Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Біологічні особливості поросят у перші міс

Читайте также:
  1. Братства та їх роль у протидії асиміляційним процесам української культури в ХVI – першій половині ХVII ст.
  2. Годівля підсисних поросят
  3. Годівля поросят живою масою 20-40 кг
  4. Деталі машин. Особливості розрахунку.
  5. Деякі проблеми та особливості етногенезу українського народу.
  6. Історичне тло. Перші спроби.

Поросята-сисуни мають ряд біологічних особливостей, які не характерні для інших статево-вікових груп свиней, але їх необхідно враховувати при ви­рощуванні поросят.

Особливості системи травлення.

За даними академіка О. В. Квасниць- кого (Інститут свинарства ІААН м. Полтава) встановлено, що поросята народ­жуються з анатомічно і функціонально недорозвинутою системою органів травлення.

Об’єм шлунку у новонароджених поросят не перевищує 25-30 мл, тонко­го відділу кишечника - 100 мл, а загальний об’єм усього шлунково-кишкового тракту - 160 мл. Проте вже в перші дні життя поросята ссуть свиноматку че­рез кожні 1,5-2 год. і кожний раз одержують по 30-50 г молозива, а за добу - 300-500 г. Через короткі відрізки між годівлями шлунок поросят не встигає повністю звільнитися від раніше виссаного молока і під тиском нових його порцій розтягується і збільшується в об’ємі. Через 20 днів його об’єм збіль­шується у 8 разів, об’єм тонкого відділу кишечника у 7 разів, а товстий відділ кишечника лише у 2,5 рази.

Порося в цьому віці вже може випити за добу 2,5-3 л молока, що значно більше ніж утворюється в наймолочнішої свиноматки. Приблизно з 20-25 для, поросята охоче поїдають концкорми , які важче перетравлюються, ніж молоко, тому збільшується навантаження на товстий відділ кишечника. До 2-місячного віку шлунково-кишковий тракт поросят II/її Є спроможний переробити потрібну кількість корму. У річному віці порів­няно з 2-місячним об’єм шлунково-кишкового тракту свиней збільшується 4 рази, в той час як жива маса за цей же період - у 8-10 разів.

До 30-денного віку у шлунковому соці поросят відсутня вільна соляна кис­ни і а. Пепсин шлункового соку неактивний і не може розщеплювати білок молока, а сам шлунковий сік в перші дні життя поросят не мас бактерицидних властивостей, які не дають можливості розвитку патогенних мікроорганізмів. Такий період називається періодом вікової ахлоргідрії. Тому молодняк протягом цього періоду чутливий до різних шлунково-кишкових захворювань. Відсутність у шлунковому соці новонароджених поросят вільної соляної кислоти виправдана. Білки молозива в шлунку не розщеплюються і, потрапляючи в тонкий відділ ки­шечника, всмоктуються цілими молекулами з непорушеною структурою імун­них тіл надходять у кров, забезпечуючи організму імунітет. Зазнаючи протягом 30-45 днів життя великого білкового та жирового функціонального навантажен­ня, травні органи поросят відповідають на це підвищеною активністю ферментів підшлункової залози, розщеплюючи білки та жири. Після відлучення поросят від свиноматки, у раціоні необхідно збільшити долю вуглеводних кормів. У зв’язку з цим активність ферментів, що розщеплюють вуглеводи, підвищується, а ферментів, що розщеплюють білки та жири, - знижується[2].

Одна з найважливіших біологічних особливостей, що мають велике практичне значення, - нестабільність вуглеводного обміну у молодих поросят. Новонароджені поросята, як правило, мають досить обмежений запас метаболічно доступної енергії (у вигляді глікогену печінки). Вже протягом перших двох днів відбувається різке (іноді 10 - кратне) зниження рівня глюкози в крові (гіпоглікемія) навіть в умовах нормального молозивного харчування новонароджених поросят. Унаслідок надзвичайно слабкої метаболічної пристосованості поросят до несприятливих факторів гіпоглікемія посилюється в умовах голодування і зниження температури навколишнього середовища. Саме по собі голодування поросят у перші 2 - 3 дні після народження супроводжується значним зниженням температури тіла, що, зокрема, пояснюється недосконалістю системи терморегуляції у новонароджених (крім того, після народження поросят настає фаза новонародженості (7-10 діб). Тимчасово знижується температура тіла на 1,5-3 градуси, на 5-6% - жива вага, за рахунок води підвищується кров'яний тиск, встановлюється ритмічність дихання. Ця фаза найбільш критична. Перші поросята народжуються великі - 1.3-1.4 кг, у наступних вага знижується до 0.6-1 кг. До 30 днів статевий диморфізм виражений слабо, то є свинки і кнурців дають однакові прирости, так як слабо розвинені статеві залози. А до двох місяців кнурців випереджають на 10-12%.). Гіпоглікемія і гіпотермія, як правило, супроводжується значними втратами живої маси і викликає загибель поросят, якщо своєчасно не виправлені похибки годування або помилки змісту.

Загрузка...


Іноді критичне становище в результаті гіпоглікемії створюється навіть у поросят, що знаходяться в нормальних умовах годівлі. Це можливо при переохолодженні.

З цієї фізіологічної особливості харчування новонароджених, у сильної мірою залежить також від умов утримання, випливають важливі технологічні правила щодо годівлі та утримання новонароджених поросят, а також свиноматок у кінці поросності і протягом підсисного періоду[3].

Годівля свиноматок і умови їх утримання, догляд за ними під час опоросу повинні виключати голодування новонароджених поросят, їх переохолодження

Щоб поросята народжуються життєздатними, потрібно правильно годувати маток під час супоросності. Крім концентратів вони повинні отримувати буряк, гарбуз, комбінований силос, трав'яне борошно, інші інгредієнти.

Підсисна свиноматка повинна повністю відшкодовувати витрати материнського організму на життєдіяльність і виробництво молока. На кожні сто кілограмів живої маси (при середній вгодованості) підсисним маткам треба згодовувати 1,5 кормових одиниці і додатково 0,38 кормових одиниці на кожного вирощуваного порося. На одну кормову одиницю повинно припадати 110-112 г перетравного протеїну. Годування маток вважається нормальним, якщо за два місяці лактації при хорошою вгодованості вони втрачають у вазі не більше 10-15 кілограмів.

Під час опоросу і в перші години після нього годувати матку не треба, давати тільки свіжу воду. Потрібно пам'ятати: не напоїти свиноматку - значить, на добу затримати її молоковіддачу. Через 5-6 годин після опоросу маток згодовують бовтанку, приготовану з півкілограма концентратів. В подальшому раціон збільшують і до 5-7-го дня доводять до норми. Соковиті корми давати з 3-4-го дня. Різкий перехід до повної нормі шкідливий. У підсисний період при годівлі маток найзручніше густі мішанки. У таких випадках у верстатах сухо. А краще годувати в "столових"[4].

У результаті пристосувальної реакції, поросята, незважаючи на неповно­цінність шлункового травлення, досить добре використовують корми: білки материнського молока перетравлюються на 99,8 %, жири - на 99,6 %. Пожив­ні речовини інших кормів перетравлюються гірше: білок коров’ячого моло­ка- на 96,8 %, жири - на 95,1, білок сирого зерна - 73,9[1].

 


Дата добавления: 2015-07-07; просмотров: 850 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Норми годівлі та раціони для поросят-сисунів | Годівля підсисних поросят | Склад і поживність 1 кг кормів | Що використовуються як добавки до комбікормів для свиней, мг/г | Що використовуються для приготування комбікормів для свиней | За поживністю | Годівля кнурів-плідників | Раціон годівлі кнурів-плідників на 1 голову за добу. Жива маса 150-200 кг. | Годівля свиноматок холостих і першого періоду поросності | Годівля свиноматок другого періоду поросності і підсисних |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
РОЗДІЛ 1| Корми для поросят

mybiblioteka.su - 2015-2021 год. (0.048 сек.)