Діалектичний метод пізнання

Існує багато філософських методів пізнання, гносеологічних підходів, вихідних принципів і методологічних основ, які в тій чи іншій мірі можна розглядати як загальнофілософські, універсальні і всеза-гальні. Діалектичний метод виділяється тим, що він виявився найбільш слушним в історичному плані, ліг в основу розробки найбільш сильних і продуктивних філософських систем, є науково ап­робованим і науково обгрунтованим, що дозволяє його широко вико­ристовувати як загальнонауковий метод дослідження. Такому стату­сові відповідають не всі модифікації діалектики (ідеалістична, «нега­тивна», містико-пантеїстична, метапсихічна, діалектика інтеграл-раціоналізму, ідеал-раціоналізму, екзистенц-діалектика ро­зуму і навіть теологічна і міфологічна діалектика), проте більше усього матеріалістична діалектика, діалектико-матеріалістичний метод пізнання, діалектико-матеріалістична логіка. Це ОБ'ЄКТИВНА ДІАЛЕКТИКА.

Етимологія поняття «діалектика»

Сокраг: метод знаходження істини в діалозі шляхом зіткнення протилежних суджень і виявлення суперечностей у мисленні.

Платон; вчення про світ істинного буття незмінних духовних сут-ностей (не метод, а теорія).

Арістотель: метод отримання не істиннісного, а можливісного знання, формування через умовиводи правдоподібних положень, за­снованих на поглядах (моральність).

Стоїки (Хрісипп): наука добре говорити за допомогою зв'язних міркувань і правильно сперечатись за допомогою міркувань у вигляді запитань і відповідей.

Абеляр: мистецтво розрізнення істини і.брехні, вміння витончено логічно розмірковувати у сперечаннях.

Декарт: мистецтво гнучкого оперування поняттями, що дозволя­ють обертати доводи опонентів проти них самих.

Бекон: наука, заснована на поглядах і переконаннях (теорія).

Кант; наука видимості, що має зворотний логічний результат у вигляді відшукання антиномії (суперечності) розуму, яка доводить не­здатність його осягти істину.

Гегель: — логіка, яка через відшукання протилежного має на меті отримати позитивний результат для дальшого розвитку та імманентного просування до істини;

— логіка, що встановляє зв'язок протилежностей, осягнення про­тилежностей у їх єдгості;

— логіка, що встановлює рухливий початок буття через принцип розвитку;

— логіка саморефлекції світового розуму.

Як бачимо, історична діалектика постає в трьох модусах:

а) діалектика як логіка, тобто спосіб мислення (логіка мислення),

б) діалектика як метод пізнання, філософського дослідження,

в) діалектика як теорія розвитку буття.

Це дало підстави уже в наш час дійти висновку про єдність діалектики (як методу), логіки і теорії пізнання. У світлі єдності діалектики, логіки і теорії пізнання різниця,ііж об'єктивною і суб'єктивною діалектикою відносна, хоч вони і різняться за обсягом, предметом, формами і способами дослідження.

Дата добавления: 2015-07-08