Виникнення пустель

Найбільшого руйнівного впливу на ґрунт завдає ерозія — процес вивітрювання або вимивання легких часток ґрунту. Пісок — це те, що залишається. Унаслідок ерозії земля може поступово втрачати родючий шар ґрунту доти, поки не перетвориться на пустелю. Найголовнішими причинами, що призводять до опустелювання, є часта оранка, перевипас худоби, вирубка лісів, засолення ґрунтів унаслідок надмірного зрошення. Ерозія та виникнення пустель — результат недбалого ставлення до навколишнього середовища. Ці процеси слід контролювати та попереджати.

5. Радіаційне забруднення

Вплив радіоактивного випромінювання на організм людини є особливо небезпечним. За результатами експериментів на тваринах та вивчення наслідків опромінення людей під час атомних вибухів у Хіросімі та Нагасакі, а пізніше в Чорнобилі, було доведено, що біологічна дія радіації виявляється у вигляді променевої хвороби та здатна призвести до локальних уражень шкіри, кришталика ока, кісткового мозку, аж до смерті. Сьогодні захист організму людини та живої складової біосфери від радіоактивного випромінювання є однією з найактуальніших проблем екології.

Усі види флори і фауни Землі протягом мільйонів років виникали та розвивалися під сталим впливом природного радіоактивного фону й поступово пристосувалися до нього. Але штучно створені радіоактивні речовини, ядерні реактори

й устаткування сконцентрували незнані раніше в природі обсяги йонізуючого випромінювання, до чого організми виявилися непристосованими.

Зв’язки між життям і здоров’ям людей, станом флори й фауни й сучасним рівнем радіаційного забруднення всієї планети дуже складні. Сьогодні головними джерелами радіаційних забруднень біосфери є радіоактивні речовини, що потрапляють в атмосферу під час випробувань ядерної зброї, у разі аварій на АЕС та радіоактивних виробництвах, а також радіонукліди, що виділяються з радіоактивних відходів, за-

хоронених «а суші й на морі, із відпрацьованих атомних реакторів і устаткування. Радіоактивні опади залежно від розміру часток і висоти їх винесення в атмосферу мають різний час зсідання та радіус поширення.

Під час аварій атомних реакторів, розгерметизації захорононь радіоактивних відходів радіаційний бруд поширюється на десятки й сотні кілометрів, унаслідок вибухів ядерних бомб — по всій планеті.

За силою та глибиною впливу на організм йонізуюче випромінювання вважається найсильнішим. Різні організми мають неоднакову стійкість до дії радіоактивних речо­

вин, навіть клітини одного організму мають різну чутливість. Кінцевий результат опромінення (крім віддалених наслідків) залежить не стільки від повної дози, скільки від часу, протягом якого вона накопичена. Це пов’язано з тим, що в живих організмах у відповідь на опромінення, як і на інші подразники середовища, починають діяти захисні механізми системи адаптації, які мають забезпечити стабільність внутрішнього середовища організму й відновити зруйновані функції. Результат залежить від співвідношення кількості ушкоджених тканин і захисно-віднрвної здатності організму.

Надзвичайно трагічними є наслідки Чорнобильської катастрофи, що стала для України фатальним чинником загрози генетичному здоров’ю нації. Радіоактивні речовини із ЧАЕС створили небезпечний радіаційний фон. Багато зі шкідливих речовин потрапили до організмів людей через органи дихання, травлення, шкіру. Після аварії головним радіонуклідом був радіоактивний Йод, що накопичується в щитоподібній залозі, а потім приєднується до кругообігу речовин в організмі. Радіоактивний Цезій відкладається переважно в м’язах, проникає в клітини й рівномірно опромінює організм. Плутоній є дуже небезпечним елементом, він поглинається організмом, спричиняючи дуже тяжкі хвороби.

Сьогодні необхідно на всіх рівнях проводити активну роботу проти нарощування ядерної зброї, її випробувань, виступати за її повне знищення на планеті. Для цього необхідні міжнародні угоди, закони, домовленості та постійний найсуворіший контроль за їхнім виконанням. Активну участь у цій справі має брати громадськість, молодь, студентство.

6. Заходи щодо покращення екологічної ситуації

Конкретними цілями покращення екологічної ситуації мають бути:

§ визначення гранично допустимих значень шкідливих для навколишнього середовища викидів;

§ економія енергії;

§ утилізація та переробка всіх видів відходів;

§ покращення стану лісів та водойм;

§ розробка автомобілів з мінімальною кількістю шкідливих відпрацьованих газів;

§ заохочення бережливого ставлення споживачів до навколишнього середовища.

Заходи щодо поліпшення довкілля поділяються за напрямками:

1) технологічні — розробка і впровадження нових технологій, очисних споруд, нових видів палива;

2) архітектурно-планувальні — озеленення населених пунктів, організація санітарно-захисних зон, раціональне планування підприємств і житлових масивів;

3) інженерно-організаційні — зниження інтенсивності руху транспорту на перевантажених автомагістралях, організація екологічно-патрульного контролю;

4) економічні — укладання коштів у розвиток нових ресурсозбережувальних технологій;

5) правові — прийняття й додержання законодавчих актів щодо підтримання якості атмосфери, водойм, ґрунту;

6) освітянсько-виховні — формування екологічної культури, насамперед у молоді.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

ü Фронтальна бесіда

— Чи може людина відмовитись від господарської діяльності, щоб не забруднювати планету?

— Якою має бути господарська діяльність людини, щоб нам і нашим нащадкам не загрожувала екологічна катастрофа?

Подивіться, якою маленькою та беззахисною виглядає наша планета з космосу! Тож будемо намагатися не втратити її!

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Індивідуальне завдання: знайти та підготувати цікаві матеріали щодо роздільного збирання побутових відходів.

VII. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

ü Підсумкова бесіда

— Чи досягли ми мети уроку?

— Які висновки ви зробили для себе СЬОГОДНІ?

УРОК № 4

Соціальне середовище і здоров'я.

Захист від кримінальних небезпек

Мета: розглянути вплив соціального середовища на здоров'я людини, визначити можливі небезпеки соціального середовища, розвивати вміння захищати себе від кримінальних небезпек, виховувати вміння налагоджувати ефективні, конструктивні соціальні стосунки.

Матеріали та обладнання: роздавальний матеріал.

Поняття: соціальне середовище (соціум), соціальні стосунки, соціальні потреби, кримінальні небезпеки, кримінал.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Дата добавления: 2015-11-04