I. Проблемне та контрольне завдання

1. Мозковий штурм на тему: «Типи поведінки особистості в конфліктних ситуаціях».

2. Презентація групових проектів:

- конкуренція;

- співпраця;

- компроміс;

- уникнення;

- пристосування.

3. Оцінка й самооцінка інтелектуального вкладу в обговорення.

4. Модульна контрольна робота №1.

II. Питання для самоконтролю та проблемні ситуації:

1. Чи можуть індивідуальні психологічні особливості особистості бути суб’єктом конфлікту?

2. Які типові реакції на конфліктну ситуацію можуть дати люди різних типів темпераменту?

3. Охарактеризуйте типологію конфліктних особистостей (Д. Скотт).

4. Які передумови виникнення конфліктної ситуації визначає Е. Берн?

5. Як проявляє себе конфлікт цілей?

6. Що відносять до особистісного ресурсу опонента? Яким чином його можна враховувати у конфліктній ситуації?

7. Чим відрізняються різні види реагування у конфлікті: конкуренція, співпраця, уникнення, пристосування, компроміс?

8. Визначте вплив різного рівня самооцінки у опонентів на розгортання конфліктної ситуації.

9. Наведіть приклади різних методів управління емоціями.

Список рекомендованої літератури

1. Аграшенков А. Психология на кардій день. – М., 1997.

2. Бодалев А. Психология межличностного познания. – М., 1981

3. Вудкок М., Френсис Д. Раскрепощенный менеджер. – М., 1994.

4. Крегер О. Типы людей и бизнес. – М., 1995.

5. Курбатов В. И. Стратегия делового успеха. – Ростов-на-Дону, 1995.

6. Ліфарева Н. В. Психологія особистості. – К., 2003.

7. Столяренко Л. Д. Основы психологии. – В 2-х т. т. – М., 2000.

8. Фромм Э. Анатомия человеческой деструктивности. – М., 1994.

9. Хорни К. Невротическая личность нашего времени. Самоанализ. – М., 2000

10. Щекин Г. В. Практическая психология менеджмента. – К., 1994.

Семінарське заняття № 2 (2 год.)

Конфлікт як форма комунікацій. Бар’єри на шляху до взаєморозуміння

І. Завдання до інтерактивного обговорення.

1. Обговорення у мінігрупах „Що заважає взаєморозумінню?”

2. Презентація проектів мінігруп.

3. Експертна оцінка проектів, формування загальногрупового проекту.

4. Оцінка інтелектуального вкладу учасників обговорення у загальногруповий проект.

ІІ. Питання для самоконтролю та проблемні ситуації

1. Чим зумовлені комунікативні бар’єри на шляху до взаєморозуміння?

2. За якими ознаками спілкування поділяють на види?

3. У чому полягають явні та приховані джерела конфліктів в процесі спілкування?

4. Яку негативну роль у реалістичному сприйнятті людини можуть зіграти такі фактори, як привабливість та відношення до нас?

5. Яким чином фактор переваги впливає на виникнення непорозуміння?

6. Чи може попередній досвід негативно вплинути на сприйняття партнера по спілкуванню?

7. Наведіть приклади психологічних бар’єрів непорозуміння.

8. Наведіть приклади типових помилок у спілкуванні, які призводять до непорозуміння.

9. Як може проявляти себе мотиваційний конфлікт?

Список рекомендованої літератури

1. Агеев В. Психология межгрупповых отношений. – М., 1983.

2. Александрова Е. В. Социально-трудовые конфликты и пути их разрешения. – М., 1993.

3. Андреева Г. М. Социальная психология. – М., 1990.

4. Атватер И. Я Вас слушаю. – М., 1981.

5. Бодалев А. Психология межличностного познания. – М., 1981

6. Вишнякова Н. Ф. Конфликтология. – Минск, 2000.

7. Джеймс Д. Жало критики.– СПб., 1997.

8. Обозов Н. Н., Щекин Г. В. Типы поведения в конфликте: Психология работы с людьми. – К., 1990.

9. Столяренко Л. Д. Основы психологи. В 2-х т., – М., 2000.

10. Ернст О. Слово предоставлено Вам. – М., 1988.

ТЕМИ ДЛЯ РЕФЕРАТІВ

1. Філософсько-соціологічна традиція вивчення конфліктів.

2. Проблема дослідження конфлікту в соціальній психології.

3. Місце конфлікту в системі людських взаємин.

4. Конфлікт у конструктивній психології.

5. Особистісні передумови виникнення конфліктів.

6. Міжособистісний конфлікт на різних етапах онтогенезу.

7. Міжособистісна перцепція та передбачення конфлікту.

8. Психологічні характеристики конфліктних особистостей.

9. Психологічна діагностика конфліктної особистості.

10. Спілкування як засіб конфліктної боротьби.

11. Гендерні аспекти конфліктної боротьби.

12. Керівник як суб’єкт управління конфліктами в організації.

13. Конфліктологічна компетентність психолога.

14. Комунікативні технології управління конфліктами в організації.

15. Психологічні шляхи зниження рівня конфліктності особистості.

16. Практика розв’язання конфліктів діти – дорослі.

17. Історія та галузі конфліктології.

18. Місце психології конфлікту в структурі сучасної конфліктології.

19. Сутність конфлікту.

20. Об’єкт і предмет психології конфлікту.

21. Конфлікт як тип важкої життєвої ситуації.

22. Типологія конфліктів.

23. Структура конфлікту.

24. Функції конфлікту.

25. Причини міжособистісних конфліктів.

26. Динаміка конфлікту.

27. Особистість в конфлікті.

28. “Конфліктність особистості” та “конфліктна особистість”.

29. Типи конфліктних особистостей.

30. Особливості психологічної роботи з різними типами конфліктних особистостей.

31. Загальна характеристика внутрішньоособистісних конфліктів.

32. Психодинамічний підхід до внутрішньо особистісних конфліктів.

33. Рольові конфлікти.

34. Мотиваційні конфлікти.

35. Когнітивні конфлікти.

36. Конфліктний сенс як одиниця самосвідомості.

37. Вікові конфлікти та кризи.

38. Модель конфлікту в позитивній психотерапії.

39. Внутрішні конфлікти студентів-психологів.

40. Ставлення до конфліктних та кризових ситуацій.

41. Мотиваційний підхід до міжгрупових конфліктів.

42. Ситуаційний підхід до міжгрупових конфліктів.

43. Когнітивний підхід до міжгрупових конфліктів.

44. Обставини, що впливають на міжгруповий конфлікт.

45. Структурні зміни в групі під час ескалації конфлікту.

46. Методи дослідження та діагностики конфліктів.

47. Управління конфліктом як організаційно-технологічний процес.

48. Стратегії та методи управління конфліктом в організації.

49. Медіація в роботі з конфліктом.

Покрокові стратегії роботи з конфліктами.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО НАПИСАННЯ РЕФЕРАТУ

Однією з первинних форм результату наукової праці студента напряму підготовки „Конфліктологія” є реферат, що містить елементи наукової творчості, теоретичної та практичної новизни. Студентові надається право вибрати тему реферату з тих, які затверджені кафедрою державного управління у рамках опанування відповідного навчального курсу, або запропонувати свою тему, обґрунтувавши необхідність її розроблення.

Як особливий вид наукової роботи студента, реферат повинен відповідати наступним вимогам:

1) актуальність теми, відповідність її сучасному стану психології управління та інформаційної діяльності й перспективам їхнього розвитку;

2) об’єктивність дослідження;

3) коротка характеристика історії досліджуваної проблеми, її сучасного стану, а також передового досвіду роботи у відповідній галузі;

4) чіткість характеристики об’єкта, предмета, мети, завдань і методів дослідження;

5) відповідність фактичного матеріалу методологічним нормам;

6) обґрунтованість висновків і практичних рекомендацій;

7) бездоганність тексту з погляду законів і правил логіки, граматики та пунктуації.

Реферат виконують відповідно до завдання-графіка з дисципліни, затвердженого кафедрою державного управління. Цей процес контролює викладач-консультант.

Основні етапи виконання реферату:

1) обрання теми;

2) визначення об’єкта, наукової проблеми та предмета;

3) окреслення мети і завдання;

4) пошук і опрацювання тематичної літератури, джерел з теми;

5) розроблення плану дослідження, композиції та рубрикації;

6) розкриття змісту питання, теорії та методики;

7) формулювання висновків;

8) оформлення списку джерел і літератури;

9) здійснення літературного редагування й технічного оформлення.

Обсяг реферату визначається специфікою досліджуваного питання і змістом матеріалів (документів), їх науковою цінністю та практичним значенням. Оптимальний обсяг реферату складає 15–20 сторінок. Реферат має відповідати вимогам до оформлення рукопису кваліфікаційної роботи: вступ і висновки в сумі не повинні перевищувати 20% від її загального обсягу; текст друкується через 1,5 інтервали на одній сторінці стандартного аркуша з такими полями: ліве – 30 мм, праве – 15 мм, верхнє – 20 мм, нижнє – 20 мм; всі сторінки нумеруються: загальна нумерація починається з титульного аркуша, проте порядковий номер на ньому не проставляється.

На титульному аркушеві реферату вказують офіційну назву навчального закладу, інституту, кафедри; прізвище, ім’я, по батькові автора реферату, повна назва теми, прізвище, ініціали наукового керівника, його науковий ступінь і вчене звання; місто, де знаходиться навчальний заклад і рік написання реферату. Після титульного листа подається зміст реферату з точною назвою кожного розділу (параграфу) і вказуванням його сторінок.

Список джерел і літератури складається з дотриманням загальновизнаних вимог до праць подібного формату. До списку джерел і літератури мають бути включені лише безпосередньо використані в рефераті в абетковому порядку. Монографії і збірники, що не мають па титульному аркуші прізвища автора (авторів), включаються до загального списку за абетковим розміщенням заголовку.

Структура реферату:титульний аркуш; зміст (план); перелік умовних позначень; вступ; розділи (вони часто поділяються на параграфи); висновки; список джерел і літератури; додатки.

У вступі реферату обґрунтовується актуальність теми, її особливості, значущість з огляду на розвиток науки та практики або науково-методичної діяльності. Необхідно також подати аналіз використаних джерел, вказавши при цьому авторів, які вивчали дану тематику, визначити сутність основних чинників, що вплинули та розвиток явища або процесу, які досліджується, та є недостатньо дослідженими, з’ясувати причини їх слабкої аргументації.

Основну частину реферату складають логічно поєднані між собою розділи. Виклад матеріалу в рефераті має бути логічним, послідовним, без повторів. Слід використовувати синтаксичні конструкції, характерні науковому стилю, уникати складних граматичних зворотів. Необхідно уникати також незвичних термінів і символів або пояснювати їх при першому згадуванні в тексті реферату. Терміни, окремі слова й словосполучення можна замінювати абревіатурами і сприйнятливими текстовими скороченнями, значення яких зрозуміле з контексту реферату. Недопустимо використання цитат без посилання на автора. При цитуванні будь-якого фрагменту джерела недопустимі неточності. Взагалі, цитатами не слід зловживати, особливо громіздкими. Якщо якийсь важливий документ потребує наведення його в тексті реферату в повному обсязі, то краще винести його в додатки.

У рефераті необхідно визначити і викласти основні тенденції дослідження, підкріпити їх найтиповішими прикладами. Також мають бути відображені сучасні ідеї та гіпотези, методики та методичні підходи до вивчення проблеми. Доцільно зупинитися на якомусь дискусійному моменті і спробувати проаналізувати позиції сторін, спробувати, приєднавшись до однієї з них, або висловити власну думку на певну проблему та визначити перспективи її вирішення. Кожен розділ реферату повинен завершуватись короткими висновками, чіткими і лаконічними, де узагальнено оцінки та практичні рекомендації. Можна стисло вказати на перспективи подальшого дослідження даної проблеми.

Реферат оцінюється за такими критеріями: актуальність; наукова та практична цінність; глибина розкриття теми, вирішення поставлених завдань; повнота використання рекомендованої літератури; обґрунтування висновків; грамотність; стиль викладу; оформлення реферату; обсяг виконаної роботи; завершеність дослідження.

Дата добавления: 2015-07-08