Дослідження особливостей самотності в юнацькому віці.

У якості досліджуваних виступили 40 респондентів віком 20 – 21 років (студенти четвертого курсу Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова, Інституту корекційної педагогіки та психології, 20 хлопців та 20 дівчат).

В ході дослідження нами були використані методика діагностики рівня суб’єктивного переживання почуття самотності Д. Рассела і М. Фергюсона та для визначення суб'єктивних особливостей переживання почуття самотності студентів була використана методика діагностичний опитувальник «Самотність» С.Г. Корчагиной..

Спілкування у юнацькому віці будується на основі суперечливих потреб: відособлення і приналежності. Інтимне спілкування зі значимими людьми сприяє у свою чергу формуванню емпатії. Нереалізованість цієї потреби заганяє юнака у стан самотності, але у свою чергу суб’єктивний стан самотності є власним вибором, тимчасовим соціальним станом, який активізує внутрішній діалог, змушує замислитися над сенсом свого існування, глибше зрозуміти самого себе. Тому самотність можна розглядати як той стан, який сприяє розвитку емпатії і потягу до взаємин з іншими людьми. Період самотності у юності сприяє цінуванню дружніх та любовних стосунків, знижує вимогливість, підвищує толерантність до партнера, а нездатність відчувати і розуміти інших, відсутність спрямованості на них є одним з чинників самотності особистості.

За методикою Д.Рассела та М.Фергюсона ми виявили, що юнацькому віку притаманний переважно низький рівень переживання самотності. Це свідчить про те, що більшість студентів (73,8%)переживають самотність дуже рідко, у виключних життєвих ситуаціях, або це почуття їм взагалі невідоме. Середній рівень переживання самотності притаманний 22,3% респондентів. Студенти цієї групи, переживають самотність інколи, за певних ситуацій. Високий рівень переживання почуття самотності властивий 3,8% осіб юнацького віку. Такі особи переживають самотність часто і гостро.

Особливості переживання самотності в осіб юнацького віку.

Для визначення суб'єктивних особливостей переживання почуття самотності підлітків була використана методика діагностичний опитувальник «Самотність» С.Г. Корчагиной. Тест дозволив виявити глибину переживання самотності студентами.

У групі студентів діагностика глибини переживання почуття самотності показала, що 48% студентів відчувають неглибоке почуття самотності. Низький показник переживання самотності у дівчат більший на 4,7% від показника у хлопців. Середній показник самотності, який, на нашу думку, є більш ситуативним, тимчасовим, в такому віці навіть потрібним для становлення особистості раннього юнацького віку, навпаки у хлопів вищий ніж у дівчат на 9%. Часті та гострі переживання почуття самотності спостерігаються більше у дівчат ніж у хлопців на 4,4%.

Нами було виявлено, що студенти, адаптуючись до нової соціальної ситуації, набувають потрібного досвіду з налагодження задовільних стосунків, визначають пріоритети й таким чином долають почуття самотності.

Юнацікий вік характеризується емоційною нестабільністю, нерішучістю, непослідовністю у своїх діях та вчинках. Студенти емансипуються від батьківської сім’ї та освоюють нову соціальну роль, яка пов’язана з адаптацією до нового світу взаємин. Гостре переживання почуття самотності у цьому віці пов’язане з: складнощами процесу соціальної ідентифікації на етапі дорослішання; переживанням негативного ставлення до себе; втратою старих і відсутністю нових дружніх взаємин. Л.Журавльова стверджує, що незалежно від рівня переживання самотності юнакам не властиве почуття відчаю. Це свідчить про те, що це почуття розглядається як етап осмислення життя та стимулює до активного пошуку цікавого та змістовного спілкування.

У юнацькому віці люди намагаються якось систематизувати уявлення про свою самотність, а не просто подати перелік можливих його причин.

Юнацький вік - етап формування самосвідомості і власного світогляду, етап прийняття відповідальних рішень, етап людської близькості, коли цінності дружби, любові, інтимної близькості можуть бути першорядними.

Найважливіший психологічний процес юнацького віку - становлення самосвідомості і стійкого образу своєї особистості, свого «Я». Становлення самосвідомості відбувається за кількома напрямками:

1. Відкриття свого внутрішнього світу, юнак починає сприймати свої емоції не як похідні від зовнішніх подій, а як стан свого «Я», з'являється і почуття самотності.

2. З'являється усвідомлення незворотності часу, розуміння кінцівки свого існування. Саме розуміння неминучості смерті змушує людину всерйоз задуматися про сенс життя, про свої перспективи, про своє майбутнє, про свої цілі. Поступово, з мрії, все можливо, і ідеалу, як абстрактного, але часто недосяжного зразка, починають вимальовуватися кілька більш-менш реалістичних планів діяльності, між якими належить вибрати. Життєвий план охоплює всю сферу особистого самовизначення: моральний вигляд, стиль життя, рівень домагань, вибір професії і свого місця в житті. Усвідомлення своїх цілей, життєвих прагнень, вироблення життєвого плану - важливий елемент самосвідомості.

3. Формується цілісне уявлення про самого себе, ставлення до себе, причому спочатку усвідомлюються і оцінюються людиною особливості свого тіла, зовнішності, привабливості, а потім уже морально-психологічні, інтелектуальні, вольові свої якості. Юнацькі самооцінки часто бувають, суперечливі («Я в своєму поданні геній + нікчемність»). На основі аналізу досягнутих результатів у різних видах діяльності, самоаналізу своїх якостей і здібностей у юнака формується самоповага - узагальнене ставлення до себе.

4. Відбувається усвідомлення і формується ставлення до сексуальної чуттєвості. Юнацька сексуальність відрізняється від сексуальності дорослої людини. Якщо зріла статева любов дорослих являє собою гармонійну єдність чуттєво-сексуального потягу і потреби в глибокому духовному спілкуванні та взаєморозумінні люблячих людей, то в юності ці два потяги дозрівають не одночасно, і до того ж по-різному у дівчат та юнаків. Хоча дівчата раніше дозрівають фізіологічно, у них на перших порах потреба в ніжності, ласці, емоційному теплі і розумінні виражена сильніше, ніж у фізичній близькості. У юнаків, навпаки, в більшості випадків раніше з'являється чуттєво-сексуальний потяг до фізичної близькості, і значно пізніше виникає потреба в духовній близькості, взаєморозуміння. Потреба в розумінні й сексуальні бажання дуже часто не збігаються і можуть бути спрямовані на різні об'єкти. За образним висловом одного вченого - сексолога, «юнак не любить жінку, до якої його сексуально - фізіологічно тягне, і його не тягне сексуально до дівчини, яку він любить, у нього цнотливе ставлення до дівчини, що викликає у нього ніжні почуття». Дані відмінності у формуванні особистості юнаків та дівчат тягнуть за собою деякі наслідки. Часто дівчат цікавлять юнаки старшого віку. І це цілком зрозуміло. Як вже було сказано, дівчата дорослішають морально і фізично раніше юнаків, тому щоб отримати потрібну їм увагу вони знаходять його серед молодих хлопців. Часто це викликає почуття неповноцінності і комплексу у юнаків.

Дата добавления: 2015-08-10