Читайте также: |
|
«Індивідуальне» обличчя влади обумовлене цілим комплексом причин, у тому числі психологічних. Влади прагнуть індивіди,
наділені різними психологічними якостями, і в кінцевому підсумку ці індивіди надають владі соціально деструктивну або соціально-перетворюючу властивість. Аналіз індивідуальної потреби у владі дає можливість визначити її можливе функціонування і тип політичного режиму:
• Потреба у свободі породжує ставлення до влади як потяг до індивідуальної незалежності і самостійності, що формує тип нонконформіста; цій владі призначено стати виразником індивідуальної свободи, а отже, і утвердження ліберальних цінностей у межах всього суспільства.
• Потреба в самоствердженні формує ставлення до влади як до можливості панування над іншими і до джерела престижу, компенсації власної неповноцінності, що породжує тип диктатора, який не узгоджується з соціальними потребами громадян.
• Гедоністичний потяг до влади (грецьке hedone - насолода). Таке ставлення до влади як до джерела матеріального благополуччя формує політичний тип конформіста - найбільш несприятливий з позиції самої сутності влади; такі індивіди «роблять політику» в ім'я власного «я» і тому здатні до безпринципних компромісів.
• Потреба в самовираженні і ставлення до влади як до гри -це вираз соціальної авантюристичності, яка є аномалією; політична авантюра є багатошаровий соціально-політичний феномен: у ньому поєднуються особисте і соціально значуще, авантюризм здатний спекулювати як на ліберальних цінностях, так і на консервативних ідеалах, що робить його однаково небезпечним для будь-якого суспільства.
• Потреба стати особистістю в її усвідомленому ставленні до влади як до функціонального служіння людям формує політичного функціонера демократичного типу.
Слід зазначити, що розбещення владою можуть зазнавати всі типи особистостей. Влада деформує індивідів через цілий комплекс причин:
- на рівні політичного лідера і на рівні рядового об'єкта влади спостерігається феномен деіндивідуалізації моральності;
- лідер розпорошує свої сили, прагнучи обійняти і осягнути всю багатофункціональність влади, навіть володіння харизматич-ними якостями не є гарантією від деградації особистості за рядом ознак: з одного боку, лідеру необхідні доброта, співчутливість і терпимість, а з іншого - необхідний прояв волі, обов'язкової для керівника, а це далеко не завжди адекватно сприймається;
- рядовий громадянин як суб'єкт, об'єкт і ресурс влади зазнає впливу офіційної ідеології, досить часто вона не сприймається як «своя», така, що відповідає його внутрішньому «я»; у нього розвивається ортогональність між зовнішнім формально-вербальним сприйняттям влади і реальною поведінкою;
- за суспільством, що зазнає модернізації, тягнеться шлейф авторитарно-тоталітарної ідеології, яка порівняно легко засвоюється маргінальними елементами;
- сила влади виявляється в законах, влада сили - за допомогою «сильної руки», привид диктатури з'являється тоді, коли маси думають про неї і готові сприйняти її за умови негайної компенсації;
- насилля запрограмоване в психологічному коді людей і виявляється в переломні часи;
- сама природа людини передбачає сприйнятливість людей до авторитарних форм влади, навіть демократичні форми влади не виключають проявів девіантної поведінки суб'єктів політики.
Дата добавления: 2015-07-25; просмотров: 60 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Влада і власність | | | Загальні висновки |