцінки м’ясної птиці є витрати корму. Чим вища продуктинвість птиці (приріст живої маси), тим менші витрати корму.
Плодючисть родинного стада. Отримання великої кількості здорового молодняку і прямо і опосередновано впливає на виробництво м’яса. З економічної точки зору, чим більша плодючисть, тим нижча собівартість молодняку, призначеного для вирощування на м’ясо.
Якість м’яса – це цілий комплекс ознак:
- соковитість (здатність м’яса утримувати фізіологічно зв’язану воду під час кулінарної обробки),
- ніжність (виражається товщиною м’язових волокон гістологічним шляхом і вмістом сполученої тканини),
- смак,
- колір, на основі дегустаційної оцінки
- запах
- біохімічний склад
- енергетична цінність
Про енергетичну цінність м’яса судять попередньо за вмістом сухих речовин в істивній частині м’яса. Основною речовиною, яка визначає енергетичну цінність, є жир (1г жиру 38,9 Дж). І недостатня і надмірна кількість жиру негативно позначається на смакові і засвоєння м’яса. Оптимальний вміст жиру в м’ясі курчат бройлерів є 4-9%.
У середньому вміст протеїну в істивній частині тушки становить 21%, у так званому білому м’ясі протеїну на 23% більше, ніж у м ‘ясі ніг. З віком його вміст у м’ясі поступово знижується.
Дата добавления: 2015-07-08; просмотров: 602 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Маса яєць різних видів сільськогосподарської птиці | | | ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОБНИЦТВА М’ЯСА КУРЧАТ-БРОЙЛЕРІВ |