Культурні аспекти діяльності Кирило-Мефодіївського братства.

Кирило-Мефодіївське товариство – таємна політична національно-патріотична організація (грудень 1845 – березень 1847, Київ).
Засновники: В.Білозерський, М.Гулак, М.Костомаров. Згодом до них приєдналися 9 осіб, серед них Т.Шевченко, П.Куліш.
Зв'язки з Кирило-Мефодіївським братством підтримували ще близько 100 чоловік.
Братство ставило головною метою досягнення державної незалежності України у федеративній спілці таких же незалежних слов’янських держав. Братчики виступали за повалення самодержавства та ліквідацію кріпацтва в Російській імперії.

Кирило-Мефодіївське товариство фактично не встигло розпочати активної роботи і проіснувало, за оцінками істориків, не більше п’ятнадцяти місяців, встигнувши підготувати лише ряд програмних документів і визначити основні цілі і завдання своєї діяльності.
Усю його роботу можна поділити по таких напрямках:
1. Учасники проводили пропагандистську діяльність:
а) Писали прокламації, звернення до народу:
- Звернення до “братів українців”;
- Звернення до “братів великоросіян і поляків”;
б) Пропагували свої ідеї в університеті, інших навчальних закладах Києва;
в) Поширювали твори Т.Г.Шевченка.
2. Створювали в селах школи для народу.
3. Розробляли проекти запровадження в Україні мережі початкових навчальних закладів, складали шкільні підручники.
4. Видавали книги та журнали.
5. Збирали кошти на культурні потреби, на видання популярних книжок.

18. Початки книгодрукування на території України. Франциск Скорина, Швайпольт Фіоль, Іван Федоров. Острозька Біблія.

У кінці XV — на початку XVI століття перші книги церковнослов'янською мовою надрукували Швайпольт Фіоль у Кракові і Франциск Скорина у Празі. В Україні поштовх для розвитку книгодрукарства дав Іван Федорович. Власне, Іван Федоров (Іван Федорович) який втік з Москви від переслідування реакційного духовенства у 60-х роках XVI століття в Україні відновив занедбане книгодрукарство (імовірно розпочате раніше у Львові - див. Дропан Степан). У 1573 році Федоров за допомогою меценатів створив у Львові друкарню, де роком пізніше надрукував знаменитий «Апостол» (збірник описів життя святих). Через деякий час Федоров розорився, заклав друкарню і на запрошення князя К. Острозького, — одного з тих, хто зберіг відданість православ'ю, — переїхав у його маєток в місті Острозі. Саме в цей час тут за ініціативи К. Острозького здійснювався грандіозний проект — готувалося до друку перше у слов'янському світі повне видання Біблії церковнослов'янською мовою. Щоб уявити масштаби робіт, треба сказати, що з метою пошуків достовірного тексту К. Острозький спорядив послів до Чехії, Польщі, Московії, Болгарії, Греції, Палестини, вів листування з Вселенським патріархом, створив при Острозькій академії спеціальну комісію з перекладу Святого письма, залучив 72 перекладачів, грецьких вчених. У 1581 році «Острозька Біблія» (1256 сторінок) побачила світ, ставши взірцем для всього православного слов'янства. Її примірники купили королівські бібліотеки Швеції і Франції, що свідчило про високий рівень видання. У Москві Біблія переписувалася, так що «Острозька Біблія» довго залишалася єдиним подібним виданням.

Дата добавления: 2015-07-08