Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Відповідальність у зовнішньоекономічній діяльності

Читайте также:
  1. Адміністративно-правовий захист суб'єктів підприємницької діяльності
  2. АЛГОРИТМ УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
  3. Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства.
  4. Види й суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності
  5. Види підприємницької діяльності
  6. Види підприємницької діяльності, що підлягають патентуванню
  7. Відповідальність за ешелонування повітряних суден за умов маневрування повітряного судна відповідно до рекомендацій щодо усунення загрози зіткнення

 

Закон України від 16 квітня 1991 р. № 959-ХІІ "Про зовніш­ньоекономічну діяльність" визначає загальні засади, види і форми відповідальності суб'єктів ЗЕД. Відповідальність настає за порушення цього або пов'язаних з ним законів України та зобов'язань за договорами (контрактами) тільки на умовах і в порядку, передбачених законодавством України.

Закон базується на принципі розмежування відповідальності України як держави і суб'єктів ЗЕД. Якщо Україна бере участь у ЗЕД як її суб'єкт, то вона несе відповідальність на загальних та рівноправних засадах з іншими суб'єктами.

Визначено основоположні принципи відповідальності України як держави. Вона несе майнову відповідальність у повному обсязі перед суб'єктами ЗЕД та іноземними суб'єктами господарської діяльності за всі свої дії, що суперечать чинному законодавству і спричиняють збитки (прямі, побічні), моральну шкоду, крім випадків, коли мали місце неправомірні дії самих суб'єктів.

Встановлено, що дії держаних органів та посадових осіб цих органів вважаються діями держави, і вона несе за них відповідальність.

Разом з тим слід відзначити окремі спроби уникнути відповідальності з боку держав, резиденти яких є сторонами зовнішньоекономічних контрактів. Йдеться про типове застереження про відповідальність, яке Кабінет Міністрів і Нацбанк України рекомендують застосовувати сторонам зовнішньоекономічних контрактів. Однак дії держав та їх органів повинні розглядатися з позиції закону і відповідно до ст. 8 ГК України позови до них можуть бути пов'язані з діями органів державної влади, які призвели до невиконання контрактів.

Суб'єкти ЗЕД несуть відповідальність, передбачену законодавством України та/або зовнішньоекономічними договорами (контрактами).

За Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність" можуть застосуватись такі види відповідальності: майнова та кримінальна. Однак перелік видів і форм відповідальності, наведений у ст. 33 Закону, є неповним. У самому Законі передбачено застосування спеціальних санкцій за порушення цього або пов'язаних з ним законів України (ст. 37), правова природа яких не визначена.

Відсутнє посилання на адміністративну відповідальність, яка встановлена, зокрема, Митним кодексом України за порушення митних правил. Відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність посадових осіб за правопорушення у сфері ЗЕД.

Розгляньмо особливості застосування кожного виду відповідальності при здійсненні ЗЕД.

Майнова відповідальність застосовується у формі відшкодування прямих, непрямих збитків, упущеної вигоди, матеріального відшкодування моральної шкоди, а також майнових санкцій.

Якщо порушення суб'єктами ЗЕД — як вітчизняними, так і іноземними призвели до виникнення збитків, втрати вигоди та/або моральної шкоди у інших таких суб'єктів або держави, настає відповідальність у повному обсязі.



Положенням про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), затв. наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 6 вересня 2001 р. № 201, передбачено, що контрактом мають бути чітко визначені розміри штрафних санкцій, які обчислюються у відсотках від вартості недопоставленого товару (робіт, послуг) або суми неоплачених коштів. У контракті погоджуються строки виплати штрафів — від якого терміну вони встановлюються та протягом кого часу діють. Може бути визначений їх граничний розмір.

При виконанні зовнішньоекономічних контрактів найбільш поширеними є порушення строків поставки товарів, несвоєчасне повідомлення про здійснене відвантаження партії товару, невідповідність товару вимогам контракту щодо якості, затримка платежів за поставлений товар. За умовами реального контракту, наприклад, було передбачено, що у разі затримки у поставці товарів щодо договірних строків продавець повинен сплатити покупцеві штраф у розмірі 0,25% вартості не поставленої в строк партії товару за кожний тиждень прострочення протягом перших 4 тижнів і 0,5% — за кожний наступний тиждень, але не більше 5% вартості непоставленої партії товару. Причому обумовлено, що штраф буде утримуватись із суми, призначеної для оплати вартості поставленого товару. Якщо термін прострочення поставки перевищить 3 місяці, покупцеві надається право розірвати контракт без відшкодування продавцеві будь-яких можливих збитків.

Загрузка...

Уразі прострочення будь-якого платежу продавець має право тимчасово затримати відвантаження товару, а покупець зобов'язаний сплатити йому пеню у розмірі 0,5% несплаченої суми за кожний день прострочення протягом 10 днів, але не більше 5% суми простроченого платежу. Усі суми штрафних санкцій, нараховані продавцем, включаються у відповідні рахунки, що підлягають сплаті покупцем. При простроченні платежу більше ніж на 10 банківських днів продавець має право розірвати контракт без відшкодування покупцеві будь-яких збитків.

Майнова відповідальність у ЗЕД базується на загальних засадах цивільно-правової відповідальності, підставою якої є склад цивільного правопорушення. Вона настає за наявності таких умов:

■протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи — суб'єкта ЗЕД;

■шкідливого результату такої поведінки (збитків, шкоди, у тому числі моральної);

■причинного зв'язку між протиправною поведінкою і збитками (шкодою);

■вини суб'єкта ЗЕД, що заподіяв збитки, моральну шкоду.

Протиправність поведінки сторін зовнішньоекономічного договору полягає в порушенні договірного зобов'язання, що виявляється у невиконанні або неналежному виконанні умов, визначених змістом контракту.

Структура збитків (прямі, непрямі, упущена вигода), матеріальне відшкодування моральної шкоди безпосередньо визначено Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність" (ст. 33).

Особливістю цивільно-правової відповідальності є те, що вона може настати і без вини, якщо це передбачено законом або договором. Так, згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Загальною підставою звільнення від майнової відповідальності є наявність форс-мажорних обставин, які обумовлені в окремому розділі зовнішньоекономічного контракту. Цей розділ договору може мати назву "Форс-мажорні застереження" відповідно до постанови Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 21 червня 1995 р. № 444 "Про типові платіжні умови зовнішньоеконо­мічних договорів (контрактів) і типові форми захисних застережень до зовнішньоекономічних договорів (контрактів), які передбачають розрахунки в іноземній валюті".

Важливим є додержання певних умов, за яких посилання на форс-мажорні обставини буде підставою для звільнення від майнової відповідальності. Перш за все, істотне значення має суть і зміст цих обставин, які є діями непереборної сили, що не залежать від волі сторін, мають невідворотний характер і унеможливлюють виконання ними своїх зобов'язань. Це, зокрема, стихійні лиха, землетруси, урагани, цунамі, природні явища (повені, замерзання моря, проток, портів), ембарго, блокади, валютні обмеження, інші дії держав.

Необхідними умовами застосування форс-мажору є наявність достатнього доказу його дії і тривалості (строку), що зазвичай під­тверджується документом торгово-промислової палати відповідної країни.

Сторони звільняються від виконання своїх зобов'язань на час дії форс-мажорних обставин. У разі, коли їх дія триває більше визначеної у контракті кількості днів, кожна зі сторін має право на розірвання договору і не несе відповідальності за умови, що вона повідомить про це іншу сторону не пізніш як за певний термін (погоджений сторонами) до розірвання.

У випадках, прямо передбачених законом, навіть за наявності усіх ознак вчиненого цивільного правопорушення особа не несе відповідальності. Так, відповідно до ст. 177 Кодексу торговельного мореплавства України перевізник не відповідає за втрату, нестачу або пошкодження вантажу, якщо доведе, що вони сталися внаслідок дій або упущень капітана, інших осіб суднового екіпажу і лоцмана в судноводінні або управлінні судном (навігаційна помилка).

Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність" передбачає спеціальні санкції, які можуть бути застосовані до суб'єктів ЗЕД або іноземних суб'єктів господарської діяльності за порушення цього або пов'язаних з ним законів України. Відповідно до ст. 37 Закону це:

■штрафи за несвоєчасне виконання або невиконання обов'язків згідно з цим або пов'язаних з ним законів України. Розмір таких штрафів визначається відповідними законами та/або рішеннями судових органів України;

■застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності індивідуального режиму ліцензування у випадках порушення такими суб'єктами цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України, що встановлюють певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій;

■тимчасове зупинення ЗЕД у разі порушення цього Закону або пов'язаних з ним законів України, здійснення дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки.

Механізм застосування спеціальних санкцій детально врегульовано безпосередньо базовим Законом. Визначено основні правила і вимоги щодо порядку застосування цих санкцій, включаючи строки, можливість їх подовження, тимчасового зупинення, а також скасування чи зміни.

Спеціальні санкції застосовуються центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики (Міністерством економіки України) за поданням органів державної податкової та контрольно-ревізійної служб, митних, правоохоронних органів, органів Антимонопольного комітету України, спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг та Національного банку України або за рішенням суду. Санкції можуть бути застосовані до суб'єктів ЗЕД або іноземних суб'єктів господарської діяльності протягом 3 років з дня виявлення порушення законодавства.

Адміністративна відповідальність може наставати у разі неподання або несвоєчасного подання статистичної звітності учасниками ЗЕД за статистичними формами, визначеними нормативними документами Держкомстату. Так, відповідно до ст. 186-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення неподання органам державної статистики даних для проведення державних статистичних спостережень, подання недостовірних або неповних даних або порушення строків їх подання тягне накладання штрафу на посадових осіб і громадян-підприємців від 10 до 15, а в разі повторного порушення — від 15 до 25 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Адміністративна відповідальність встановлена також за незаконні скуповування, продаж, обмін і використання валютних цінностей як засобу платежу або як застави. За ст. 162 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено попередження або накладання штрафу від 30 до 44 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією валютних цінностей.

Адміністративним правопорушенням у сфері ЗЕД є порушення митних правил, якщо вони не тягнуть кримінальної відповідальності.

Митний кодекс України у розділі XVIII визначає поняття і види порушень митних правил, відповідальність за такі правопорушення, порядок накладення стягнень. Зокрема, порушення митних правил як адміністративне правопорушення становить собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, які посягають на встановлений законодавством України порядок переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України і за які Митним кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Кодекс України про адміністративні правопорушення встановлює відповідальність за порушення законодавства в галузі державного експортного контролю (ст. 188-17 "Невиконання законних вимог посадових осіб спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань державного експортного контролю", ст. 212-4 "Порушення законодавства в галузі державного експортного контролю").

Одним з правопорушень є проведення переговорів, пов'язаних з укладанням зовнішньоекономічних договорів (контрактів) стосовно здійснення експорту товарів військового призначення, а також товарів подвійного використання, на поставки яких до відповідної іноземної держави встановлено часткове ембарго, без отримання відповідного позитивного висновку спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань державного експортного контролю.

За Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність" кримінальна відповідальністьу ЗЕД запроваджується тільки у випадках, передбачених кримінальним законодавством України.

Кримінальний кодекс України містить кілька статей, що визначають випадки застосування кримінальної відповідальності за злочини у сфері ЗЕД. Це, насамперед, ст. 201 — контрабанда, тобто переміщення товарів через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, вчинене у великих розмірах, а також незаконне переміщення історичних та культурних цінностей, отруйних, сильнодіючих, радіоактивних або вибухових речовин, зброї та боєприпасів (крім гладко ствольної, мисливської зброї та бойових припасів до неї), а так само контрабанда стратегічно важливих сировинних товарів, щодо яких законодавством встановлено відповідні правила вивезення за межі України.

Цей злочин карається позбавленням волі на строк від 3 до 7 років з конфіскацією предметів контрабанди. Ті самі дії, вчинені за попередньою змовою групою осіб або особою, раніше судимою за контрабанду, караються позбавленням волі на строк від 5 до 20 років з конфіскацією предметів контрабанди та з конфіскацією майна.

Контрабанда товарів вважається вчиненою у великих розмірах, якщо їх вартість у 1000 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Незаконне переміщення товарів через митний кордон на суму, меншу визначеного великого розміру, кваліфікується як порушення митних правил і тягне адміністративну відповідальність згідно з Митним кодексом України.

Кримінальний кодекс України передбачає відповідальність у сфері валютного регулювання. Злочином є умисне ухилення службових осіб підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності або осіб, які здійснюють господарську діяльність без створення юридичної особи, від повернення в Україну у передбачені законом строки виручки в іноземній валюті від реалізації на експорт товарів (робіт, послуг) або інших матеріальних цінностей, отриманих від цієї виручки, а також умисне приховування будь-яким способом такої виручки, товарів або інших матеріальних цінностей (ст. 207).

Здійснюючи ЗЕД, її суб'єкти виходять на міжнародний ринок і для проведення розрахункових операцій відкривають валютні рахунки за межами України. Кримінальна відповідальність передбачена за незаконне, з порушенням встановленого законом порядку відкриття або використання за межами України валютних рахунків фізичних осіб, вчинені громадянином України, що постійно проживає на її території, а так само валютних рахунків юридичних осіб, що діють на території України, вчинені службовою особою підприємства, установи чи органіці або за її дорученням іншою особою, а також вчинення зазначених дій особою, яка здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи (ст. 208 Кримінального кодексу України).

Статтею 203-1 Кримінального кодексу України передбачає кримінальну відповідальність за незаконне виробництво, експорт, імпорт дисків для лазерних систем зчитування, матриць, обладнання та сировини для їх виробництва.

 


Дата добавления: 2015-07-08; просмотров: 783 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Тема 8. Розрахунково-кредитні правовідносини | Характеристика готівкових розрахунків. | Характеристика безготівкових розрахунків. | Види безготівкових розрахунків. | Характеристика договору банківського рахунка. | Характеристика договору банківського вкладу. | Характеристика договору факторингу. | Правові засади і напрями правового регулювання зовнішньоекономічної діяльності | Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності | Умови здійснення зовнішньоекономічної діяльності |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Зовнішньоекономічні договори (контракти) та право, що до них застосовується| Поняття та зміст валютного регулювання і валютного контролю

mybiblioteka.su - 2015-2020 год. (0.026 сек.)