Мова є основною формою національної культури й насамперед першоосновою літератури.

ЛЕКЦІЯ 1

СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРНА МОВА

НАУКОВИЙ СТИЛЬ

ПЛАН

Національно-мовна політика. Соціальна сутність мови. Мова і мовлення.

Виникнення української мови. Історія та генеалогія мови.

Загальна структура мови. Функції мови.

Стилі сучасної української мови.

Науковий стиль та його особливості.

Види оброблення науково-технічної інформації.

Національно-мовна політика. Соціальна сутність мови. Мова і мовлення. Політика сучасних держав у галузі мови, пише І. Ющук, спрямована на утвердження й розвиток насамперед державної мови як запоруки загальнонаціональної єдності й поступального розвитку всього суспільства. Це спостерігається на прикладі найбільш розвинених держав.

У стаття 10. Конституції України записано:

Державною мовою в Україні є українська мова.

Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України.

В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України.

Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування.

Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом.

У статті 53 Конституції України, де йдеться про освіту зазначено: «Громадянам, які належать до національних меншин, відповідно до закону гарантується право на навчання рідною мовою чи на вивчення рідної мови у державних і комунальних навчальних закладах або через національні культурні товариства».

Соціальна сутність мови. Мова – це складна і багатознакова система, яка формувалась, розвивалась і вдосконалювалась впродовж століть. Вона є одним із найважливіших показників національної самобутності народу.

У її надрах – філософський розум, витончений естетичний смак, поетичне чуття, сила надзвичайної чутливості до найтонших переливів людських почуттів і явищ природи. Разом з тим мова – це і своєрідний оберіг звичаїв і традицій, запорука інтелектуального зростання, розвою та поступу народу в загальносвітовому житті.

Мова є основною формою національної культури й насамперед першоосновою літератури.

Мова – явище суспільне. Вона виникає, розвивається, живе і функціонує в суспільстві. Між мовою і суспільством існує взаємний зв'язок: не лише загибель суспільства призводить до загибелі мови, але й загибель мови веде до зникнення суспільства, що не зберегло свою мову.

Мова – не тільки витвір історії суспільства, але й активний чинник цієї історії: не тільки об'єкт, а й суб'єкт історії.

Формою існування мови, свідченням її життєздатності є мовлення, тобто використання цієї мови людьми в комунікативних актах у всіх сферах громадського та особистого життя.

Дата добавления: 2015-10-24