Оновлення основного капіталу закінчується його надлишковим нагромадженням (додаткові капіталовкладення не приносять очікуваного прибутку).

Надлишкове нагромадження капіталу проявляється в труднощах з реалізацією продукції, неможливості отримати очікуваний прибуток від інвестицій і свідчить про те, що фаза підйому закінчилась і почався черговий спад виробництва.

Накопичуються “надлишкові” виробничі потужності ® надвиробництво товарів (не вдається реалізувати) ® падають ціни ® зменшуються прибутки ® скорочується попит на засоби виробництва ® наступає криза.

Матеріальна основа періодичності криз – відтворення, відновлення основного капіталу. Оновлення основного капіталу – фактор подолання кризи (воно об’єктивно необхідне для підвищення норми прибутку), а кінець кінцем саме воно приводить до надлишкового накопичення виробничих потужностей, надвиробництва товарів і наступної кризи.

Обґрунтування чотирифазної структури циклу було зроблено К. Марксом. Графічно це подано на рис. 1, де ОА — загальна лінія розвитку виробництва за значний період (тренд); Q — обсяг виробництва у національній економіці; t — час; ВС — ламана лінія руху фаз циклу.

Рис. 1. Фази економічного циклу

Органічна цілісність циклу виявляється в тому, що в кожній з його фаз формуються умови для переходу до іншої. При цьому такий перехід здійснюється в основному на засадах ринкових регуляторів, отже, як правило, автоматично.

В залежності від тривалості циклу, в сучасній літературі розрізнюють:

1. Малі цикли (цикли Кітчина) з тривалістю 3-5 років – це короткострокові|короткотермінові| економічні цикли, що генерує динаміка відносної величини запасів товарно-матеріальних цінностей на підприємствах. Ці цикли були відкриті|відчиняти| в 1920-і роки англійським економістом Джозефом Китчиним. В рамках|у рамках| циклу Китчина відбувається|походить| порушення і відновлення ринкової рівноваги попиту і пропозиції|речення| товарів на ринку, якому відповідає певний рівень і співвідношення ринкових цін.

Дата добавления: 2015-07-08