Технологія виробництва харчових яєць

Технологія промислового виробництва харчових яєць у спеціалізірованих і фермерських господарствах має грунтуватися на таких основних принципах організації:

1. використання високопродуктивних кросів курей;

2. утримання курей у кліткових батареях, які мають забезпечити механізацію і автоматизацію трудомістких виробничих процесів та підвищення продуктивності праці;

3. годівля молодняку та інших вікових груп курей повнораціонними, збалансованими сухими комбікормами;

4. утримання птиці в пташниках великої місткості із забезпеченням оптимального мікроклімату та диференційованого світлового режиму;

5. застосовування ефективних ветеринарно-профілактичних заходів, які забезпечують високу збереженість птиці;

6. рівномірне цілорічне виробництво яєць відповідно до технологічного графіка, який передбачає ефективне використання цих виробничих потужностей.

При промисловому виробництві оснва кількість харчових яєць виробляється в товарних господарствах наступних форм: - птахофабрики – спеціалізовані підприємства інтенсивного птахівництва потужністю до 1 млн і більше курей-несучок з рівнем спеціалізації 95%.

Підприємства можуть бути із замкненим і незамкненим циклом виробництва, птахоферми, фермерські господарства.

Технологія вирощування ремонтних молодок. Способи утримання: - на глибокій підстилці (КРМ-11, КРМ-18 утримання до 120 ден віку або 17 – тижневого віку з механізацією основних трудомістких процесів: годівлі (бункер збереження і роздавання)комбікормів, БСК-10, кормороздавача трубчастий з бункерними годівницями, желобкові годівниці, годівниці для мінеральних кормів КЦБ-2),напування (система напування СПА-2, СПА-3) вакуумна напувалка, освітлення, підтримання температури, вологості, обміну повітря.

Прибирання посліду-тракторами з лопатою і механізованими навантажувачем.

- Кліткове утримання: БГО- 140, Р-15, КБЕ-1, КБМ- 2 КБУ –3, БКМ-3, або переобладнані кліткові батареї для курей-несучок АПЛ; ОБН; КБН-4.

1. Типи кліткових батарей для молодняку

Типи кліток, батарей	Місткість, тис.гол. у пташниках	Щільність посадки, гол/м2	Кількість ярусів	Період вирощування, днів
18х96	12х72
КБЄ-1	62,2	31,1			1-30
КБН-2	51,8	25,9			31-90
БГО-140 Р-15	43,2	21,6			1-120
БКМ-3	52,0	27,6			1-120
2Б-3	60,0	40,0			1-120
Спеціальні: КБУ-3	55,3	27,6			1-120
КП-8	63,8	46,8			1-120

Посадочний коефіцієнт - відношення кількості загальних птахомісць у пташнику до середньорічної величини поголів’я курей-несучок, що виражене у %.

Перед розміщенням молодняку у кліткові батареї проводять колібровку молодняку за статтю (японським методом) і за масою (краще розвинених курок розміщують у клітках нижнього ярусу і навпаки). Переведення у основне стадо здійснюють курок без вад шляхом огляду кожної голови.

Вимоги: нормальна вгодованість, прямий кіль, блискучі очі, добре пигментовані дзьоб і ноги, щільне блискуче оперіння.

Годівля ремонтного молодняку яєчних порід: - двофазова – 1-8 тиждень – 1172кДж обмінної енергії, - 20% сирого протеїну,

9-21 тиждень – 1047 кДж обмінної енергії, - 14% сирого протеїну.

- Трифазна – 1-4 тижні, 5-13 тижнів, 14-21 тижнів

ОЕ, кДж 1172 1089 1047

СП,% 20 17,5 13,5

Способи утримання – дорослих курей-несучок:

На глибокій підстилці (комплект обладнання КМК-4, або КМК-7, 4,5-5 гол/м2).

У кліткових батареях різного типу:

ОБН-1 – одноярусні чотирьохрядні, з голови у клітці, ланцюговий тип кормороздавача0 жолобкова напувалка, 8 гол/м2 щільність посадки, 10 см – фронт годівлі.

КБН-1 – чотирьохрядна, 7 голів у клітці, бункерний тип корморозавача, жолобкова напувалка, 20,6 гол/м2 – щільність посадки 10 смгол – фронт годівлі.

ККТ-1 – двоярусна, 4 голови у клітці, ланцюговий тип кормороздавача, підлоговий тип напування, 22,1 гол/м2 – щільність посадки, 11 см/гол-фронт годівлі.

БКН-3 – каскадна триярусна, 5 голів у клітці, тросо-шайбовий тип кормороздавача, жолобковий тип напування, 20,4 гол/м2- щільність посадки, 9 см/гол – фронт годівлі.

У віці 150 днів ремонтний молодняк переводять у групу дорослих курей-несучок.

Вимоги до мікроклімату: температура повітря 14-18С, відносна вологість 60-70%, повітрообмін у холодну пору року 1,0 м3/ 1 кг живої маси/ 1 год, у теплу – 5м3/1кг живої маси / 1 годину.

Швидкість повітря – у теплу пору року- 1,2м/с, - у холодну пору року – 0,3м/с.

Вміст СО2- не більше 0,25% від об’єму, аміаку – не більше 15 мг/м3, сірководню – не більше 5 мг/м3.

Фронт напування із проточних напувалок – 2 см, рівень води в напувалках –1,5-2 см. миють напувалки 1 раз /добу.

Світловий режим для ремонтного молодняку і дорослих курей диференцийований. Для молодняку поступово знижуються до 6-8 год на добу, а для курей поступово збільшуються: з 5 міс віку на 1 год щомісяці – до 18 год на добу (20-23 год).

Збільшення тривалості освітлення 2 шляхами:1. По 15 хв. Щотиждня, 2. На початку кожного місяця по одній годині.

Інтенсивність освітлення – 45-50 лк/м2 для дорослих курей, 15-20лк/м2 для ремонтного молодняку. Крім того світлові режими можуть бути:- постійне освітлення (14год/добу), - імпульсні (серед ночі у пташнику вмикають світло на 1 год з перервами 20-30 с потужних ламп до 500 Вт/м2, - преривчасте – почервгове зміна періодів темряви і світла (різної тривалості) протягом доби. Особливість в тому, що світло повинно вмикатись на 1,5-2 год серед ночі.

Годівля курей промислового стада. Умовно виділяють 3 фази: 1. 150-300 днів і високий рівень енергетичного і протеїнового живлення, 2. 300-420 (450) днів- раціони помірної поживності 16% сирого протеїну і 1110-1130 кДж обимінної енергії. 3. 420 (450) днів і більше можливе накопичення жиру, тому подальше зменшення обмінної енергії до 1050-1030 кДж і сирого протеїну до 14-15%.

Особливу увагу звертають на годівлю молодих курей: за 10 днів до знесення першого яйця використовують перехідний раціон, не змінюючи при цьому рівня протеїну і обмінної енергії. Після досягнення 5-10% яйцекладки молодняк поступово (протягом 10 днів) переводять на раціон курей, який характеризується відповідним вмістом омінної енергії, сирого протеїну, Са (3,25-3,75%).

Для забезпечення високої стабільності продуктивності дорослої птиці необхідно домагатися стандартної живої маси молодок при доброму розвитку їхнього організму.

Первинна обробка яєць. Збирання яєць – збирають у спеціальну картонну горбкувату тару чистими, сухими руками. Збирають окремо чисті і брудні яйця. Кратність збирання у години (40% яєць несучки носять 3 8 до 11 год) має бути збільшена. У період інтенсивності яйцекладки, особливо за кліткової системи утримання несучок, збирати яйця слід не менше 4 разів/день. Яйця слід збирати перед початком годівлі (сухий корм, пил). Повинна бути чистота гнізд, транспортерів, яйцезбірних столів тощо.

Яйця зберігають короткочасно (не більше 3-4 діб) в яйцескладі з температурою 10-15С і відносній вологості 75% (термометри, гігрометри).

Оцінка якості і сортування харчових яєць, які розподіляють на: - дієтичні – ті, що надходять у продаж не пізніше 7 діб після знесення. За масою бувають 2 категорії: 1. Не менше 57г,2. Не менше 42г.

Дієтичні яйця І і ІІ категорій повинні бути з чистою цілою шкаралупою, з нерухомою повітряною камерою не більше 4 мм, з міцним жовтком, ледь помітні, що займає центральне положення і не пересувається з щільним білком, що просвічується.

Столові – 2 категорій: 1. Не менш 47г, 2. Не менш 40 г (таблиця 2).

2. Якісні показники харчових яєць

Категорія	шкаралупа	Стан повітряної камери і її висота, мм	Жовток	Білок
Дієтичні
	Чиста, ціла	Нерухома, не більше 4 мм	Міцний, ледь помітний, займає центральне положення і не пересувається	Щільний, просвічується
ІІ	Те саме	Те саме	Те саме	Те саме
Столові
І	Чиста, ціла	Нерухома, не більше 7 мм	Міцний, малопомітний, центральне розташування, допускається незначне відхилення від центра	Щільний, просвічується
ІІ	Чиста, ціла	Рухома, не більше 11 мм	Дещо послаблений, добре проглядається, легко пересувається від центрального положення	Недостатньо щільний, просвічується

Крім зазначених категорій, серд дієтичних можна формувати категорії так звану «відбурну», куди відбирають яйця дієтичні масою 58 і більше грамів.

Всі дієтичні яйця мають бути мічені (кожне яйце) відповідним штампом (Д1, Д2 або Д0- відбірні), на них проштамповують дату знесення. Відповідно мітять тару: на ящиках ставлять штамп або наклеюють етикетку.

Крім цього, яйця, що не підпадають під зазначені категорії, масою менше 40 грамів, забруднені, з ушкодженою шкаралупою вважають нестандартними, їх направляють на промислову переробку.

Яйця, які не можуть бути віднесені до дрібних і нестандартних – з ознаками псування, з кров’яними і м’ясними включеннями, красюки, з кров’яними кільцями (засиджені), із сторонім запахом – відправляють на утилізацію.

Зберігання яєць. Під час зберігання яєць в них відбуваються необоротні процеси, які зменшують їх харчові цінності. Відбувається це внаслідок випаровування вологи з яйця, розрідження білка, збочення жовтка. Під час тривалого зберігання білок втрачає свої бактерицидні властивості, через пори шкаралупи в середину яйця проникає повітря, утворюється запах плісняви, затхлості та ін.

Найбільш швидко ці процеси відбуваються при підвищеній температурі, тому при невеликих термінах зберігання (до 10 днів) яйця необхідно охолодити до 15С, тоді вони можуть добре зберігатися до 30 діб. Рекомендується зберігати столові яйця при температурі 12С⁰ і відносній вологості 70-75%. Приміщення де зберігають яйця, має бути добре вентильованим, щоб не допустити затхлості.

Знижувати температуру нижче 10С⁰ не рекомендується. Для тривалого зберігання яєць розроблена технологія, яка включає миття яєць у спеціальних синтетичних засобах (СМЗ), дезинфекцію, висушування гарячим повітрям і покриття спеціальним мінеральним мастилом. Спеціальне мастило не впливає на товарний вигляд і смакові якості і водночас зменшує втрату маси яйця в 4-5 разів. Зазначені підготовки яєць до тривалого зберігання виконують непізніше ніж через 48 год після знесення. Потім підготовлені яйця розміщують в холодильних камерах.

Крім того, яйця можна зберігати у спеціальному приміщенні з високим вмістом у повітрі озону, інертних газів тощо.

Дата добавления: 2015-07-08