|
Читайте также: |
ü Тестова робота на картках (роздавальний матеріал до уроку)
Ключ до тесту: 16, 2а, За, 4в, 5в, 6б, 76, 8г, 9а, Юв,
11в, 126.
III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
ü Слухання повідомлень учнів
Учні, які готували індивідуальне домашнє завдання, розповідають про роздільне збирання побутових відходів.
Найбільш масовим та звичним для нас джерелом утворення побутових відходів є квартири та приватні будинки. Саме тут починається той величезний потік відходів, який щодалі загрожує людству певними небезпеками. Найбільш важливим моментом є принцип збирання відходів.
Роздільне збирання, незважаючи на його перспективність, вимагає додаткових матеріальних та соціальних витрат.
Існує декілька підходів до сортування. Перший (ідеальний) — це сортування відходів безпосередньо на фабриках, де на вході ми маємо потік нерозібраного муніципального сміття, а на виході — матеріали, що потрібні людству.
Другий (реальний) — це коли люди роздільно збирають відходи, після чого відносять ці відходи до пунктів збору.
Роздільне збирання відходів населенням є більш прийнятним для сучасного стану економіки з таких причин:
§ у цьому випадку значно менші сумарні витрати, що накладаються на державний та міський бюджет;
§ у вирішенні проблеми побутових відходів беруть участь безпосередньо ті, хто «створює» ці відходи,— це стимулює населення до зменшення кількості відходів.
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
ü Складання сенкана
Учням пропонується створити сенкан за темою «Спілкування, дружба, людина».
Слово «сенкан» походить від французького слова «п’ять» і позначає вірш у п’ять рядків.
1. Перший рядок має містити слово, що позначає тему (зазвичай це іменник).
2. Другий рядок — це опис теми, який складається з двох слів (два прикметники).
3. Третій рядок називає дію, пов’язану з темою, і складається з трьох слів (зазвичай дієслів).
4. Четвертий рядок є фразою, яка складається із чотирьох слів і висловлює ставлення до теми, почуття з приводу обговорюваного.
5. Останній рядок складається з одного слова — синоніма до першого слова, у ньому виражається сутність теми, ніби робиться підсумок.
Приклад сенкана:
Друг
вірний, щирий
допомагає, любить, захищає
без нього не прожити
поруч
ü Повідомлення теми уроку, постановка мети й завдань уроку
V. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Соціальне середовище і здоров'я
ü Розповідь учителя з елементами бесіди
Людина — істота соціальна. Вона може розвиватися лише в середовищі собі подібних, жити й діяти лише в суспільстві, спілкуючись і об’єднуючи свої зусилля з іншими. Її життя та діяльність зумовлюються не тільки природними, але й соціальними чинниками.
Соціальне середовище, або соціум — це оточуючий людину соціальний світ: економічні, політичні, соціальні, духовні, територіальні умови, що впливають на становлення особистості.
У структурі соціального середовища виділяють макро та мікрорівні.
До макрорівня належить матеріальне, культурне, політичне середовище.
Мікрорівень — це конкретні умови життя особистості (сім’я, сусіди) та умови в середовищі найближчого оточення (вулиця, місто, село, клас, спортивна секція тощо).
Людське суспільство пережило багато катастроф, історичних подій і на гіркому досвіді зрозуміло, що найцінніше — це не політичні ідеї, не технологічні досягнення, а безпечне існування. Люди вже усвідомлюють, що без дотримання певних правил і норм у стосунках між собою, технікою і природою вони можуть зникнути назавжди. Суспільство має відповідати за своє існування на Землі.
Тому життя людей має бути виваженим, глибоко осмисленим, а діяльність — зорієнтованою не лише на швидкоплинне сьогодення, але й спрямоване до майбутнього. Це значною мірою зумовлюється рівнем культури суспільства, що є умо
вою формування світоглядних засад людей щодо їхнього безпечного існування.
Соціум — це особливий спосіб життя особливих істот — людей. Найголовніша відмінність між людиною й тваринним світом полягає в способі життя. Тваринне життя відбувається природним чином, тобто як існування. Людське — суспільним, соціальним, як життєдіяльність. Усе, що є в суспільстві, як і саме суспільство — це результат людської діяльності.
Особливостями соціуму третього тисячоліття можна вважати:
§ глобалізацію економіки;
§ великі фінансові потоки;
§ переміщення великих мас людей;
§ виникнення транснаціональної злочинності;
§ епідемії інфекційних захворювань.
2. Соціальні небезпеки
ü Розповідь учителя
Соціальними називаються небезпеки, що значно поширені в суспільстві й загрожують життю та здоров’ю людей.
За походженням можуть бути визначені такі групи небезпек:
§ небезпеки, що пов’язані з психічним впливом на людину (шантаж, шахрайство тощо);
§ небезпеки, пов’язані з фізичним насильством (розбій, бандитизм, терор, утримання заручників);
§ небезпеки, пов’язані з впливом речовин, що руйнують організм людини (наркоманія, алкоголізм, паління);
§ небезпеки, пов’язані з хворобами (СНІД, венеричні захворювання);
§ небезпеки самогубства;
§ небезпеки, спричинені низьким духовним та культурним рівнем;
§ небезпеки, спричинені незадовільним матеріальним станом та умовами (страйки, повстання, революції).
3. Захист кримінальних небезпек
ü Розповідь учителя
Окремим видом соціальних небезпек є кримінальні небезпеки.
Кримінал — це карний злочин, злодіяння, злий вчинок з погляду тієї чи іншої системи цінностей, людини, групи людей чи людства в цілому.
Людину, яка чините злочин, називають «злочинець».
Важливо розуміти, що кожен з вас може сам потурбуватися про себе й значно знизити ризик стати жертвою злочинця.
Для цього слід знати й додержуватися певних порад, формувати навички безпечної поведінки.
ü Аналіз інформації із коментуванням
Роботу можна організувати в різних формах:
1. Робота учнів з текстом підручника.
2. Читання й обговорення пам’яток (роздавальний матеріалдо уроку):
«Як захистити власну оселю»;
«Як захистити від крадіжки велосипед»;
«Як захистити від крадіжки мобільний телефон».
3. Аналіз із коментуванням відповідних Слайдів на екрані.
ü Самостійна робота учнів з текстом підручника зі складання в зошитах
пам'ятки «Запобігання кримінальним небезпекам. Основні правила»
Приклад пам’ятки:
§ стежити за особистими речами, не залишати без нагляду гаманці й сумки;
§ тримати документи та гроші у внутрішній кишені;
§ не брати із собою багато грошей, цінні речі;
§ не залишати гроші і документи в кишенях верхнього одягу;
§ не показувати ніколи й нікому, скільки маєш грошей;
§ сумку, рюкзак носити через плече, міцно притискаючи до себе, або перед собою;
§ під час тривалої подорожі документи та гроші тримати в різних місцях, гаманець — на дні сумки, документи у прихованих кишенях одягу;
§ не розмовляти з незнайомцями, нічого в них не брати;
§ не сідати в чужий автомобіль із незнайомцями;
§ оминати компанії, особливо де п’ють алкогольні напої;
§ не говорити на вулиці довго з мобільного телефону;
§ не ходити в навушниках;
§ оминати малолюдні, погано освітлені місця, парки, двори тощо;
§ триматися на відстані від кущів, невисоких стін, під’їздів;
§ «повідомити дорослих про місце перебування, час повернення, обговорити безпечний зворотний шлях;
§ не заходити в під’їзд, ліфт, якщо позаду йде незнайомець.
VI. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ
ü Опитування «ланцюжок»
Розповідь одного учня переривається в будь якому місці і слово передається іншому учневі за жестом учителя. І так кілька разів до завершення відповіді.
Цей прийом дозволяє сконцентрувати увагу учнів на відповідях товаришів, підвищує пізнавальну активність учнів, що особливо актуально наприкінці уроку.
ü «Мозковий штурм»
Продумайте свої дії в ситуаціях:
1) ви опинилися в малолюдному місці;
2) ви опинилися серед великого скупчення людей;
3) декілька хуліганів намагаються відібрати у вас мобільний телефон.
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Домашнє практичне завдання «Відпрацьовування навичок захисту особистого майна».
Обговорити з батьками засоби захисту особистого майна
(квартири, велосипеда, мобільного телефону).
VIII. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
Учням пропонується оцінити свій настрій та досягнення на уроці, намалювавши в зошитах один із трьох «смайликів»
УРОК № 5
Поживні речовини. Значення води
і харчування для розвитку і здоров'я
Мета: розглянути значення харчування для життя і здоров'я людини, розглянути поживну цінність продуктів харчування, дослідити склад харчових продуктів, визначити значення компонентів харчування для організму людини.
Матеріали та обладнання: різноманітні продукти харчування в упаковках, на яких за
значено склад продукту, поживна (харчова) цінність: йогурт, молоко,
печиво, шоколад, сік, крупи, макарони, сухофрукти тощо; комп'ютерна
презентація МS PowerPoint.
Поняття: поживна цінність харчування, білки, жири, вуглеводи, вітаміни, мінеральні речовини, водний баланс.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
ü Фронтальна бесіда
- Пригадайте, які продукти харчування ви вживаєте щодня.
- Як часто ви дозволяєте собі вживати «некорисну» їжу, фаст фуд?
- Скільки води ви випиваєте протягом дня?
III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
Слайд № 1
Епіграф до уроку:
Немає більш щирої любові, ніж любов до їжі.
Джордж Бернард Шоу,
англійський драматург і публіцист
Або, якщо попередній епіграф здається занадто гумористичним:
Я їм, щоб жити, а не живу, щоб їсти.
Сократ,
давньогрецький філософ
ü Слово вчителя
У минулому було поширено захворювання, за якого капіляри ставали ламкими, ясна кровоточили, зуби випадали, жни погано загоювалися, у хворого з’являлась слабкість, і кінець кінцем він помирав. Особливо часто ця хвороба вражала мешканців міст, що перебували в облозі під час воєн і стихійних лих, мореплавців, які тривалий час подорожували у відкритому морі чи океаном. Небезпека захворювання з’являлася
ж нестачі або відсутності в харчуванні свіжих овочів і фруктів. Кораблі, що вирушали у тривале плавання, зазвичай завантажували таким провіантом, який добре зберігається. Переважно це були сухарі й солона свинина, але аж ніяк не фрукти. На жаль, лікарі протягом багатьох століть не могли і в’язати цю хворобу з раціоном харчування. Назва цієї хвооби — цинга.
Слайд № 2
У 1536 році французький землепроходець Жак Картьє був змушений залишитися на зиму в Канаді, де 100 членів його команди захворіли на цингу. Місцеві індіанці, дізнатись про це, запропонували їм воду, настояну да сосновій хвої. Люди Картьє були в повному розпачі, але скористайся цією, на їх погляд, несерйозною порадою, та … одужали.
ü Повідомлення теми уроку, постановка мети й завдань уроку
Слайд № З
1. Значення поживних речовин для здоров'я
ü Дослідницька діяльність учнів у парах
На кожній парті має бути зразок будь-якого продукту харчування. Учні аналізують написи на етикетках, визначають склад продуктів.
Завдання: визначити основні компоненти, що містяться у складі продуктів харчування.
Обговорення та узагальнення результатів роботи.
Слайд № 4
Отже, основними компонентами у складі продуктів харчування є: білки, жири, вуглеводи, вітаміни, мінеральні речовини, вода.
ü Дослідницька робота в групах
Учні об’єднуються в групи (формування груп можна провести в ігровій формі, наприклад шляхом жеребкування). Учитель видає кожній групі роздавальний матеріал щодо теми дослідження (статті, навчальні тексти, роздруківки матеріалів з Інтернету, цікаві факти тощо).
Слайд № 5
Завдання: дослідити свій компонент та дати відповіді на запитання:
1. Які продукти є джерелом досліджуваного компонента?
2. Які функції виконує в організмі людини?
3. Які проблеми виникають за нестачі або надлишку цього компонента?
Орієнтовні навчальні тексти для дослідницької роботи в групах
Білки
Білки - це складні органічні речовини, найважливіші складові частини тваринних і рослинних організмів. Ф. Енгельс писав: «Життя — це спосіб існування білкових тіл».
Білки часто називають протеїнами, від грецького слова «про-теос», що означає «найперший» або «найголовніший».
Білок є основою організму людини, головним «будівельним» матеріалом. З білків складаються м’язи, тканини, внутрішні органи, кров’яні й імунні клітини, тіла,
а також волосся, нігті, шкіра. Білки — це головна частина ферментів і гормонів, що регулюють життєво важливі обмінні процеси.
Будова білків дуже складна: вони складаються з 20 амінокислот, 10 з яких є незамінними, оскільки не утворюються в організмі, а надходять з їжею. За своїм походженням білки поділяють на рослинні й тваринні. У білках тваринного по
ходження містяться незамінні для людини амінокислоти, яких немає в рослинних білках.
Скільки треба білка для нормального росту та розвитку організму людини? Підраховано, що на 1 кг маси тіла в добовому раціоні харчування дітей 4-11 років білка має бути 3,5—3,0 г, у віці до 15 років — 2,5 г. Людина отримує необ
хідний організму білок, уживаючи тваринну й рослинну їжу — м’ясо, молочні продукти, рибу, яйця, горіхи, боби, крупи. Білкові й амінокислотні суміші вживають спортсмени з метою збільшення м’язів.
Якщо організм живе в умовах хронічної нестачі білка, з’являється в’ялість і слабкість, шкіра стає блідою, волосся тонким, нігті ламкими. Проблеми імунітету — часті застуди, алергії, дерматити та гнійничкові висипання — також пов’язані з дефіцитом білків, оскільки імунні клітини й антитіла просто нема із чого будувати.
За нестачі білка можуть статися розлади травлення, запори, загальне нездужання, швидка стомлюваність, низька стійкість до стресів.
Жири
Жири бувають рослинного й тваринного походження.
Тваринні жири (баранячий, свинячий, яловичий тощо) зазвичай є твердими речовинами з невисокою температурою плавлення (виняток — рідкий риб’ячий жир). Рослинні жири — олії (соняшникова, соєва, бавовняна, оливкова тощо) є рідинами (виняток — тверда кокосова олія). Роль жирів у харчуванні визначається їх високою калорійністю. Жири забезпечують у середньому 33 % добової енергетичної цінності раціону. Із жирами до організму надходять необхідні для життєдіяльності речовини, наприклад вітаміни А, Б, Е. Жири забезпечують всмоктування з кишечника низки мінеральних речовин та жиророзчинних вітамінів. Вони поліпшують смак їжі та викликають відчуття ситості. Жири в організмі можуть утворюватися з вуглеводів та білків, але повного мірою ними не замінюються.
Слід пам’ятати, що жири легко окиснюються на повітрі, при зберіганні на світлі та в теплі, а також у процесі теплової обробки (особливо смаження). У несвіжих і перегрітих жирах руйнуються вітаміни, зменшується вміст незамінних жирних кислот і накопичуються шкідливі речовини, що спричиняють подразнення шлунково-кишкового тракту, нирок, порушення обміну речовин. Нестача жирів у їжі веде до порушення ді
яльності центральної нервової системи, знижує стійкість до різних захворювань. І навпаки, надлишок жирів у раціоні призводить до ожиріння, серцево-судинних захворювань.
Вуглеводи
Вуглеводи є основною частиною харчового раціону. Протягом життя людина з’їдає близько 10 т вуглеводів. Вони надходять в організм переважно у вигляді крохмалю, розщеплюються в травному каналі до глюкози, всмоктуються в кров і засвоюються клітинами. Особливо багата на вуглеводи рослинна їжа: хліб, крупи, овочі, фрукти. Продукти тваринного походження (за винятком молока) містять мало вуглеводів.
Вуглеводи — головне джерело енергії організму. Усі види фізичної праці збільшують потребу у вуглеводах. При сильній втомі, під час важких спортивних змагань або екзаменів кілька шматочків цукру або шоколаду поліпшать стан орга
нізму.
Вуглеводи поділяють на прості й складні. Основними простими вуглеводами є глюкоза, галактоза, фруктоза, сахароза, лактоза та мальтоза. Складні вуглеводи — це крохмаль, глікоген, клітковина, пектин. Потреба організму людини у вуглеводах становить 350—500 г на добу.
Надмірне споживання вуглеводів є поширеною причиною порушення обміну речовин, сприяє розвитку ряду захворювань: цукрового діабету, ожиріння. Але й нестача вуглеводів призводить до низки проблем: втрати м’язової маси, зневоднення організму, погіршення настрою, депресії.
2. Значення води, мінеральних солей і вітамінів для здоров'я
ü Розповідь учителя
Вода
Вода є складовою частиною клітин майже всіх живих організмів.
Усі перетворення речовин в організмі відбуваються у водному середовищі. Вода розчиняє речовини, що надійшли в організм з їжею. Разом з мінеральними речовинами вода бере участь у багатьох реакціях, що відбуваються в організмі.
Вода регулює температуру тіла: випаровуючись, вона охолоджує тіло, попереджуючи його перегрівання.
Вода й мінеральні солі утворюють внутрішнє середовище організму, оскільки є основною складовою частиною плазми крові, лімфи та тканинної рідини.
Досить сказати, що вода в дорослої людини становить близько 65 % маси тіла, а в дітей — близько 80 %.
Втрата організмом великої кількості води призводить до дуже тяжких наслідків. Тривале зневоднювання організму спричиняє судоми, втрату свідомості. Позбавлення людини води на кілька днів призведе до смерті.
Людині потрібно да добу 2-2,5 л води при нормальному харчовому режимі за нормальної температури навколишнього середовища. Ця кількість води складається:
§ із води, споживаної при питті (близько 1 л);
§ води, що міститься у складі їжі (близько 1 л);
§ води, яка утворюється в організмі під час обміну білків,
§ жирів і вуглеводів (300-350 мл).
Для нормальної діяльності організму важливо, щоб надходження води в організм повністю компенсувало її витрати. Якщо води виводиться з організму більше, ніж надходить, то виникає відчуття спраги. Співвідношення кількості вжитої води до кількості виділеної становить водний баланс.
Мінеральні речовини
Ріст і розвиток кісток, нервових клітин, м’язів залежить від вмісту певних хімічних елементів та мінеральних речовин. Вони сприяють нормальній діяльності серця й нервової системи, використовуються для утворення гемоглобіну (Ферум), хлоридної кислоти шлункового соку (Хлор).
При повноцінному харчуванні доросла людина одержує всі необхідні їй хімічні елементи у складі мінеральних речовин у достатній кількості з їжею. Тільки кухонну сіль додають до їжі при її кулінарній обробці. Організм дитини, що росте, потребує додаткового надходження багатьох мінеральних речовин.
Кальцій і Фосфор забезпечують ріст кісток, міцність зубів. Кальцій впливає на збудливість нервової системи, рухливість м’язів, здатність крові зсідатися. Фосфор потрібний не тільки для росту кісткової тканини, а й для нормального функціонування нервової системи. У молоці ідеальне співвідношення солей Кальцію й Фосфору, тому молоко обов’язково має бути в раціоні дітей.
Йод потрібен для обміну речовин, сприяє розвитку розумових здібностей. Найбільше його міститься в йодованій кухонній солі, морський капусті — ламінарії, морепродуктах, рибі, креветках, бобах, хурмі.
Ферум міститься у складі гемоглобіну крові та бере участь у транспорті кисню. Багато Феруму міститься в червоному м’ясі, жовтках яєць, печінці, бобових, куразі,
яблуках.
Нестача певних хімічних елементів негативно впливає на організм: якщо не вистачає Кальцію — знижується міцність кісток і зубів, дефіцит Феруму спричиняє хронічну втому, зниження імунітету.
Вітаміни
Вітаміни — органічні сполуки, що потрібні для нормального функціонування організму. Вітаміни сприяють підвищенню опірності організму до несприятливих впливів зовнішнього середовища (інфекція, дія високої й низької температури тощо). Вони необхідні для стимулювання росту, відновлення тканин і клітин після травм і операцій.
Більшість вітамінів не утворюється в організмі людини. Головним їх джерелом є овочі, фрукти та ягоди. Вітаміни містяться також у молоці, м’ясі, рибі. Вітаміни потрібні в дуже невеликій кількості, але їх нестача або відсутність порушує обмін речовин, що веде до захворювань — авітамінозів.
Але існує й зворотна ситуація — надлишок вітамінів.
Гіпервітаміноз — це розлад у функціонуванні організму внаслідок інтоксикації надвисокою дозою одного або кількох вітамінів, що містяться в їжі або в ліках.
Сьогодні гіпервітамінози стають все більш поширеними в розвинених країнах, де популярні вітамінні добавки. Багато людей самостійно лікуються від незначних захворювань великими дозами вітамінів.
Найчастіше гіпервітамінози спричиняються вживанням значних доз вітамінів А і D.
Усі вітаміни поділяють на дві великі групи:
§ розчинні у воді;
§ розчинні в жирах.
До водорозчинних вітамінів відносять групу вітамінів
В (В1, В2), вітаміни С і Р.
До жиророзчинних вітамінів належать вітаміни А, D, Е, К.
Вітамін В2 (тіамін) міститься в лісових горіхах, неочищеному рисі, хлібі грубого помелу, ячмінній і вівсяній крупах, особливо багато його в пивних дріжджах і печінці.
За відсутності в їжі вітаміну В1 розвивається захворювання бері-бері. Хворий втрачає апетит, швидко втомлюється, постуйово з’являється слабкість у м’язах ніг. Потім настає втрата чутливості в м’язах ніг, ураження слухового й зорового нервів, гинуть клітини довгастого й спинного мозків, настає параліч кінцівок. Без своєчасного лікування настає смерть.
Вітамін В2 (рибофлавін). Першими ознаками відсутності цього вітаміну в людини є ураження шкіри (найчастіше в області губ). З’являються тріщини, іцо мокріють і вкриваються темною кіркою.
Вітамін В2 міститься в хлібі, гречаних крупах, молоці, яйцях, печінці, м’ясі, томатах.
Вітамін РР (нікотинамід) міститься в зелених овочах, моркві, картоплі, горосі, дріжджах, гречаних крупах, житньому хлібі, молоці, м’ясі, печінці.
При авітамінозі РР з’являється відчуття печії в роті, сильне слиновиділення й проноси. Язик стає малиново-червоним. На руках, шиї, обличчі з’являються червоні плями. Шкіра стає грубою і шершавою, тому захворювання дістало назву пелагра (від італ. «шершава шкіра»). При важких випадках хвороби слабшає пам’ять, розвиваються психози й галюцинації.
Вітамін С (аскорбінова кислота) дуже поширений в овочах, фруктах, хвої, у печінці. Добре зберігається аскорбінова кислота у квашеній капусті. У 100 г хвої міститься 250 мг вітаміну С, у 100 г шипшини — 150 мг. Потреба у вітаміні С
становить 50-100 мг на день. Нестача вітаміну С спричинює захворювання на цингу.
Вітамін А (ретинол) в організмі людини утворюється із природного пігменту каротину, який у великих кількостях міститься у свіжій моркві, помідорах, салаті, абрикосах, риб’ячому жирі, вершковому маслі, печінці, нирках, жовтку яєць.
За нестачі вітаміну А уповільнюється ріст, розвивається «куряча сліпота», тобто різке зменшення гостроти зору при неяскравому освітленні.
Токсичність вітаміну А може виявитися при тривалому щоденному прийомі в кількості 20 мг і більше. Симптоми передозування — блювота, слабкість, запори, ломота в кістках, біль у суглобах, головний біль, сухість шкіри, ламкість нігтів,
випадіння волосся. Передозування вітаміном А можливе й при надмірному вживанні певних продуктів харчування. 10 мг ретинолу міститься в ЗО г яловичої печінки, у 500 г яєць або 2,5 кг скумбрії.
Вітамін D Однією із найпоширеніших хвороб дитячого віку, яка в деяких країнах уражає майже половину дітей у віці до п’яти років, є рахіт. При рахіті порушується процес формування кісток. Кістки черепа стають м’якими й подат-
ливми, кінцівки викривляються.
Усі ці тяжкі порушення спричинені відсутністю або нестачею в організмі вітаміну Б, який міститься в жовтках, коров’ячому молоці, риб’ячому жирі.
Вітамін D може утворюватися в шкірі людини під впливом ультрафіолетових променів. Тому діти частіше хворіють на рахіт узимку, ніж улітку. Риб’ячий жир, перебування на сонці або штучне ультрафіолетове опромінення є важливими
засобами запобігання й лікування рахіту.
Вітамін D — найбільш токсичний із жиророзчинних вітамінів. Симптоми передозування вітаміном D — нудота, блювота, біль у суглобах, втрата апетиту, запор, що змінюється діареєю, відчуття поколювання в роті. Ступінь токсичності залежить також від тривалості та частоти прийому. Небезпеку становить ^рийом вітаміну протягом тривалого часу по 1-2 мг на день або одноразовий прийом понад 50 мг.
Передозування вітаміну D протягом тривалого часу призводить до проблем із серцем, нирками та іншими м’якими тканинами.
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
ü Підбиття підсумків дослідницької роботи в групах
Звіт про результати групової роботи, заповнення узагальнюючої таблиці на дошці та в зошитах. (Роздавальний матеріал до уроку.)
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Слайди №6-7
Самоспостереження з веденням щоденника, до якого протягом тижня слід записувати свій режим і раціон харчування.
Індивідуальне завдання: декільком учням (самостійно або в парах) підготувати невеличкий виступ за темами:
«Вегетаріанство», «Голодування», «Сироїдіння», «Роздільне харчування».
VII. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
ü П'ятихвилинне есе.
Учні пишуть невеличкий твір з метою підбиття підсумків уроку і формулювання висновків щодо теми уроку.
УРОК № 6
Харчові звички. Калорійність
харчування та енерговитрати під час фі
зичних навантажень. Особливість харчу
вання в підлітковому віці
Мета: розглянути особливості харчування в підлітковому віці, ознайомитися
з механізмами формування здорових харчових звичок, розвивати на
вички визначення калорійності їжі з метою формування грамотного
підходу до складання власного меню залежно від енерговитрат, вихо
вувати культуру харчування.
Матеріали та обладнання: таблиці калорійності продуктів та страв.
Поняття: добовий раціон, калорійність харчування, калорія, енерговитрати.
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ.
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
ü Письмове завдання
1. Дайте відповідь «Так» чи «Ні» на запитання:
1) Білки мають складну будову, вони утворюються із залишків 20 амінокислот.
2) Нестача жирів не впливає на процеси обміну в організмі людини.
3) Вуглеводи є основним «будівельним» матеріалом для організму людини.
4) Організм людини на 65-80 % складається з води.
5) До водорозчинних вітамінів належать вітамін С та вітаміни групи В.
6) Нестача вітаміну «А призводить до розвитку «курячої сліпоти».
Відповіді: 1 — так, 2 — ні, 3 — ні, 4 — так, 5 — так, 6 — так.
2. Установіть відповідність між компонентом харчування та продуктом, що є його джерелом у харчуванні.
| 1. Білок | А.) Цитрусові, шипшина, квашена капуста |
| 2. Вітаміе С | Б.) М'ясо, риба, сир |
| 3. Ферум | В.) Крупи, овочі, фрукти |
| 4. Жири | Г.) Молоко, сир |
| 5. Вуглеводи | Д.) Жовтки яєць, печінка, бобові, курага, яблука |
| 6. Кальцій | Е.) Сало, соняшникова, оливкова олія |
Відповідь: 1 — Б, 2 — А, 3 — Д, 4 — Е, 5 — В, б — Г.
ü Фронтальна бесіда
- Які продукти є джерелом білків? вуглеводів? жирів?
- У яких продуктах уміст вітамінів і мінералів найбільший?
- Які з названих продуктів ви вживаєте щодня?
- Які наслідки для здоров’я людини спричинює нестача води в щоденному раціоні?
- Назвіть приклади хвороб, що виникають унаслідок авітамінозів.
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
ü Проблемне запитання
Існує офіційна статистика: якщо б раптом, чарівним чином, певна проблема сама собою зникла, то тривалість життя людей в усьому світі збільшилася би на 5-10 років. Для порівняння: лікування всіх жителів планети від раку збільшило би середню тривалість життя лише на рік.
- Як ви гадаєте, про яку проблему йдеться?
ü Слово вчителя
Останнім часом про «епідемію» ожиріння все частіше говорять не тільки в Америці. У 2010 році частка дітей від 5 до 18 років із надмірною масою в країнах Європейського союзу становила близько 38 %, у Китаї — близько 20 %, а в Північній і Південній Америці на ожиріння страждає кожна друга дитина.
За останніми даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), надмірну масу мають близько 1,5 мілрд дорослих і ще 350 млн схильні до ожиріння. Близько 20 млн дітей до 8 років мають проблеми із зайвою масою тіла.
— Що, на вашу думку, зумовило таку катастрофічну ситуацію?
ü Повідомлення теми уроку, постановка мети й завдань уроку
IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Харчові звички
ü Розповідь учителя з елементами бесіди
На попередньому уроці ви отримали завдання скласти щоденник спостережень за режимом та раціоном вашого харчування. Давайте проаналізуємо, які особливості свого харчування ви можете назвати.
— Чи є у вас певні харчові звички?
— Як ви гадаєте, це корисні чи шкідливі звички?
♦ Інформація для допитливих
§ Середньостатистична людина за життя з'їдає 20-25 тонн їжі.
§ Легенда свідчить про те, що французький сир «Рокфор» з'явився випадково, коли пастух залишив свій сніданок у печері. Через кілька місяців він знайшов свій кинутий сир, який до того часу покрився цвіллю, але при цьому виявився надзвичайно смачним.
§ У Колумбії в кінотеатрі замість поп-корну вам запропонують пакетик із гігантськими
смаженими мурахами.
§ На вулицях Індонезії продають копчених кажанів.
§ Ресторан у Пенсільванії пропонує бажаючим гамбургер масою 4 кг. Поки ще ніхто не з'їв його повністю.
§ У Швеції роблять галушки з борошна, крові північного оленя й солі.
§ На Сицилії та в Японії популярна ікра морського їжака.
§ Риб'ячі голови є поширеними ласощами на Алясці. Для їх приготування голови
лосося закопують у спеціальні ямки, викладені мохом. Там вони гниють пару тижнів,
після чого їх викопують, подрібнюють і виходить щось на кшталт рибного соусу. До речі, у Карелії теж е така страва.
Харчування це не лише фізіологічний, а й соціально та культурно зумовлений процес.
Харчова поведінка як складова способу життя людини охоплює пошук, вибір, приготування й вживання їжі, а також усі супутні процеси. Формується вона з дитинства, тому впливає на стан здоров’я й у дорослому віці.
Формування харчових звичок залежить від таких умов:
§ особливості культури;
§ виховання;
§ матеріальні можливості;
§ біологічні особливості.
Оскільки особливості харчової поведінки формуються у дитинстві, то вони мають доволі стійкий характер. Найімовірніше, дитина, яка харчується неправильно, не змінить свої звички в подальшому житті.
Чинники, що впливають на культуру харчування:
§ харчова поведінка батьків. Найбільше впливають на харчову поведінку дитини ставлення до їжі та смакові переваги матері, адже вона є першим зразком для наслідування;
§ приклад авторитетних людей. Харчова поведінка авторитетних для дитини людей, наприклад дорослих або однолітків, впливає на формування харчових звичок. Цей факт цілком природний та очевидний: дитина хоче копіювати поведінку тих, хто є для неї авторитетом та зразком;
§ реклама продуктів харчування. Чим більше часу дитина проводить біля телевізора чи комп’ютера, тим більше реклами вона сприймає. Масові засоби інформації стимулюють бажання вживати саме ту їжу чи напої, які пропонує реклама. До того ж перегляд телевізора упродовж кількох годин на день значно змінює харчову поведінку дитини — збільшується калорійність та кількість їжі, яку вона з’їдає.
Захворювання, до яких призводить нераціональне харчування:
§ анемія;
§ хвороби органів травлення;
§ хвороби щитоподібної залози;
§ гіпертонічна хвороба;
§ надлишкова маса тіла та ожиріння;
§ карієс;
§ «кишкові інфекції;
§ харчові отруєння;
§ кишковий дисбактеріоз;
§ злоякісні новоутворення;
§ цукровий діабет.
§ Шкідливі харчові звички
1. «Без сніданку...».
Нехтувати сніданком надзвичайно шкідливо. Адже саме вранці людина заряджається енергією та поживними речовинами на весь день. Обмежуватися чашкою чаю чи кави — означає позбавити свій організм необхідних для життя білків і вуглеводів, на яких «працює» наш мозок.
2. «Пожуєш чого-небудь?..»
Фраза «режим харчування порушувати не можна» знайома нам з глибокого дитинства. Однак дотримуються цього правила одиниці. Слід намагатися їсти у визначений час та відмовитися від «незапланованих» перекусів. Якщо дуже за
хотілося їсти, то випийте склянку води це притупить почуття голоду. Але в жодному разі не можна «зажовувати» голод жувальною гумкою, оскільки почне виділятися шлунковий сік, який буде роз’їдати стінки шлунка, адже їжі організм не отримав.
3. «Пересіл на столі...»
Якщо ви звикли постійно досолювати страви за столом варто почати неспокоїтися. Шкодить не сама сіль, а її надлишок. Захворювання нирок, остеопороз, високий тиск ось неповний перелік захворювань, які є наслідком відкладення солей в організмі. Якщо ви звикли до солоної їжі, спробуйте замінити сіль приправами та спеціями, а для приготування страв використовуйте морську сіль — вона корисніша. Не забувайте, що будь-які консерванти містять сіль, тому краще вживати свіжі продукти.
4. «Від депресії допоможе морозиво...»
Відомо, що солодке підвищує рівень глюкози, сприяє виробленню ендорфіну — гормону «щастя». Тому при сильних нервових навантаженнях корисно з’їсти трохи гіркого шоколаду. Але заїдати всі проблеми солодким — одна з найшкідливіших харчових звичок. Зайвий цукор стає причиною ожиріння й цукрового діабету, хвороб суглобів та хребта, зміни артеріального тиску. Спробуйте «приборкати» ласуна в собі: якщо у вас поганий настрій, то краще подивитися веселий фільм чи поспілкуватися з друзями, а не бігти за шматком торта. Замість тістечка з’їжте кілька ложок меду або жменю родзинок.
На жаль, позбавлятися шкідливих звичок дуже складно. Спробуйте відмовитися хоча б від кількох шкідливих харчових звичок, і ви одразу відчуєте, як поліпшиться ваше самопочуття. Зробіть перші кроки у правильному напрямку, і шлях до здоров’я не здасться вам таким важким.
2. Калорійність харчування та енерговитрати залежно від фізичних навантажень
Треба розрізняти такі поняття, як «калорійність» і «поживність» їжі.
Енергетична цінність (калорійність їжі) — це кількість енергії, що вивільняється в організмі людини з продуктів харчування в процесі травлення, за умови її повного засвоєння.
Харчова цінність (поживність) — це вміст у продукті вуглеводів, жирів і білків з розрахунку на 100 грамів продукту, тобто це якісний склад їжі.
ü Слово вчителя
Раціональне харчування передбачає дотримання енергетичної рівноваги в організмі відповідно до принципу: кількість енергії, що надійшла, повинна відповідати кількості
витраченої енергії.
Калорійність добового раціону людини змінюється залежно від кількості енергії, що витрачає людина.
Під час різних видів діяльності, особливо фізичної активності, істотно збільшуються енерговитрати людини. Так, якщо читання книги збільшує обмін речовин лише на 16 %, то фізичне навантаження — у кілька разів більше.
Отже, зрозуміло, що під час посилених тренувань харчування має покривати витрати енергії, тобто бути більш калорійним.
3. Особливості харчування в підлітковому віці
ü Розповідь учителя, складання опорного конспекту в зошиті
Їжа — джерело енергії та здоров’я для людини. Її кількісний та якісний склад особливо важливий для зростаючого організму. Це час дорослішання організму, що характеризується перебудовою функцій органів і систем: починається статеве дозрівання, прискорюється фізичний і психоемоційний розвиток. На все це зростаючому організму необхідні сили.
Активний ріст у пубертатному періоді часто супроводжується підвищеним апетитом. Але підлітки ставляться до свого харчування легковажно, не думають про наслідки, харчуються нерегулярно, неправильно, всухом’ятку та «на ходу». Таке харчування в дорослому віці призводить до появи захворювань опорно-рухового апарату, шлунково-кишкового тракту й обміну речовин. Наше з вами завдання не допустити цього: продумати раціон та зрозуміти важливість повноцінного харчування. Навіть у ситуації, коли немає можливості з’їсти домашню їжу, замість чіпсів і батончиків можна
з’їсти сухофрукти або горіхи.
Калорійність їжі
У період інтенсивного росту організму потрібно більше енергії. На відміну від Дорослої людини, яка в стані спокою споживає близько 1 ккал на 1 кг маси на годину, підліток використовує 1,8 ккал. Його добова витрата енергії становить
2400—2500 ккал. Тому для компенсації енергетичних витрат дитина має споживати близько 3000 ккал на добу, а в разі додаткових фізичних навантажень — до 3500 ккал.
Якісний склад їжі
У харчуванні підлітків важливо дотримуватися співвідношення білків, жирів і вуглеводів — 1:1:4. Середня потреба в білках на добу становить близько 100 г. Найкраще вживати білки тваринного походження.
Добова потреба для підлітка в жирах — близько 100 г.
Добова потреба у вуглеводах — близько 400. Підліткам рекомендовано вживати 20 % простих цукрів (глюкоза, фруктоза, лактоза, сахароза), 75 % крохмалю, 3 % пектинових речовин і 2 % клітковини від загальної кількості вуглеводів у добовому раціоні.
Підліток обов’язково має отримувати з їжею достатню кількість макроелементів (Кальцій, Фосфор, Натрій, Калій) і мікроелементів (Ферум, Манган, Цинк, Флуор, Йод, Селен тощо).
Зростаючий організм має отримувати вітамінізовану їжу. Інакше можуть виникнути небажані наслідки. У раціоні завжди мають бути натуральні продукти, свіжі овочі, фрукти, а в зимово-весняний період за нестачі свіжих овочів та фруктів можна використовувати штучні вітамінні препарати (за призначенням лікаря).
Дата добавления: 2015-11-04; просмотров: 223 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Виникнення пустель | | | Режим харчування |