Білет №18

1. Аскаридоз Етіологія Аскаридоз (Ascaridosis) - глистна інвазія з групи нематодозів, збудниками якої є аскариди (Ascaris lumbricoides). Аскариди паразитують в тонкому кишечнику. Довжина дорослої гельмінта становить 25 - 30 см.

Епідеміологія Єдиним джерелом інвазії є людина, яка виділяє яйця гельмінтів з калом. Механізм зараження-пероральний.

Патогенез Личинки і яйця аскарид потрапляють в організм з немитими овочами, фруктами, яйця розвиваються в кишечнику, після личинки - в печінці, потім вони потрапляють в лімфатичні і кровоносні судини, після чого з потоком крові потрапляють в печінку, правий шлуночок серця, легені. Звідти в бронхи, трахею, глотку, порожнину рота. Після повторного заковтування в організмі ростуть дорослі аскариди. Цей цикл триває близько трьох місяців.

Клініка Інкубаційний період при клінічно вираженій формі короткий, 1-2 дні. На 2-3-й день після зараження з’являються нездужання, слабкість, субфебрилітет (але можливо підвищення температури тіла до фебрильних цифр, з ознобом), уртикарний висип, біль у животі, нудота, розлади стільця. З’являється сухий або з незначною кількістю слизової, кров’янистої мокротиння кашель.

Лабораторна діагностика збільшення ШОЕ, лейкоцитоз, еозинофілія-ЗАК, копрограма.

Диф.діагноз анкілостомідоз, стронгілоїдоз

Ускладнення Непрохідність кишечника (механічна і спастична), прорив кишкової стінки з розвитком перитоніту, апендицит, холангіогепатіт, механічна жовтяниця, панкреатит, при приєднанні бактеріальної інфекції — гнійний холангіт, абсцеси печінки, гнійний плеврит, сепсис, абсцеси черевної порожнини.

Лікування Призначається повноцінна білкова дієта, симптоматичні засоби (ферментні препарати, полівітаміни). Етіотропна терапія. Для дегельмінтизації застосовуються мебендазол і албендазол, антигістамінні препарати, іноді — глюкокортикостероїди.

Профілактика вживання в їжу тільки ретельно вимитих фруктів і овочів, кип’яченої води.

2. ВГЕ Етіологія ураження печінки інфекційної природи

Епідеміологія Джерело інф.-хворі, переважно на початку хвороби. Збудник виділяється з фекаліями.

Патогенез зараження відбувається при вживанні контамінованої води або їжі. Вірус, мабуть, вибірково вражає гепатоцити, що веде до порушення функції печінки і розвитку інтоксикації.

Клініка Інкубаційний період складає 10-60 днів, захворювання зазвичай починається поступово. Переджовтяничний період триває від 1 до 9 днів. У цей час реєструються слабкість, нездужання, зниження апетиту, у третини хворих - нудота, блювота. У більшості хворих є болі в епігастрії та правому підребер'ї. Підвищення температури тіла буває досить рідко, зазвичай не більше 38 ° С. Болі в суглобах і уртикарний висип не характерні. Жовтяничний період у не ускладнених випадках триває 1-3 тижні, характеризується появою темної сечі, ахолічного калу, жовтяниці шкіри та склер (іноді значної), збільшенням печінки (у більшості хворих вона виступає з-під реберної дуги на 3-6 см), гіпербілірубінемією, підвищенням активності трансаміназ.

Лабораторна діагностика Специфічна діагностика вірусно гепатиту Е грунтується на виявлення специфічних антитіл (імуноглобулінів М і G) за допомогою серологічних методик і виявленні антигенів вірусу за допомогою ПЛР.

Диф.діагноз інші вірусні гепатити

Ускладнення гостра печінкова недостатність, печінкова енцефалопатія та кома, внутрішні кровотечі.

Принципи лікування дієта (показаний стіл № 5 за Певзнером – щадна дієта з пониженим вмістом жирних кислот і багата клітковиною), рясне пиття. Симптоматична терапія (спазмолітичні, антигістамінні засоби) за показаннями. При необхідності проводиться оральна дезінтоксикації розчином 5% глюкози.

Профілактика дотримання санітарно-гігієнічних норм, вживання якісної води з надійних джерел.

Покази до госпіталізації госпіталізують хворих

Виписка хворих за клін.показниками

Дата добавления: 2015-08-18