Результати проведеного дослідження.

Для 40% респондентів характерний середній рівень соціальної ізольованості.

У підлітків не виявлено високого рівня самотності, проте 70% підлітків (12 хлопчиків і 16 дівчаток) притаманна ситуативна самотність - середній рівень переживання самотності малюнок. Це свідчить про те, що підлітки переживають самотність, причому, вказуючи на труднощі пережитого стану. Минуща самотність (низький рівень переживання самотності) виражається в короткочасних нападах почуття самотності у 30% (12) підлітків.

Особливості переживання самотності в осіб підліткового віку

Для визначення суб'єктивних особливостей переживання почуття самотності підлітків була використана методика діагностичний опитувальник «Самотність» С.Г. Корчагиной. Тест дозволив виявити глибину переживання самотності підлітками.

У групі підлітків діагностика глибини переживання почуття самотності показала, що 60% підлітків відчувають неглибоке почуття самотності, причому більш виражено це у дівчаток (80% (21)). Глибокого і дуже глибоко актуального переживання почуття самотності не виявлено.

Як видно з отриманих результатів, феномен самотності носить неоднорідний характер і характеризується переважанням середнього ступеня вираженості в підлітковому віці.

Переживання почуття самотності визначає ступінь зовнішньої і внутрішньої ізольованості особистості. У підлітковому віці переживання почуття самотності стає частиною життя майже кожного, відрізняючись лише за частотою та інтенсивністю переживання. Психологічною особливістю виникнення почуття самотності в підлітковому віці є його зв'язок не стільки з об'єктивними фактами соціальної ізоляції людини, скільки з суб'єктивним переживанням порушення значущих міжособистісних відносин, розриву дружніх зв'язків. Додатковими факторами частоти та інтенсивності переживання почуття самотності є: особистісні якості людини, рівень розвитку навичок міжособистісної взаємодії; критичні життєві ситуації, погіршення фізичного або психічного здоров'я, а також рівень адаптованості до змін у способі життя.

Проведене дослідження дозволило частково досягти мети дослідження - теоретично обґрунтувати, вивчити особливості переживання самотності в підлітковому віці.

Аналітичний огляд психологічних робіт з проблеми дослідження дозволив зробити наступні висновки:

Під самотністю розуміється стан і відчуття людини, що знаходиться в умовах реальної чи уявної комунікативної депривації, за своєю суттю неприємне переживання, феномен, властивий підліткам від 14 до 16 років, характеризується об'єктивним і суб'єктивним аспектами, позитивним (самотність як ресурс) і негативним (самотність як проблема) потенціалами.

Вперше самотність усвідомлюється людиною в підлітковий період у зв'язку з розвитком рефлексії в цьому віці і переходом на новий рівень самосвідомості, з посиленням потреб у самопізнанні, прийнятті та визнанні, спілкуванні та відокремленні, з кризою самооцінки, підліток, прагнучи довести собі і оточуючим свою самостійність, цінність своєї особистості, її унікальність і неповторність, неминуче стикається зі станом самотності, «розмовою з собою», яке в свою чергу допомагає йому в цьому відокремленні, індивідуалізації, розвитку його особистості.

Проведене дослідження, в цілому, показало, що самотність як суб'єктивне переживання часто не усвідомлюється підлітком, або усвідомлюється частково і в спотвореному вигляді.

Як відомо, психологічно обгрунтованою потребою в підлітковому віці є потреба в самоті, оскільки тільки наодинці з самим собою підліток може осмислити і «переварити» зміни які відбуваються з ним, оцінити себе і свої відносини, визначити лінію своєї поведінки і свою позицію. Тим не менш, на думку ряду вітчизняних і зарубіжних вчених (А. В. Мудрик, Дж.Р. Олді та ін.), різке переважання потреби в самоті є тривожною ознакою і призводить до стану хронічного самотності. Іншими словами, постійне бажання підлітка бути на самоті служить сигналом того, що щось не так в його взаєминах з однолітками, а можливо, і у внутрішньому світі.

У висновку, хотілося б відзначити, що розуміння переживання самотності в підлітковому віці як кризи особистісного зростання, ставить перед фахівцями проблему надання кризової підтримки в ситуації, неможливості самостійного «подолання» цього ступеня життєвого шляху, не ризикуючи при цьому завадити підлітку придбати цінний досвід самостійного конструктивного подолання.

Дата добавления: 2015-08-10