Тема 6. Особливості морфології та синтаксису як основи тексту

документа (продовження)

З’ясовуючи граматичні особливості текстів ділових документів, треба відповісти на запитання:

1. Які правила вживання збірних іменників та зі значенням речовинності у

ділових документах?

2. У чому особливості правопису закінчень родового відмінка однини

іменників чоловічого роду ІІ відміни?

3. Як пишуться складні іменники?

4. Як узгоджуються залежні слова з назвами офіційних осіб?

5. Які форми ступенів порівняння використовуються в документах?

6. Як пишуться складні прикметники?

7. Які форми дієслова найчастіше вживаються в ділових документах?

8. Що таке дієприкметниковий та дієприслівниковий звороти і яка їхня

роль у діловому мовленні?

9. Як можуть писатися прислівники і яка їхня роль в оформленні ділових

паперів?

10. Яку роль відіграють числівники в ділових документах?

11. Наголошення яких числівників слід запам’ятати?

12. Як записуються та відмінюються складні, складені та дробові

числівники?

13. Яка роль займенника в оформленні ділових документів?

14. Як пишуться частки зі словами і як часто можна їх використовувати у

справочинстві?

15. Як пишуться складні і складені сполучники і яка їхня роль у складанні

ділових паперів?

16. Які є варіанти перекладу прийменника по з російської на українську

мову? Як пишуться складні і складені прийменники?

17. Що називається фразеологізмами і яка їхня роль у діловому спілкуванні?

18. Який порядок слів переважає в ділових документах? Наведіть приклади.

19. Яку роль відіграють інфінітивні конструкції в ділових паперах?

20. Яка роль віддієслівних іменників у ділових паперах?

21. Як часто можна вживати складносурядні та складнопідрядні речення

у справочинстві?

22. Які існують правила написання складноскорочених слів, графічних

скорочень і абревіатури в ділових документах?

Готуючись відповісти на запитання “Які є правила вживання збірних іменників та зі значенням речовинності у ділових документах?”, опрацюйте граматичний матеріал сьомого заняття (сс.78 – 81) джерела № 1 та виконайте запропоновані вправи. Особливу увагу зверніть на вживання зазначених іменників та їхню роль у діловому спілкуванні.

Дуже складним для студентів є тема на правопис закінчень родового відмінка однини іменників чоловічого роду ІІ відміни: - а, -я чи - у, -ю?

При визначенні закінчення треба брати до уваги семантико-морфологічні та акцентологічні (наголос) ознаки іменника. Наприклад: папір - папера (документ) - паперу (матеріал); акт - акта (документ) - акту (дія).

Пригадайте, що закінчення -а, -я мають іменники чоловічого роду, які означають:

- загальні і власні назви людей та населених пунктів: підприємця, акціонера, завідувача, директора, Петренка, заступника, Києва, Енергодара, Таврійська, Мелітополя, Севастополя;

- інші географічні (власні) назви з наголосом на кінцевому складі у родовому відмінку та з суфіксами -ов, -ев, -єв, -ськ: Львова, Трубежа, Миколаєва, Дніпропетровська;

- назви речей, предметів: документа, векселя, комп’ютера, дебета, ваучера, ксерокса;

- назви мір простору, довжини, ваги, часу: місяця, тижня, метра, гектара, кілограма (але: часу, віку, року, ранку);

- назви окремих днів тижня, місяців: понеділка, четверга, січня, березня, листопада (листопаду – із значенням “пора опадання листя”);

- назви будівель, приміщень, споруд: коридора, погреба, паркана, сарая (але: деякі назви цієї групи вживаються лише із закінченням -у: магазину, вокзалу, складу, поверху, залу, порту, каналу, палацу, метрополітену, льоху та ін.);

- наукові й технічні терміни іншомовного походження, що означають одиничні поняття: реферата, сектора, квадрата, поршня;

- українські терміни, утворені за допомогою різних суфіксів: ступеня, рівня, числівника, відмінка (але: складу, способу, стану, роду, виду і в термінологічному, і в загальному значеннях).

Закінчення -у, -ю мають іменники чоловічого роду, що означають:

- збірні поняття: колективу, пленуму, активу, оркестру, хору, ансамблю (але: вишняка, дубняка, березняка, чагарника - наголос на останньому складі);

- масу, речовину, матеріал: цукру, чаю, металу, піску, лісу, снігу, кисню, водню, шовку, гіпсу;

- різні почуття, відчуття: страху, гніву, сорому, жалю, болю, відчаю, гумору;

- назви установ, організацій, закладів: інституту, університету, коледжу, ліцею, клубу, штабу, комітету;

- назви процесів, станів, властивостей, ознак: успіху, спорту, відпочинку, експерименту, характеру, експорту, імпорту, побуту, ремонту, польоту, руху, відгуку, маршруту, рейсу;

- явища природи: вітру, вогню, морозу, грому, дощу, зорепаду;

- місце, простір тощо: краю, саду, майдану, світу, степу, яру, лугу, саду, вигону (але: берега, хутора, горба);

- назви річок, озер, гір, островів, півостровів, країн, областей тощо: Уралу, Кавказу, Сахаліну, Донбасу, Криму, Сибіру, Бугу, Нілу, Дунаю, Алтаю (але: іменники з наголосом на останньому складі мають закінчення -а, -я: Дністра, Ужа, Остра, Дінця, Байкалу).

Будьте уважними при словотворенні, слідкуйте за чергуванням звуків, що відбуваються в основах слів: Київ – Києва, Остер – Остра, кисень – кисню, Львів – Львова, папір – папера тощо.

Зверніть увагу на те, як пишуться складні іменники: разом, через дефіс; з першою частиною пів-, напів-; з іншомовними елементами. Цей матеріал знайдете на сторінках 109 – 111 посібника. Виконайте запропоновані тренувальні вправи.

При складанні ділових документів часто виникає сумнів щодо використання роду іменників, коли це стосується назви осіб за професією: викладач – викладачка, працівник – працівниця, касир – касирка.

В ділових паперах для найменування професій слід вживати іменники чоловічого роду, а залежні від них слова узгоджувати з ними: головний бухгалтер Василишин Тетяна Павлівна, проректор Синявська Оксана Дмитрівна.

Дієслова також узгоджуються в роді з назвами посад, професій: Провідний спеціаліст Л.І.Кравченко звітувала…; старший економіст К.В.Званець доповіла.

Не можна використовувати узгодження типу: головна лікар порадила, наша голова поїхала, старша інженер запропонувала.

Чимало помилок виникає при вживанні давального відмінка іменників. Слід використовувати форми ректорові, директорові, завідувачеві, проректорові, лаборантові, заступникові тощо.

Інколив документах використовуються ступені порівняння прикметників. Найпринятнішим вважаються форми найближчий, найзручніший – найвищий ступінь порівняння та аналітичні форми вищого ступеня, утворені за допомогою слів більш, менш: більш зручний, менш вдалий.

Складні прикметники можуть писатися: 1) разом або2) через дефіс. Цей матеріал знайдете на сс.129 – 130. Виконайте запропоновані вправи. Запам’ятайте, яким формам прикметників надається перевага у справочинстві.

Коли будете готувати відповідь на 22 запитання цієї теми, опрацюйте теоретичний матеріал посібника на сс.138 – 140. Виконайте вправи; визначте, які форми дієслова використовуються при складанні яких документів.

Готуючись відповісти на запитання про дієприкметниковий та дієприслівниковий звороти, опрацюйте матеріал на сс.145 – 154, виконайте вправи. Зверніть увагу на особливості утворення цих зворотів та їхню роль у документах. З’ясуйте їхнє місце у реченні. Будьте особливо уважними при перекладі зворотів з російської на українську мову, запам’ятайте правила таких перетворень, вживання розділових знаків.

Досить складною є тема “Прислівник”, особливо правопис прислівників. На сс.159 – 162 знайдете потрібний матеріал, при опрацюванні якого зверніть увагу на те, що в реченні прислівник завжди виступає обставиною. Запам’ятайте запитання, на які можуть відповідати прислівники. Завчіть напам’ять правила написання прислівників разом, окремо й через дефіс. Обов’язково виконайте запропоновані вправи. З’ясуйте різницю написання прислівників та співзвучних з ними слів, не плутайте по-перше і по перше, назустріч і на зустріч тощо.

Відповіді на запитання про числівники знайдете на сс.164 – 173 посібника. Оскільки в майбутньому всі студенти матимуть справу з написанням та відмінюванням числівників, надзвичайно важливо вивчити цей матеріал і виконати практичні завдання. Дайте відповіді на запитання після кожного розділу теоретичного матеріалу в посібнику. Наведіть свої приклади.

Зверніть увагу на особливості відмінювання кількісних і порядкових числівників, з’ясуйте, що в них спільного і чим вони відрізняються. Будьте уважні при відмінюванні дробових числівників, пам’ятайте, що чисельник і знаменник відмінюються за різними правилами. Виконавши всі без винятку вправи, Ви зможете виконати всі контрольні завдання.

Інколи у студентів виникають проблеми з правописом і вживанням займенників у ділових документах. Опрацюйте матеріал на сс.175 – 186, дайте відповіді на запитання після теоретичного матеріалу, виконайте запропоновані вправи після всіх розділів. На сторінці 186 посібника уважно прочитайте інформацію про перехід різних частин мови в займенники (прономіналізацію), не плутайте числівники один, другий і займенники; прикметники і дієприкметники окремий, цілий, відомий, даний, різний тощо та займенники; іменники справа, річ, факт, діло тощо та відповідні займенники.

Як пишуться зі словами частки (разом, окремо чи через дефіс), Вам допоможе матеріал на сс.190 – 193. Особливо уважними будьте з написанням часток не, ні, які досить часто використовуються в документах. Порівняйте, наприклад, речення Походження цього товару не зрозуміле - Ця продукція не державна і з’ясуйте різницю в написанні частки. Закріпити набуті знання Вам допоможуть вправи після теоретичного матеріалу.

Відповідь на 15 запитання цієї теми знайдете на сс.201 – 203 посібника. З’ясуйте різницю між складними і складеними сполучниками – складні пишуться разом, у складених кожна частина завжди пишеться окремо, наприклад: Щоб зекономити матеріал… - Що б зекономити… Виконайте запропоновані вправи, вони допоможуть запам’ятати вірне написання сполучників і однозвучних з ними слів: теж – те ж, проте – про те, причому – при чому, зате – за те, якби – як би тощо.

При перекладі термінологічних чи усталених виразів, словосполучень з російської на українську у студентів дуже часто виникають запитання щодо вживання того чи іншого українського прийменника замість російського по. Не забувайте, що російський прийменник по перекладається мінімум вісьма різними українськими прийменниками і безприйменниковою конструкцією з орудним відмінком:

по – по: наказ по інституту, по можливості, колеги по роботі;

по – за: за власним бажанням, за дорученням, математик за професією;

по – з: з багатьох причин, з нагоди, з питань комерційної торгівлі;

по – на: на адресу, на замовлення, на пропозицію, на вимогу;

по – для: комісія для складання…, курси для вивчення…;

по – після: після розгляду, після повернення, після одержання диплома;

по – у (в): у вихідні, у службових справах, у всіх напрямках;

по – через: через непорозуміння, через неуважність, через хворобу;

по – ор.відм.: надіслати поштою, повідомити телефоном тощо.

Будьте також уважними при написанні складних і складених прийменників, (які ще називають прийменниковими зворотами): з-понад, з-над, з-поміж, незважаючи на, в галузі, незалежно від, відповідно до, у зв’язку з та інших.

Обов’язково виконайте запропоновані вправи на сс.208 – 210 посібника і завчіть усталені прийменникові конструкції ділового стилю (сс.210 –211).

Що називається фразеологізмами і яка їхня роль у діловому спілкуванні можна дізнатися, прочитавши теорію на сс.195 – 198. Запам’ятайте, що в офіційних документах не допускається вживання фразеологізмів. В усному діловому спілкуванні фразеологізми, цитати на підтвердження якоїсь думки, прислів’я і приказки використовуються з метою наголошення на тому чи іншому факті, підкреслення чогось, як засіб влучного і образного вираження певного значення, надання публічній промові, бесіді чи лекції емоційного забарвлення.

Виконання запропонованих вправ допоможе Вам урізноманітнити ділове мовлення. Дайте відповіді на запропоновані запитання після теоретичного матеріалу. Збагатіть свій мовний запас фразеологізмами, які найчастіше зустрічаються в діловому мовленні (сс.204 – 205).

Відповіді на три наступні запитання щодо синтаксичних особливостей ділових паперів можна знайти на сс.212 – 213 посібника. Зверніть увагу на особливості вживання вставних слів, пасивних структур, інфінітивних конструкцій, дієприкметникових і дієприслівникових зворотів, непрямої мови, порядку слів, простих і складних речень, використання віддієслівних іменників, розщеплених присудків та словосполучень дієслівного типу в документації та різних виробничих і адміністративно-виробничих ситуаціях.

Як відомо, у діловому мовленні використовуються переважно прості речення. Але у своєрідних текстах документів зустрічаються й складні, безсполучникові, складносурядні та складнопідрядні речення. Тут слід бути уважними як при граматичній будові речень, так і розстановці розділових знаків у них. Детальну інформацію можна знайти на сс.218 – 231 посібника.

Виконайте запропоновані після кожного розділу вправи. Дайте відповіді на запитання. Зверніть увагу на правила керування в реченнях, словосполученнях, завчіть російсько-українські відповідники (впр.6) с.231.

Оскільки в ділових документах дуже часто зустрічаються складноскорочені слова, графічні скорочення і абревіатура, важливо володіти правилами їх написання та варіантів для усного спілкування. Відповіді на запитання з цієї теми можна знайти на сс.222 – 234 посібника. Запам’ятайте найпоширеніші загальноприйняті скорочення, наведені в словниках скорочень на сс.223 – 224, 232 – 234.

Література:

1. Паламар Л.М., Кацавець Г.М. Мова ділових паперів. - К., 2001.

2. Коваль А.П. Культура ділового мовлення. - К., 1992.

3. Пентилюк М.І. Культура мови і стилістика. - К., 1994.

4. Бибик С.П., Михно І.Л., Пустовіт Л.О., Сюта Г.М. Універсальний довідник-практикум з ділових паперів. – К.: Довіра,1998.

5. Глущик С.В., Дияк О.В., Шевчук С.В. Сучасні ділові папери. – К.:”А.С.К.”, 2002.

6. Л.Ю.Шевченко та ін. Сучасна українська мова. Довідник. - К., 1993.

7. Діденко А.Н. Сучасне діловодство. – К.: Либідь, 2000.

Тема 7. Документ та його реквізити. Етапи підготовки і

Дата добавления: 2015-07-08