Читайте также: |
|
1. Інфекційний мононуклеоз Етіологія вірус Епштейн-Барра
Епідеміологія Джерелом інфекції при інфекційному мононуклеозі є хворі і вірусоносії. Вважається, що збудник міститься в секреті порожнини рота і виділяється зі слиною. Механізм передачі – переважно повітряно-краплинний.
Патогенез Вхідними воротами інфекції є слизова оболонка носоглотки і верхніх дихальних шляхів. Вірус інфекційного мононуклеозу уражає лімфатичні вузли, печінку, селезінку, деякою мірою – кістковий мозок, нирки. Лімфогенно збудник потрапляє в регіонарні лімфатичні вузли, де розвивається первинний лімфаденіт. У разі руйнування лімфатичного бар`єра виникає вірусемія і відбувається генералізація процесу. Наступна фаза патогенезу – інфекційно-алергічна, яка зумовлює хвилеподібний перебіг хвороби. Остання фаза – формування імунітету і видужання.
Класифікація Виділяють типові і атипові форми.
Клініка Інкубаційний період при інфекційному мононуклеозі коливається в межах 6-18 днів (до 30-40 днів). Іноді хвороба починається з продромального періоду тривалістю 2-3 дні, під час якого з`являються втома, млявість, зниження апетиту, біль у м`язах, сухий кашель. У типових випадках початок хвороби гострий, температура тіла підвищується до 38-39ºС. Хворі скаржаться на головний біль, нежить, біль у горлі під час ковтання, пітливість. Уже у перші 3-5 днів з`являються характерні клінічні ознаки хвороби: гарячка, ангіна, збільшення лімфатиних вузлів, утруднення носового дихання, збільшення печінки і селезінки. Вигляд хворого на інфекційний мононуклеоз – набряклі повіки і надбрівні дуги, закладеність носа, напіввідкритий рот, сухість і почервоніння губ, злегка закинута назад голова, хрипле дихання, помітне збільшення лімфатичних вузлів.
Лабораторна діагностика Серологічні реакції крові — виявлення VCA IgM, EA IgM; у крові- атипові мононуклеари.
Диф.діагноз проводять із черевним тифом (особливо у перші 4-5 днів захворювання), дифтерією зіва, лімфолейкозом, ангінозно-бубонною формою туляремії, при жовтяничній формі інфекційного мононуклеоза — із вірусним гепатитом.
Ускладнення гематологічні ускладнення (аутоімунна гемолітична анемія, тромбоцитопенічна пурпура);у складнення з боку нервової системи (енцефаліт, серозний менінгіт, синдром Гїєнна-Барре, неврити черепних нервів); гепатит; пневмонія.
Лікування режим — обмеження фізичного навантаження; дієта — виключення гострих, смажених екстрактивних страв; симптоматична терапія (жарознижуючі — парацетамол, ібупрофен); антигістамінні препарати. При приєднанні вторинної бактеріальної флори — антибактеріальні препарати.
Профілактика Специфічна профілактика інфекційного мононуклеозу не розроблена
Покази до госпіталізації Хворих госпіталізують за клінічними показаннями. Карантин не встановлюється. Дезинфекційних заходів у вогнищі інфекції не проводять.
Дата добавления: 2015-08-18; просмотров: 64 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Білет №13 | | | Принципи діагностики інфекційних хвороб |