Завдання

При вивченні теоретичного матеріалу зверніть увагу на такі питання:

Основні завдання	Вказівки
Вивчити: Поняття дисбіоз кишечника	В чому полягає негативний вплив даного стану на організм дитини. Перерахуйте мікроорганізми, які відносяться до нормальної кишкової мікрофлори та мікроорганізми, які засиляють кишечник при дисбіозі
Причини даного захворювання	Зверніть увагу на фактори ризику
Основні клінічні ознаки	Визначте симптоми характерні для кожної ступені (фази) дисбіозу
Складіть план лабораторних досліджень	Який матеріал необхідно взяти у хворого для діагностики
Складіть план лікування дітей з дисбіозом	Зверніть увагу на групи препаратів, їх механізм дії, дозування, метод та терміни застосування, дієтотерапію
Розгляньте питання профілактики даного захворювання	складіть тези бесіди з даної теми

3 Завдання Заповніть графологічну структуру мікробіоценозу кишечника у дитини:

4 Завдання Ознайомтесь з основними симптомами дисбіозу, та заповніть схему:

5. Завдання Дайте відповіді на запитання:

1. Дайте визначення терміну дисбіоз кишечника -

2. Назвіть фактори ризику, що призводять до розвитку дисбіозу -

3. Який метод лабораторної діагностики використовують для підтвердження дисбіозу кишечника -

4. Назвіть особливості дієтотерапії для дітей першого року життя та дітей старшого віку -

5. Назвіть фармакологічні групи препаратів та механізм їх дії -

6. Проведіть розподіл препаратів за механізмом дії в таблиці.

Приклад:

Група за механізмом дії	Перелік препаратів
1. десенсибілізуюча дія	димедрол, піпольфен, супрастин, тавегіл...

Перелік препаратів, які потрібно розподілити: ніфуроксазид, фуразолідон, бактеріофаги, дуфалак, мезим, біфіформ, симбітер,креон, ораза, лінекс, біфідум-лактобактерин.

Група за механізмом дії	Перелік препаратів
1 ___________________________________	____________________________________
2 __________________________________	____________________________________
	____________________________________
4 ___________________________________	____________________________________

Контроль на практичному занятті № 1

Тема №3: Стоматити. Гельмінтози.

Методичне обґрунтування теми: на базі набутих знань на таких дисциплінах, як анатомія людини, медична біологія, - студенти повинні знати про життєвий цикл гельмінтів, про анатомо-фізіологічні особливості травного тракту та імунної системи у дитячому віці.Студенти повинні вміти обстежити пацієнта з ознаками гельмінтозів, стоматитів, провести діагностику, скласти та реалізувати план втручань щодо виявлених проблем, оцінити результати втручань та при необхідності провести корекцію плану.

Актуальність теми: стоматити часто зустрічаються у дітей грудного та раннього віку, що пояснюється віковими та морфологічними особливостями слизової оболонки ротової порожнини.

Надзвичайно висока інвазивність гельмінтами у дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. В Україні нараховують більше 30 видів гельмінтів. Найпоширенішими у дітей є ентеробіоз, аскаридоз, трихоцефальоз, гельмінти класу круглі черв’яки (Nematodes). Шляхи зараження гельмінтами різноманітні, як і механізм дії на організм людини. Окрім токсичного впливу, алергійних реакцій, механічної місцевої дії та ін., гельмінти призводять до зниження загальної резистентності організму дитини.

Після самостійного опрацювання теми студенти повинні знати:

· Стоматити – визначення, етіологію, класифікацію, особливості догляду за пацієнтом, принципи дієтотерапії та лікування).

· Гельмінтози - визначення, етіологію, класифікацію (взяття біологічного матеріалу для лабораторних досліджень, особливості догляду за пацієнтом, принципи дієтотерапії та лікування).

· Роль фельдшера в профілактиці захворювань. Проведення санітарно-гігієнічних заходів у дитячих установах. Санітарно-освітня робота серед батьків, дітей дошкільного та шкільного віку.

Після самостійного опрацювання теми студенти повинні вміти:

§ Виявляти симптоми захворювань

§ Взяти випорожнення для лабораторних досліджень на наявність яєць гельмінтів та копрологічне дослідження, зскрібок з періанальних складок.

§ Обробляти слизові оболонки ротової порожнини в разі стоматиту

§ Проводити очисну та лікувальну клізми.

§ Дотримувати правил професійної безпеки та протиепідемічного режиму.

План самопідготовки:

· Ознайомтесь з темою, планом заняття.

· Ознайомтесь з методичними рекомендаціями щодо самостійної підготовки до теми.

· Вивчіть по підручнику, посібнику дану тему.

· Ознайомтесь з інструкціями виконання практичних навичок до заняття, відпрацюйте навички у тренажерній залі самостійно або під керівництвом лаборанта.

· Проконтролюйте себе – виконайте завдання у робочому зошиті.

Література для самопідготовки:

«Педіатрія з курсом інфекційних хвороб та основами імунопрофілактики» за ред.. С.К.Ткаченко Київ «Медицина» 2009, ст.251 – 261

«Практикум з педіатрії в модулях» Н.О.Курдюмова Київ «Медицина» 2009, ст.80 -87.

Методичні вказівки щодо самопідготовки:

1. Завдання: прочитайте рекомендовану літературу, узагальніть знання з цієї теми зі знаннями, які отримані на попередніх дисциплінах.

2. Завдання: дайте визначення наступним термінам

Стоматит - __________________________________________________________________________________________________________________________

Афти -__________________________________________________________________________________________________________________________

Виразка - __________________________________________________________________________________________________________________________

Гельмінтоз - __________________________________________________________________________________________________________________________

3. Завдання: опишіть патологічні зміни, які можливо спостерігати при огляді ротової порожнини дитини зі стоматитом

Катаральний стоматит	Афтозний стоматит	Виразково-некротичний стоматит	Кандидозний стоматит

4. Завдання: складіть тези бесіди з батьками дитини грудного віку щодо профілактики та лікування пліснявки.

5.Завдання: вкажіть можливі діагнози при аскаридозі відповідно до фази захворювання.

І фаза _____________(рання)	ІІ фаза ___________(пізня)
1. 2. 3. 4.	1. 2. 3. 4. 5. 6.

6.Завдання: рішення ситуаційної задачі.

Ви – фельдшер дитячого дошкільного закладу – одержали повідомлення з епідбюро, що у дитини Поліщук Й. з молодшої групи винайдені яйця гостриків. Дитина одержала лікування, контрольні зскрібки призначені на 25, 27, 29 січня.

Складіть план протиепідемічних заходів у молодшій групі дитячого закладу та вдома.

Дайте поради матері дитини щодо особливостей догляду за дитиною з ентеробіозом.

План

протиепідемічних заходів

№№	Заходи	Термін виконання	Відповідальні

7.Завдання: вирішіть тести:

1. У дівчинки 2 років спостерігаються: загальна слабкість, головний біль, дратівливість, стійкий свербіж та неприємні відчуття печії в ділянці ануса. При обстеженні виявлені гострики. Заплановані дії медсестри щодо дотримання санітарно-гігієнічних заходів та медикаментозного лікування проведені. Для оцінки результатів медсестринських втручань вкажіть контрольний метод лабораторної діагностики для даної дитини.

А. Загальний аналіз крові

В. Загальний аналіз сечі

С. Зіскоб на ентеробіоз

Д. Дослідження калу на яйця гельмінтів

Е. Копрологічне дослідження

2. У дитини, яка перехворіла на аскаридоз, спостерігаються незначний біль у животі, послаблення стільця, інколи нудота. Для відновлення нормального біоценозу кишківника важливо застосувати:

А. Пентоксил

В. Біфідобактерин

С. Тіамін

Д. Панкреатин

Е. Карсіл

3. У дитини 4 років мама помітила розчухи шкіри на внутрішній поверхні стегон, ректальні тріщини. Протягом останніх двох тижнів дитину турбували свербіж у ділянці ануса та промежини, дитина стала дратівливою, сон неспокійний. Який найбільш імовірний діагноз?

А. Екзема

В. Закрепи

С. Нейродерміт

Д. Аскаридоз

Е. Ентеробіоз

4. Який симптом відрізняє афтозний стоматит від катарального:

А. Поява на слизовій ротової порожнини афт

В. Відмова від їжі

С. Загальна слабкість, млявість

Д. Підвищення температури тіла

Е. Слинотеча

5. У дівчинки 4 років, що відвідує дитячий садок, з’явилась дратівливість, нічне нетримання сечі, свербіж в періанальній ділянці. Ці проблеми найбільш вірогідні для:

А. Аскаридозу

В. Трихоцефальозу

С. Гіменоліпедозу

Д. Ентеробіозу

Е. Трихінельозу

6. У дитини 4х років порушений сон, знижений апетит, непокоять нудота, болі в животі, свербіж в області періанальних складок. Яке обстеження треба призначити для уточнення діагноза?

А. біохімічний аналіз крові

В. скрібок на ентеробіоз

С. фракційне зондування дванадцятипалої кишки

Д. рентгенографія ОГК

Е. кал на бактеріологічне дослідження

7. Проводячи огляд 2 річної дитини з діагнозом: афтозний стоматит, медична сестра акцентує свою увагу на наступній проблемі

А. Погіршення апетиту

В. Порушення сну

С. Біль у ротовій порожнині

Д. Розлади випорожнення

Е. Загальна слабість

8. Хлопчику 6 років у дитячій поліклініці виставлено діагноз ентеробіозу. При проведенні обстеження фельдшером було встановлені проблеми дитини

А. Свербіж внутрішніх поверхонь кінцівок

В. Рідкі випорожнення

С. Свербіж в ділянці анального отвору

Д. Свербіж шкіри

Е. Висипання на тілі

Контроль самостійної роботи на практичному занятті №2

Тема № 4: Захворювання верхніх дихальних шляхів: гострий риніт, отит, фарингіт, ларингіт, стенозуючий ларинготрахеіт. Невідкладна допомога при гіпертермії.

Актуальність теми: За даними ВООЗ захворювання верхніх дихальних шляхів займають одне з перших місць в структурі захворюваності дітей раннього віку. Високий рівень захворюваності, обумовлений поліетіологічністю, призводить до частого розвитку ускладнень. В умовах несприятливої екології захворювання верхніх дихальних шляхів зумовлюють ще більші зміни в імунітеті, особливо в дітей раннього віку з незрілими імунними реакціями та аномаліями конституції, це призводить до значних змін у формуванні імунітету та розвитку хронічних захворювань різних органів і систем у старшому віці.

Після самостійного опрацювання теми, студент повинен знати:

- Визначення, етіологію гострого риніту, отиту, фарингіту, ларингіту, стенозуючого ларинготрахеіту;

- Патогенез, клінічну картину захворювань

- Діагностику,лікування, догляд за дитиною

- Профілактику захворювань

Після самостійного опрацювання теми, студент повинен вміти:

- Оцінювати стан пацієнта

- Готувати пацієнта та брати мазки з зіва та носа для бактеріологічного дослідження

- Накладати зігрівальний компрес на вухо

- Вимірювати температуру тіла

- Закапувати краплі у ніс,вуха

- Надавати невідкладну допомогу при гіпертермії, при стенозувальному ларинготрахеобронхіті.

План самопідготовки:

-ознайомтесь з темою, планом заняття;

-ознайомтесь з методичними рекомендаціями щодо самостійної підготовки до теми.

-вивчить по підручнику, посібнику, лекції з педіатрії дану тему;

-ознайомтесь з інструкцією виконання практичних навичок до заняття;

-проконтролюйте себе, дайте відповіді на питання самоконтролю, виконайте завдання;

Матеріали контролю вихідного та кінцевого рівня знань та вмінь студентів складаються з питань та завдань, які надані в робочому зошиті.

Література для самопідготовки.

С.К. Ткаченко «Педіатрія»К.: Медицина 2009р. с.261-264.

Тарасюк В.С. Педіатрія в модулях стор.141-143,153-155,162-165.

Методичні вказівки:

1. Завдання: Прочитайте текст, складіть тези та питання. Підготуйте виступ з теми: «Отити у дітей»

2. Завдання: Дайте відповіді на такі «ключові» слова:

Стеноз

Гіпосенсибілізація

Декомпенсація

Інтубація

Трахеостомія

Допоміжні м’язи

3. Завдання: При вивченні теоретичного матеріалу, зверніть увагу на такі питання тексту:

Основні завдання	Вказівки
Вивчити: Причини риніту, отиту, фарингіту, трахеіту, ларингіту, стенозуючого ларинготрахеіту	Зверніть увагу на фактори ризику
Клінічні симптоми захворювань	Визначте скарги, анамнез. Об’єктивні дані
Ступені стенозу гортані	Клінічні ознаки в залежності від ступеню стенозу
Надайте невідкладну допомогу при стенозуючому ларинготрахеіті	Визначте послідовність дій
Складіть план спостережень та догляду за пацієнтом (ларингіт, фарингіт)	Зверніть увагу на особливості спостереження та догляду за дітьми раннього віку
Профілактику захворювань верхніх дихальних шляхів	Зверніть увагу на роль фельдшера в профілактиці даних захворювань

4. Завдання: Ознайомтесь з основними симптомами, що супроводжують захворювання та невідкладною допомогою при стенозуючому ларинготрахеіті та заповніть схему.

5. Завдання: Дайте відповіді на запитання.

Запитання	Самостійна робота студента
Дайте визначення – риніт, отит, фарингіт, ларингіт
Назвіть основні причини цих захворювань
Назвіть чинники, що сприяють виникненню цих захворювань
У чому полягає невідкладна допомога при гіпертермії
Які ускладнення захворювання верхніх дихальних шляхів ви знаєте
Які показники до госпіталізації при стенозуючому ларинготрахеобронхіті

6. Завдання Розв’яжіть ситуаційні задачі

Задача №1

Дитина 8 місяців госпіталізована з приводу гнійного отиту. Під час огляду: дитина збуджена, відмовляється від їжі, t 39,2С.

Який синдром спостерігається в дитині?

Задача №2

Дитині 1 рік, хворіє 2-й день, кашель гавкаючий, вночі задишка за участю допоміжних м’язів, ціаноз шкіри.

Що з дитиною?

7. Завдання: Виберіть одну або кілька правильних відповідей на тести:

1. Внаслідок чого розвивається несправжній круп у дітей?

а) Нальоти в гортані

б) Набряк підзв’язкого простору

в) Нальоти на мигдаликах

г) Набряк заглоткового простору

2. В якому випадку дитину можна лікувати в амбулаторних умовах

а) ДН І ступеня

б) Гнійний отит у дитини до 1 року

в) Стенозуючий ларинготрахеіт І ступеня

г) Нежить у дитини 5 років

3. Підберіть препарат стимулюючої терапії для дітей, які часто хворіють захворюваннями верхніх дихальних шляхів.

а) Хлористий кальцій

б) Аскорбінова кислота

в) Глюкоза

г) Елеутерокок

4. В яких випадках, дітям призначають антибіотикотерапію

а) Несправжній круп

б) Катаральний отит

в) Нежить

г) Гнійний отит

5. Назвіть АФО дитячого віку які впливають на частий розвиток отитів

а) Низький АТ

б) Розташування слухової труби

в) Добре кровопостачання легень

г) Вузький просвіт гортані

8. Завдання З метою поглиблення теоретичних знань знайдіть в мережі «Інтернет» цікаву інформацію новітніх методів діагностики, лікування захворювань верхніх дихальних шляхів. Оформіть ці дані у формі реферату.

9. Завдання: Вивчіть алгоритми практичних навичок і здійсніть практичний тренінг у кабінеті тренінгу.

Під час відпрацювання практичних навичок зверніть увагу на особливості виконання даного навичка у дітей різного віку. Заповнення медичної документації, дотримуйтесь правил техніки безпеки, охорони праці, професіональної безпеки. Перевірте свої знання.

Питання, щодо виконання практичного навичка	Відповідь
Методи підрахунку Р, Д у дітей раннього віку
Температура крапель для закапування у вухо
У флаконі 0,5г. антибіотика, його розвели 2,5 мл розчинника. Скільки набрати в шприц антибіотика, якщо дитині призначено 300тис. ОД
На який час накладають зігрівальний компрес на вухо
Виписати направлення в лабораторію на бак.дослідження

10. Завдання: Розв’яжіть клінічну типову задачу з наступними завданнями.

Дитині 2 місяці, хворіє 2-й день, плаче, не спить, відмовляється від їжі, з носа слизові виділення, задня стінка глотки гіперемійована.

1. Проведіть обстеження дитини

2. Складіть план лікування для даної дитини.

Контроль на практичному занятті№ 3

Тема № 5: Гострий та обструктивний бронхіти.

Актуальність теми: Бронхіти- є однією з найпоширеніших патологій дитячого віку. Вони призводять до порушення дихальної, захисної функцій, спричиняють патологічні зміни в інших органах і системах.

Після самостійного опрацювання теми, студент повинен знати:

- визначення гострого та обструктивного бронхітів;

- етіологію;

- основні клінічні прояви цих хвороб;

- діагностику захворювань

- принципи лікування, догляд

- профілактику бронхітів.

Після самостійного опрацювання теми, студент повинен вміти:

- оцінювати стан хворої дитини;

- організувати догляд за тяжко хворими;

- вимірювати температуру тіла на її графічний запис;

- підрахувати частоту дихання;

- накладати гірчичники та гірчичне обгортання

- відсмоктувати слиз й мокротиння

- провести інгаляції та оксигенотерапію;

- надати допомогу при дихальної недостатності;

- розводити та вводити антибіотики;

-

Література для самопідготовки.

С.К. Ткаченко «Педіатрія з курсом інфекційних хвороб та основами імунопрофілактики» 2009р. ст.267-272.

В.С.Тарасюк Педіатрія в модулях стор.143-153, 165-168

1. Завдання: Заповніть таблицю.

2.Завдання. Напишіть основні клінічні ознаки бронхіту.

1.

2.

3.

3. Завдання. Вкажіть основні групи бронхолітичних препаратів, які застосовують при обструктивному бронхіті:

1.

2.

3.

4.Завдання: Вивчіть алгоритми практичних навичок, здійсніть практичний тренінг:

Якими способами можливо підрахувати частоту дихання у дітей раннього віку:

1.

2.

3.

5. Завдання: Заповніть таблицю: напишіть норму частоти дихання дітей за віком.

Вік дитини	Кількість дихань норма
Новонароджена дитина
1 рік
5 років
10 років
14 років

6. Завдання: Розв’яжіть ситуаційні задачи:

Задача

Дитина 11 міс., хворіє 3 доби. Під час огляду: t 37,8⁰С, кашель вологий продуктивний, при збудженні ЧД до 40/хв, експіраторна задишка. При аускультації: різнокаліберні вологі хрипи, подовжений видих. Участь в акті дихання допоміжних м’язів.

1. Що з дитиною?

2. Які першочергові дії слід призначити дитині?

Відповідь на ст. 271-272

Задача

Дитина 10 років. Перенесла ГРВІ. Скарги на t 37,6⁰С, нежить, кашель вологий, ЧД – 22/хв. Під час перкусії – звук незмінений. Під час аускультації – жорстке дихання, сухі та різнокаліберні вологі хрипи з обох боків.

1. Яке ускладнення розвинулось у дитини?

2. Яке обстеження треба провести?

Відповідь на ст. 270-271

7. Завдання: Дайте відповіді на тестові завдання.

1. Дитина 4 років раптово захворіла. З’явився сухий кашель, свистячий видих, який чути на відстані, в акті дихання беруть участь допоміжні м’язи. Визначте діагноз:

А. Гострий бронхіт

Б. Гострий обструктивний бронхіт

В. Гостра пневмонія

Г. Назофарингіт

2. Визначте препарати для лікування обструктивного бронхіту:

А. Кордіамін

Б. Етімізол

В. Сальбутамол(вентолін)

Г. Адреналін

3. У разі сухого непродуктивного кашлю на тлі бронхіту використовується препарат:

А. Лазолван

Б. Валеріана

В. Відвар ромашки

Г. Еуфілін

4. Найчастіший чинник розвитку гострого бронхіту є:

А. Віруси

Б. Грибки

В. Глистна інвазія

Г. Біфідобактерії

5. До антибіотиків цефалоспоринового ряду ІІІ покоління належить препарат:

А. Кефзол

Б. Гентоміцин

В. Цефікс

Г. Цефтріаксон

6. У дитини 8 років сухий кашель, t 37,5⁰С, стан не порушений. При аускультації жорстке дихання сухі хрипи з обох боків. Такі симптоми визначають при:

А. Гострої пневмонії

Б. Назофарингіті

В. Гострому бронхіті

Г. Бронхіальній астмі.

Контроль на практичному занятті №3

Тема 6: Етапи лікування бронхіальної астми. Невідкладна допомога при задишці та ядусі.

Методичне обґрунтування теми: на базі знань, набутих на таких дисциплінах, як анатомія людини, фізіологія, патфізіологія, загальний догляд студенти повинні знаюти про побудову та функції дихальної системи, про патологічні стани організму, що пов’язані з органами дихання, особливості догляду за такими пацієнтами. Актуальність теми: Бронхіальна астма – одне з найбільш важких захворювань у дітей зі спадковою схильністю. У більшості дорослих це захворювання починається в дитинстві. Розповсюдженість астми у дітей в Україні складає 0,2 – 1%, при цьому спостерігається значне збільшення захворюваності, гормонозалежних форм захворювання, несприятливих наслідків, ранньої інвалідізації хворих дітей та підлітків.

Після самостійного опрацювання теми студенти повинні знати:

· Етапи лікування бронхіальної астми

· Невідкладну допомогу при гострих станах (задишки, ядухи) на догоспітальному етапі та в стаціонарі відповідно до протоколів лікування.

· Алгоритм надання невідкладної допомоги при нападі бронхіальної астми, астматичному стані, стенозу вальному ларінготрахеобронхіті.

Після самостійного опрацювання теми студенти повинні вміти:

· Надавати невідкладну допомогу в разі гострих станів (задишки, ядухи) відповідно до протоколів лікування.

План самопідготовки:

o Ознайомтесь з темою та планом заняття:

o Ознайомтесь з методичними рекомендаціями щодо самостійної підготовки до теми:

o Вивчіть по підручнику, посібнику дану тему:

o Проконтролюйте себе, дайте відповіді на питання самоконтролю, виконайте завдання.

Матеріали контролю рівня знань та вмінь студентів складаються з питань та завдань у робочому зошиті.

Література для самопідготовки:

1. С.К.Ткаченко «Педіатрія з курсом інфекційних хвороб та основами імунопрофілактики» Київ «Медицина» 2009 ст.445 – 447

2. Наказ МОЗ України № 437 від 31.08.2004 р. «Про затвердження клінічних Протоколів надання медичної допомоги при невідкладних станах у дітей на шпитальному і дошпитальному етапах»

3. Н.О.Курдюмова «Практикум з педіатрії в модулях» Київ «Медицина» 2009 ст.51 – 53.

4. Методични й посібник «Невідкладні стани в педіатрії» Кривий Ріг 2010 ст. 10 – 14, 23.

5. В.С.Тарасюк Педіатрія в модулях стор.159-162,163-168.

Етапи лікування бронхіальної астми

Метою лікування хворих на бронхіальну астму є пригнічення хронічного алергічного запалення і зниження специфічної та неспецифічної гіперреактивності бронхів.

Медикаментозна терапія БА повинна бути спрямована на

o купування гострих приступів бронхоспазма,

o профілактику бронхоспазма,

o санацію вогнищ хронічної інфекції.

Ключові положення терапії бронхіальної астми:

¨ Лікування призначається з урахуванням ступеню важкості хвороби у конкретного хворого, доступності протиастматичних препаратів і індивідуальних, соціальних і економічних особливостей сім¢ї хворої дитини.

¨ Терапія бронхіальної астми складається з лікування під час загострення і лікувальних заходів в період ремісії.

¨ Найбільш ефективними симптоматичними препаратами при лікуванні загострень бронхіальної астми є інгаляційні b 2-агоністи швидкої дії, які є також найефективнішими серед існуючих бронхолітиків.

Головними завданнями терапії під час загострення є:

- відновлення нормальної функції дихальних шляхів (за рахунок ліквідації гострого бронхоспазму, набряку слизової оболонки бронхів і елімінації мокротиння з бронхіального дерева),

- усунення наслідків алергічної реакції,

- попередження розвитку незворотньої обструкції бронхів і летальних виходів.

Засоби швидкої дії

Бронхолітики:

– b2-агоністи швидкої (короткої) дії (симпатоміметики - сальбутамол, вентолін, фенотерол, беротек) – препарати вибору: "золотий” стандарт – інгаляційний сальбутамол, шляхи введення – інгаляційний, пероральний, внутрішньовенний. Може бути введений за допомогою небулайзеру (сальбутомол у вигляді рочину - Небули).

– тривалість бронходилятаторного ефекту – 1-5 годин,

a) Антихолінергічні препарати (холінолітики - іпратропіум бромід, окситропіум бромід):

- шлях введення – інгаляційний,

- роль у лікуванні - мають обмежене використання у дітей, незалежно від віку, оскільки їх бронходилятаційний ефект нижчий, ніж у інгаляційних b2-агоністів швидкої дії,

b) Комбіновані препарати інгаляційних b2-агоністів швидкої дії і холінолітиків:

- іпратропіум бромід + фенотерол застосовується у дітей старше 3 років

- іпратропіум бромід + сальбутамол застосовується у дітей віком старше 12 років.

4. Метилксантини короткої дії (амінофілін, еуфілін):

- шляхи введення – пероральний, внутрішньом¢язовий, внутрішньовенний,

- роль у лікуванні – їх бронхолітичний ефект більш пізній, ніж у інгаляційних b2-агоністів швидкої дії, однак, вони покращують функцію дихального центру або дихальної мускулатури, подовжують і стабілізують ефект інгаляційних b2-агоністів швидкої дії,

Засоби інгаляційної техніки (доставкові пристрої) для надання невідкладної допомоги дітям:

- небулайзер – кращий для застосування у дітей будь-якого віку при важкому приступі бронхіальної астми, якщо дитина має підвищену температуру і фізично втомлена, не має змоги координувати дихальні рухи (застосовується у стаціонарі). дозований аерозольний інгалятор (ДАІ),

- затримуючі камери - спейсер, синхронер, бебіхалер, волюматік-спейсер, оптимайзер або самостійно зроблений спейсер з пластикової пляшки, якщо в ній відрізати дно, а шийку змоделювати під мундштук дозованого аерозольного інгалятора,

- дозовані сухопорошкові інгалятори (ДПІ) – дискус, спінхалер, ротахалер, турбохалер, циклохалер, аутохалер, дискхалер, ізіхалер, ізі-бріс.

У дітей віком до 4 років, окрім небулайзера, краще застосовувати комбінацію дозованого інгалятора, спейсера і лицьової маски, у хворих віком 4-6 років – дозований інгалятор і спейсер, у дітей віком понад 6 років – дозовані інгалятори різних модифікацій, краще з активованим диханням або ДАІ зі спейсером.

· Системні глюкокортикостероїди (ГКС) (препарат вибору – преднізолон) прискорюють купування загострення і повинні включатись у лікування всіх загострень, окрім легких, особливо, якщо:

- після першого введення інгаляційних b2-агоністів стійкого поліпшення не отримано,

- загострення астми розвилося на фоні пероральних ГКС,

¨ Досягнення повного контролю над захворенням повинно бути основною метою базисної терапії. Комбінована терапія інгаляційними ГКС(фликсотид, будесонид,флунизолид) та b2-агоністом пролонгованої дії дозволяє досягти повного контролю над бронхіальною астмою.

¨ Після досягнення ремісії збереження контроля за перебігом бронхіальної астми протягом не менше 3 місяців доза підтримуючої терапії може бути поступово зменшена до мінімальної для підтримки контроля.

Контроль за перебігом бронхіальної астми у дітей визначають за такими критеріями:

· мінімальна вираженість або відсутність хронічних симптомів захворювання, включаючи нічні,

· мінімальні (не часті) загострення,

· мінімальне застосування b2-агоністів швидкої дії “за потреби” або відсутність потреби у засобах невідкладної допомоги,

· нормальні або близькі до них показники ПШВ (пікова швидкість видиху),

· добові коливання ПШВ менше 20%,

· мінімальні прояви або відсутність небажаних ефектів медикаментозної терапії.

Засоби, які забезпечують контроль за перебігом бронхіальної астми (протирецидивна, базисна протизапальна терапія)

Головними завданнями превентивної базисної терапії є:

– боротьба з хронічним запальним процесом у дихальних шляхах;

– зниження бронхіальної гіперреактивності;

– попередження розвитку загострень і ускладнень хвороби, інвалідності і смертності від неї;

– нормалізація або поліпшення показників функції зовнішнього дихання;

– профілактика розвитку побічних дій тривалої медикаментозної терапії;

– відміна або зниження потреби в засобах невідкладної допомоги;

– покращання якості життя хворої дитини і її сім¢ї.

Препарати, які контролюють перебіг бронхіальної астми (синоніми - профілактичні, превентивні, підтримуючі) включають протизапальні засоби і бронхолітики тривалої дії.

1. Інгаляційні глюкокортикостероїди:

- шлях введення – інгаляційний,

- роль у лікуванні – висока ефективність щодо поліпшення функції зовнішнього дихання, зниження гіперреактивності бронхів, зменшення вираженості симптомів хвороби, зниження частоти і важкості загострень, покращання якості життя. ІГКС є препаратами вибору при лікуванні хворих з персистуючою формою бронхіальної астми будь-якого ступеню важкості.

2. Системні глюкокортикостероїди (препарати вибору – преднізолон, метилпреднізолон):

- шлях введення – пероральний або парентеральний.

Гострий стенозуючий ларінготрахеобронхіт (ГСЛТБ)

Діагностичні критерії:

1. Синдром ГСЛТБ виникає при гострому запаленні гортані і трахеї різної етіології, характеризується порушенням прохідності дихальних шляхів на рівні гортані. Етiологічними факторами ГСЛТБ є:

· набряк гортані незапального характеру при алергійних реакціях негайного типу (набряк Квінке) до харчових продуктів, лікарських препаратів, пилкових рослин і ін.;

· набряк гортані як ускладнення захворювань порожнини рота, ЛОР-органів і ін.;

· поразки слизової оболонки гортані при дифтерії, корi і скарлатині;

· термічні, хімічні і механічні травми гортані, наслідки хірургічних втручань в області шиї;

· сторонні тіла верхнього відділу стравоходу;

· папiлломатоз гортані;

2. ГСЛТБ незалежно від причини виникнення, характеризується «гавкаючим» кашлем, афонією і стридорозним подихом..

3.По ступеню звуження просвіту гортані розрізняють:

· стеноз I ступеню (компенсований)

· стеноз II ступеню (субкомпенсований;

· стеноз III ступеню (декомпенсований)

· стеноз IV ступеню (асфіктичний) –

· Медична допомога:

1.Відволікаючі процедури: загальна гаряча ванна тривалістю 5-7 хв (температура води 38-39°С), при гіпертермії тіла вище 38°С ванну не застосовувати, можна застосувати гірчичники.

2.Десенсибілізуючі препарати.

3.Тепле лужне пиття.

4.При стенозі II-III ступеня – інгаляція з муколітичними препаратами, преднізолон 1-3 мг/кг внутрівенно;

5.Седативна терапія: бензодіазепіни (діазепам, седуксен, реланіум, сибазон) 0,3-0,5 мг/кг, але не більш 10 мг на уведення внутрім’язово або внутрівенно.

6.Інгаляція 100% кисню.

7.При наростанні ГДН і неефективності вищенаведених заходів - після попередньої премедикації 0,1% атропіну сульфату 0,1 мл/рік життя (не більш 0,5 мл) внутрівенно інтубація трахеї або ургентна крикоконікотомія.

8.При стенозі I ступеня - госпіталізація до інфекційного відділення, при II-IV ступенях - до ВIТ.

Методичні вказівки до самопідготовки:

1 Завдання:

.а) Прочитайте текст, складіть алгоритм надання невідкладної допомоги при нападі бронхіальної астми, бронхоастматичному статусі

·

·

б)Поясніть «ключові слова» теми:

Стеноз ___________________________________________________

Інспіраторна задишка_______________________________________

Апное___________________________________________________

Відволікаючі процедури:_____________________________________

Задишка

Ядуха

Бронхоспазм

2. При вивченні теоретичного матеріалу зверніть увагу на такі питання:

Основні завдання	Вказівки
Вивчити: Етапи лікування бронхіальної астми	Визначте мету терапії на кожному етапі
Групи лікарських засобів, що використовуються для лікування	Назви засобів, виписування рецептів основних засобів, способи введення
Етіологічні причини, за яких можуть з’явитися задишка та ядуха	Визначте тип задишки при різних захворюваннях
Основні критерії оцінювання ступеня важкості при нападі бронхіальної астми	Визначте, як змінюється задишка, частота дихання, аускультативна картина, ПШВ.
Надання медичної допомоги в залежності від ступеня важкості нападу	Загальні рекомендації та введення лікарських

3.Заповніть таблицю оцінки ступеня важкості загострення бронхіальної астми:

Симптоми	Легкий ступінь важкості	Середній ступінь важкості	Важкий ступінь важкості	Украй важкий ступінь
Задишка
ЧД
Участь допоміжної мускулатури у диханні
Аускультативна картина
ПШВ
Медична допомога

4..Випишіть рецепти на наступні лікарські засоби для дитини 6 років:

· Сироп Лазолван по 2,5 – 5 мл усередину

· Розчин Еуфілліну 2% 1 – 3 мг/кг в/в

· Розчин Атропіну сульфату 0,1% - 0,1 мл/рік життя в/в

· Преднізолон 2 – 3 мг/кг в/в

· Розчин Дімедролу 1% 0,5 – 1 мг/кг в/м

5.Завдання Ситуаційна задача:

Дівчинку 3 років доставлено в клініку машиною «швидкої допомоги» у важкому стану: шумне дихання, експіраторна задишка, сухий кашель, збудження.

При огляді: грудна клітка в положенні вдиху, над легенями при перкусії - тимпаніт, під час аускультації – велика кількість сухих свистячих хрипів. Положення вимушене – дівчинка сидить, фіксуючи плечовий пояс. Кашель болісний, закінчується виділенням незначної кількості в’язкого мокротиння.

Який імовірний діагноз?

Яку допомогу потрібно надати у даному випадку? (назвіть групи препаратів, які необхідно використати для зняття нападу).

6.Завдання: Виберіть одну правильну відповідь:

1. До вас звернулася дитина 10-ти років зі скаргами на ядуху, нападоподібний настирливий кашель, які найчастіше посилюються уночі. Об'єктивно – емфізематозне здуття грудної клітки; аускультативно – різнокаліберні сухі свистячі хрипи. Ви запідозрили бронхіальну астму. Які додаткові методи обстеження допоможуть оцінити функцію зовнішнього дихання?

А. Спірометрія

В. Рентгенологічне обстеження органів грудної клітки

С. Агальний аналіз крові

Д. Бронхоскопія

Е. Загальний клінічний аналіз мокротиння

2. Медична сестра під час нічного чергування доглядала за дитиною, яка хворіє на ГРВІ. Вночі стан дитини різко погіршився. З’явились симптоми, які характерні для стенозу гортані. Укажіть ці симптоми.

А. Спастичний кашель, апное

В. Гавкаючий кашель та інспіраторна задишка

С. Блювання та температура до 39,8?С

Д. Зниження АТ, брадикардія

Е. Задишка експіраторного характеру

3. При огляді в дитини 4 років спостерігаються: шкіра обличчя бліда з ціанотичним відтінком, переляк в очах, експіраторна задишка, з дистанційними свистячими хрипами. Хрипи чути на відстані. Грудна клітка здута. Вкажіть захворювання, для якого є характерними пріоритетні проблеми пацієнта.

А. Бронхіальна астма

В. Крупозна пневмонія

С. Гострий бронхіт

Д. Стафілококова пневмонія

Е. Хронічний бронхіт.

4. Дитина 7 років хворіє бронхіальною астмою. Які зміни характеру дихання виявить медсестра під час обстеження?

А. Інспіраторну задишку

В. Тахіпное

С. Брадіпное

Д. Експіраторну задишку

Е. Апное

5. Дитина 4-х років захворіла раптово, з’явився гавкаючий кашель, свистячий вдих, який чути на відстані, температура тіла субфебрильна. При аускультації – сухі провідні хрипи. Про який стан можна думати?

А. Гострий бронхіт

В. Гострий обструктивний бронхіт

С. Гостра пневмонія

Д. Стенозуючий ларинготрахеобронхіт

Е. Гострий назофарингіт

6. Інгаляцію якого дозованого аерозолю повинна використати медична сестра при нападі бронхіальної астми легкого ступеню

А. Інгаліпт

В. Сальбутамол

С. Орасепт

Д. Каметон

Е. Пропасол

7. Виберіть наявні проблеми пацієнта при стенозуючому ларинготрахеїті:

А. Експіраторна задишка

В. Гіперемія слизової оболонки рота

С. Інспіраторна задишка, хриплий голос, гавкучий кашель

Д. Гіперемія та набряк мигдаликів

Е. Блідість шкіри і слизових оболонок

8. Під час чергування медсестри в алергологічному відділенні стан 10-річної дитини, яка лікується з приводу бронхіальної астми, погіршився. Фельдшер встановив такі проблеми:

А. Експіраторну задишку

В. Підвищення температури тіла

С. Підвищену пітливість

Д. Сиплість голосу

Е. Інспіраторну задишку

9. Назвіть основний препарат, який вводять під час тяжких нападів бронхіальної астми та у разі астматичного статусу.

А. Солутан

В. Преднізолон

С. Анальгін

Д. Астмопент

Е. Піпольфен

Контроль самостійної роботи на практичному занятті №4

Тема№7: «Особливості перебігу пневмонії у новонародженої та недоношеної дитини. Догляд за дитиною»

Методичне обґрунтування теми: на базі набутих знань з дисциплін:

анатомія, догляд за хворим, фармакологія, акушерств о, педіатрія – студенти повинні знати особливості догляду за недоношеною дитиною, особливості її вигодовування, терморегуляції, фактори ризику виникнення внутрішньоутробної інфекції; фактори, які можуть спровокувати виникнення пневмонії у новонародженої та недоношеної дитини; показання та протипоказання, побічну дію препаратів, які застосовуються для лікування пневмонії, вміти розраховувати дози препаратів в залежності від маси тіла дитини.

Актуальність теми: пневмонія у новонароджених, а особливо у недоношених дітей призводить до серйозних змін у всьому організмі: відбуваються ураження нервової, серцево-судинної систем, травного тракту. Пневмонія з її ускладненнями дає значну летальність, тому рання діагностика пневмонії у новонароджених та недоношених дітей має велике значення у ефективності лікування.

Після самостійного опрацювання теми, студент повинен знати:

- Зв’язок частоти пневмонії у дітей раннього віку з анатомо – фізіологічними особливостями органів дихання.

- Значення захворювань матері під час вагітності, тяжких пологів, пологових травм, недоношеності для виникнення пневмонії у новонароджених.

- Етіологію гострої пневмонії.

- Класифікацію, форми, тяжкість перебігу в недоношених, новонароджених дітей.

- Клінічні ознаки дихальної недостатності.

- Діагностику, лікування, профілактику пневмоній у дітей.

- Принципи догляду за новонародженою та недоношеною дитиною, хворою на пневмонію.

Після самостійного опрацювання теми, студент повинен вміти:

- Збирати анамнез.

- Оцінювати стан хворої дитини, визначати симптоми дихальної недостатності.

- Здійснювати догляд за дитиною, хворою на пневмонію.

- Проводити підрахунок частоти дихання.

- Звільняти дихальні шляхи від слизу.

- Вимірювати температуру тіла та проводити її графічний запис.

- Розводити та вводити антибіотики.

- Проводити оксигенотерапію.

- Надавати невідкладну терапію при дихальній недостатності.

План самопідготовки:

ü Ознайомтесь з темою, планом заняття;

ü Ознайомтесь з методичними рекомендаціями щодо самостійної підготовки до теми;

ü Вивчить по підручнику, лекції по педіатрії дану тему;

ü Ознайомтесь з алгоритмами виконання практичних навичок до заняття;

ü Проконтролюйте себе, дайте відповіді на питання самоконтролю, виконайте завдання.

Література для самопідготовки:

Ø С.К.Ткаченко «Педіатрія з курсом інфекційних хвороб» 2009р. с. 78-81, 272-276.

Ø Наказ МЗО України №18 від 13.01.2005р. по наказу обов’язково класифікацію дихальної недостатності та загальні принципи лікування дихальної недостатності.

Ø Алгоритм виконання практичних навичок з педіатрії – с. 10, 33, 49, 51, 67, 69-77 (методичний посібник).

Ø І.Ю. Андрієвський «Педіатрія в модулях» Київ «Медицина» 2008р. с. 24-26; 26-28; 74-76; 76-78; 141-142; 157-159; 165-167;

Ø Н. О. Курдюмова «Практикум з педіатрії в модулях» Київ 2011р. с. 24-26, 33-36, 57-58, 59-60,

Ø Опорний конспект.

Ключові слова по даній темі

Акроціаноз - посиніння кистей і стоп кінцівок.

Асфіксія - удушення. Тяжкий розлад дихання і кровообігу внаслідок недостатності кисню.

Апное - тимчасова зупинка дихання.

Ателектаз – спадання легеневих альвеол при здавленні легені, закупорці бронха, пневмонії і др.

Ацидоз - зниження показника кислотності із-за недостатньої вентиляції легенів (респіраторний ацидоз) або в разі позалегеневої етіології (метаболічний ацидоз).

Ацинус - секреторний відділ альвеолярної залози, первинна структурна одиниця легені.

Гіпоксія – недостатній вміст кисню в тканинах або органах.
Гіпоксемія – зменшення вмісту кисню в артеріальній крові; клінічно проявляється наявністю центрального і периферійного ціанозу.

Гіперволемія – аномальне збільшення об’єму крові, що циркулює в організмі.

Гіперкапнія – аномально високий вміст в крові вуглекислого газу.

Гіповолемія - аномальне зменшення об’єму крові, що циркулює в організмі..

Крепітація - це звук, який виникає або в дихальних шляхах і альвеолах під час їх розкриття при вдиху, або в результаті проходження повітряних бульбашок через рідину.

Пневмопатії – загальна назва патологічних процесів в легенях новонароджених, які обумовлюють розвиток синдрому дихальних розладів (респіраторний дистрес-синдром). До них відносяться: незрілість тканин легенів, ателектази легенів, аспіраційний синдром, масивний крововилив в легені.

Суфрактант - поверхнево активна речовина. Легеневий суфрактант протидіє спадінню альвеол завдяки підтримці поверхневого натяжіння альвеоли.

Класифікації пневмонії у новонароджених та недоношених дітей

В залежності від обставин і часу проникнення інфекційного збудника в легені в неонатальному періоді, виділяють наступні варіанти пневмонії:

ü Вроджені трансплацентарні – збудник проникає від матері через плаценту – це зазвичай прояв генералізованих інфекцій, таких як краснуха, цитомегалія (ЦМВ), простий герпес (ПГ), лістеріоз, токсоплазмоз, мікоплазмоз та ін;

ü Внутрішньоутробні антенатальні – збудник проникає до легень плоду з навколоплідних вод;

ü Внутрішньоутробні інтранатальні, викликані мікроорганізмами матері, що потрапили до дитини під час пологів при проходженні через пологові шляхи: Mycoplasma hominis, Ureaplasma urealyticum, анаеробні бактерії, в т.ч. стрептококи групи В, Д, гемофільна паличка, лістерії, хламідії, ЦМВ, вірус герпесу, гриби рода кандида, трихомонади та ін.

ü Постнатальні пневмонії, при яких інфікування відбувається після народження або в стаціонарі – в пологовому відділенні, відділенні патології новонароджених, під час або після ШВЛ – нозокоміальні, або вдома – «вуличні», «домашні». Це набуті після народження пневмонії.

Фактори, що призводять до виникнення пневмоній у недоношених новонароджених:

ü Ускладнений соматичною або акушерською патологією перебіг вагітності у матері, що призводить до хронічної внутрішньоутробної гіпоксії плода та асфіксії;

ü Наявність інфекційних процесів у матері (в сечостатевій сфері – призводить до інфікуванню в пологах, а в дихальних шляхах – до постнатального інфікування;

ü Тривалий безводний період, особливо у дитини з внутрішньоутробною гіпоксією;

ü Пологи шляхом кесарева розтину;

ü Асфіксія з аспіраційним синдромом;

ü Пневмопатії, пороки розвитку і спадкові захворювання легень;

ü Внутрішньочерепна і особливо спинальна травма (на рівні верхніх шийних або грудних сегментів);

ü Антенатальне ураження головного мозку;

ü Недоношеність і затримка внутрішньоутробного розвитку плоду;

ü Реанімаційні заходи в пологах (інкубація трахеї, відсмоктування слизу з дихальних шляхів, ШВЛ, катетеризація пупкових судин);

ü Незадовільний санепідрежим в пологовому будинку, в відділенні новонароджених, вдома, що призводить до масивного інфікування вірулентною флорою;

ü Неякісний догляд за дитиною (тривале перебування дитини в одному і тому ж положенні, недостатнє провітрювання помешкання, перегрів, переохолодження, транспортування тощо);

ü Недотримання режиму кувезу.

Анатомо-фізіологічні особливості легень, від яких залежить частота і тяжкість пневмоній, це:

Ø Схильність до застою і ателектазу внаслідок відносної ширини капілярів;

Ø Незрілість бар’єрної функції легеневого епітелію;

Ø Поверхневий тип дихання;

Ø Слабий розвиток еластичної і м’язової тканини;;

Ø Значний розвиток лімфатичних, кровоносних судин з їх підвищеною проникністю;

Ø Недостатня диференціація сегментів легень, ацинусів і альвеол;

Ø Недостатній мукоціліарний кліренс, тобто видалення чужорідних частинок, що прилипають до шару слизу, що вкриває бронхіальне дерево.

Клінічна картина

У доношених початок захворювання, як правило, гостре, у недоношених - поступове.

Перші симптоми пневмонії нехарактерні і зустрічаються при багатьох захворюваннях: відмова від грудей, зригування, блювота, здуття живота, диспепсичні розлади, зниження тургору тканин, тонусу м’язів, згасання або зниження безумовних рефлексів. Такий симптом як кашель відсутній, або слабо виражений. Температурна реакція відсутня, або слабо виражена, що пояснюється незрілістю центра терморегуляції. Характерним для пневмонії новонароджених є виділення пінистої мокроти з рота, іноді з носа, вип’ячування губ при видиху, роздування крил носа. Відмічається здуття грудної клітки.

Ранніми та основними симптомами пневмонії є задишка (зміна частоти, глибини та форми дихання), роздування крил носа. Дихання стогнуче, поверхневе.

З’являється метеоризм як прояв початку парезу кишечника, що є прогностично несприятливою ознакою.

Характерним для розладу дихання є: тахіпное до 80-100 в хвилину, часті зупинки дихання і виникнення ціанозу в першу чергу на обличчі, кистях, стопах. Особливо характерно чередування блідості з ціанозом. На початку захворювання перкуторний звук не змінений, або на деяких ділянках скорочений. Аускультативно - дихання жорстке, може бути ослаблене, вислуховуються скудні вологі дрібно пухирчасті хрипи, або крепітація. З боку серця виявляється тахікардія, серцеві тони приглушені або глухі, межі серця розширені, пульс прискорений слабого наповнення. Живіт здутий, печінка збільшена. На шкірі з’являються попрілості, піодермії, може бути виражена сухість шкірних покривів.

Пневмонія у недоношених має свої характерні особливості. При цьому чим нижче вага дитини, тим тяжче перебіг захворювання, що можна пояснити незрілістю центральної нервової системи, дихального та терморегуляторного центрів, морфологічною та функціональною незрілістю всієї дихальної та серцево-судинної системи, а також неповноцінністю захисних механізмів і легкого порушення тканинних бар’єрів. Перш за все на перший план виступають не місцеві легеневі явища, а зміни загального стану дитини, що проявляється більш частими приступами ціанозу та асфіксії, кашель як правило відсутній. Температура частіше нормальна, але може бути і підвищена. Характерно, що з покращенням стану дитини температура може підвищуватися.

Загальний стан дитини значно порушений: знижуються, а частіше згасають безумовні рефлекси і в першу чергу травний рефлекс – дитина відмовляється смоктати груди, не ковтає молоко, з’являється зригування, блювання, здуття живота, проноси, різко падає вагова крива. За короткий час розвиваються попрілості, піодермії. Характерна поява пінистого слизу з рота, роздування крил носа. В легенях перкуторно зміни не виявляються, аускультативно вислуховується крепітація на фоні жорсткого, або ослабленого дихання. Чим триваліший строк життя дитини, тим більш яскраво виражені зміни з боку дихальної системи. Зі сторони серцево-судинної системи - тахікардія до 180-190 ударів на хвилину, зменшення меж серця, ослаблення тонів, падіння артеріального тиску. Відбувається збільшення розмірів печінки.

Діагностика

Діагноз ґрунтується на даних анамнезу, клінічних симптомах та даних додаткового обстеження.

В аналізі крові несприятливим є наростання зсуву лейкоцитарної формули вліво до мієлоцитів при одночасному зменшенні загального числа лейкоцитів. Швидкість зсідання еритроцитів може бути прискореною, але досить часто залишається нормальною. У недоношених дітей дані гемограми непостійні: затримка «перехреста» нейтрофілів і лімфоцитів, нове зростання нейтрофілів після перехресту завжди свідчіть про інфікування дитини.

Дані рентген обстеження легень в більшості випадків дозволяє уточнити діагноз і локалізацію пневмонічного вогнища, але відсутність даних не дає підстави відмовитися від діагнозу «пневмонія», якщо на це вказує клінічна картина.

ЛІКУВАННЯ

Новонароджених, що захворіли на пневмонію, необхідно своєчасно госпіталізувати. Догляд за хворою дитиною

Важливим є створення оптимального режиму відповідно віку хворого: температура і вологість повітря в палаті становить 24-26 градуси при вологості 60-70%, 30-32 градуси в кувезах, для недоношених масою менше 1500 гр. – 34-36 градуси при вологості 60-70%.

Слід уникати перегрівання та переохолодження, необхідно вільне сповивання, або одежа, яка не заважає рухам дитини. Об’єм та вид годування визначають віком та зрілістю дитини, толерантністю шлунково-кишкового тракту до їжі, наявністю або відсутністю кишкових розладів. Годування слід забезпечити материнським молоком. Методи вигодовування - зонд, введення молока краплинним методом, з чашечки. При відсутності материнського молока слід кормити адаптованими сумішами для вигодовування недоношених дітей (неонатал, хумана – О, пре НАН, нутрилон – передчасний догляд). При поліпшені стану дитини її переводять на самостійне вигодовування, спочатку з чашечки, з ложечки, а потім поступово прикладають до грудей. Необхідно дитину частіше тримати на руках, міняти положення у ліжку, надавати вертикального положення, що сприяє покращенню дихання, відходженню мокротиння та запобігає виникненню аспірації.

Недостатній об’єм (оскільки при тяжкому стані дитина не в змозі освоїти необхідну кількість їжі для її віку) доповнюють рідиною, яку дають внутрішньо між вигодовуваннями невеликими порціями з піпетки, або через зонд (ораліт, регідрон, 5% розчин глюкози). Для профілактики аспірації дитині після годування придають вертикальне положення, а при регургітації (пасивне витікання молока з рота) необхідно підняти головний кінець ліжка, а дитину покласти на бік.

При вираженому метеоризмі показано введення газовідвідної трубки.

Лікування повинно бути комплексним, з урахуванням збудника та індивідуальної реактивності дитини. Для полегшення дихання слід придати хворому положення з припіднятим головним кінцем, забезпечити доступ свіжого повітря і подачу зволоженого кисню. При дихальній недостатності показана вентиляція легень з позитивним тиском на вдиху (метод Грегорі). При набряку легень і виділенні великої кількості пінистого мокротиння показаний аерозоль із 0,5 – 1,0мл 50-70% спирту в суміші с киснем.

Антибактеріальну терапію слід назначати якомога раніше. Антибіотики широкого спектру дії призначають до отримання результатів дослідження чутливості мікрофлори. Найбільш частіше призначають напівсинтетичні пеніцилліни: ампіциллін, оксациллін - в дозі 100 – 300 мг/кг, цефалоспорини по50-100 мг/кг, аминоглікозиди: амікацин по 10-15 мг/кг на добу. При тяжкому перебігу пневмонії призначають два антибіотика, один з яких внутрішньовенно.

Велике значення має відновлення нормальної флори кишківника. Для цього дитина повинна отримувати препарати, до складу яких входить нормальна кишкова флора: біфідумбактерин, біфі-форм.

При наявності дихальної недостатності необхідно проводити терапію цього стану. Загальні принципи терапії дихальної недостатності.

Аеротерапія – оксигенотерапія крізь носовий катетер. При цьому дитина отримує 25-50% кисню; кисень потрібно подавати безперервно протягом 2-10 годин.

Підтримування вільного проходження дихальних шляхів – покращення дренажної функції бронхів. Для цього використовують муколітики. Для покращення мікроциркуляції – еуфілін внутрішньовенно 2% розчин у дозі 0,1 мл/кг.

Поліпшення гемодинаміки – використання серцевих глікозидів (строфантину, або корглікону). Строфантин – 0, 05% розчин дітям до 1 року в разовій дозі 0,1-0,15 мл. 1-2 рази на день в/в в 10% розчині глюкози повільно.

При набряку легенів призначають 20% розчин глюкози в дозі 5 мл/кг з діуретиками (фурасемід – 1-3 мг/кг на добу в 2-3 прийоми, 10% розчин манітолу -5мл/кг внутрішньовенно).

До комплексної терапії слід обов’язково включати препарати, які сприяють укріпленню захисних сил організму: імуноглобулін, плазму, в тому числі направленої дії – антистафілококову, антисинегнійну, антипротейну.

Внутрішньовенне введення еуфіліну зменшує признаки легеневої гіпертензії та покращує скорочувальну функцію правого шлуночка.

При брадікардії показані кокарбоксилаза 25-50 мг в/м, кордіамін 0,2 мл п/ш.

При значному токсикозі в гостру фазу захворювання призначають преднізолон 1-2 мг/кг в/в.

Профілактика

ü Усунення факторів, що призводять до розвитку пневмоній.

ü Оздоровлення жінок дітородного віку.

ü Дотримання санітарно-епидеміологічного режиму в пологових будинках.

ü Раннє прикладання дитини до грудей матері.

ü Грудне вигодовування.

ü Підтримка режиму та правил гігієни в домашніх умовах – провітрювання, прогулянки на свіжому повітрі, купання та таке інше.

1 Завдання При вивчені теоретичного матеріалу, зверніть увагу на такі питання тексту

Основні завдання	Вказівки
Вивчити: Шляхи проникнення інфекційного збудника в легені	Зверніть увагу на варіанти пневмонії в залежності від шляхів проникнення інфекції в легені
Причини данного захворювання	Фактори ризику і анатомо-фізіологічніособливості легень
Неспецифічні та специфічні клінічні ознаки пневмонії	Зверніть увагу на перші симптоми, які характерні не тільки для данного захворювання.
Складіть план лабораторних та інструментальних досліджень	Повторити показники загального аналізу крові, і звернути увагу на зміни, які характерні для пневмонії новонародженого, особливо недоношеного
Догляд за хворою дитиною	Знати умови перебування недоношеної дитини в кувезі, годування через зонд, з чаш

---

Дата добавления: 2015-07-08