Образотворче мистецтво післявоєнних років. Твори художниць-примітивісток - феномен народного мистецтва. А. Собачко-Шостак, К. Білокур, М. Приймаченко, В. Павленко.

У післявоєнному образотворчому мистецтві з усіх різноманітних течій виділяються два основних: соціальний реалізм і модернізм. Мистецтво соціального реалізму знайшло прояв у двох основних формах: неореалізмі (демократичні держави Заходу) і соціалістичному реалізмі (країни соціалістичного табору). Ці напрями мали загальні риси, що полягали в соціальній спрямованості, але їх кардинально відрізняло ставлення до життя. Найбільш значним серед напрямів модернізму став абстракціонізм. Наприкінці 50 — початку 60-х років з’явилися нові стилі абстракціонізму: поп-арт (популярне мистецтво) й оп-арт (оптичне мистецтво). Відомим різновидом модернізму післявоєнних років став сюрреалізм. З 70-х років починається нова епоха у світовому мистецтві, що називається постмодернізмом. Ця течія виникла у США й набула поширення в інших країнах.

певні ознаки пробудження культурного життя відбуваються на селі. З'являється цікавий феномен жінок-художниць з народу, творчість яких справляла велике враження і на фахівців-мистецтвознавців. Щоправда, цей рух так і не став справді широким, як намагалися представити його у своїх рецензіях і звітах про культурну роботу на селі місцеві функціонери від культури. Але твори художниць-примітивісток справді являють собою цікавий феномен народного мистецтва.

Твори А.Собачко-Шостак, К.Білокур, М.Примаченко і В.Павленко

У своїх творчих пошуках В. Павленко не відступала від локального традиційного орнаменту, але робила його більш графічним та мініатюрним. У музейній колекції зберігаються унікальні твори майстрині 1937 – 1938-рр. – ескізи для тканин, рушників та окремих елементів графічного оформлення книг (орнаментальні титульні листи, ініціали, заставки, кінцівки). Композиційно це все ті ж квіти у «вазонах», букети, бігунці, створені як у кольорі, так і чорною тушшю. Художниця майстерно вводить у свої орнаментальні композиції птаха, зокрема півня та профільні зображення жіночої фігури в національному вбранні.

. Твори А.Собачко-Шостак, Все життя вона малювала тільки квіти. Вона створила їх тисячі. І жодна не повторилась. Кожна була іншою за своєю кольоровою мелодією, за формою. Квіти у творах не безіменні – це квіти добра і мрій, надій і роздумів, діяння і щастя українського народу, вони правдиво передають колорит української природи, її багатство.

К.Білокур. Найвідоміші картини: «Декоративні квіти» (1945), «Привіт врожаю» (1946), «Колгоспне поле» (1948–1949), «Цар Колос» (1949), «Сніданок» («Снідання») (1950), «Квіти і берізка ввечері» (1950), «Кавун, морква, квіти» (1951), «Квіти і виноград» (1953–1958), «У Богданівці на Загреблі» (1955), «Хата в Богданівці» (1955), «Жоржини» (1957), «Півонії» (1958), «Натюрморт із колосками і глечиком» (1958–1959), «Букет цвітів» (1959).

Квіти малювала завжди живі, з натури, нерідко поєднуючи в одній картині весняні й осінні — така картина і створювалася з весни до осені. 6 жоржин на картині «Колгоспне поле» малювала три тижні.

Крім квітів, є автором пейзажів і портретів.

М.Примаченко- Марія Приймаченко дивовижно об'єднала у своїй творчості малюнок і живопис. Це - і живописна графіка, і графічний живопис водночас. За типологією роботи Приймаченко можна умовно поділити на сюжетні (фігурні), знакові, ритміко-орнаментальні. Якщо у середині 60-х років на виставках її творчість була представлена переважно квітково-пташиними композиціями, то вже у 1967 році Марія Авксентіївна виконала цілий ряд побутових сценок. Особливий розквіт її сюжетної творчості припадає на початок 70-х років: "Весілля", "Катерина співає пісню", "Роман і Оксана", "Галя на весілля запрошує", "Сватання", "Після весілля хрещеного батька та матку хрещену везуть до магазина" та інші.

Дата добавления: 2015-07-08