Психологія маргінальної людини в романі П.Мирного «Повія».

Маргіналії — це люди, які не зуміли пристосуватися до домінуючої культури чи субкультури і виявилися витісненими на узбіччя соціального життя.

«Повія». Картина маслом по сыру - життя села й міста після реформи 1861 року, класове розшарування селянства й безправне становище трудящих, у гостросатиричному плані зображує дворянство, міську й сільську буржуазію, розкриває їхню антинародну суть.

Тему і план роману «Повія» класик визначив так: «...головна ідея моєї праці – виставити пролетаріатку, в минулому просту селянську дівчину, показати її побут в селі (І ч.), в місті (II ч.), на слизькому шляху (III ч.), попідтинню (IV ч.)»

Христя маргінальна. Вона не любить своє село (її ЗМУСИЛИ розлюбити його, адже їх з матір*ю обдурили і відібрали хату з землею), вирішує поїхати до міста (за прикладом подруги Марії, яка приїздить до села з новими сережками, в новому вбранні…). Але в місті не все так легко. Виявилося, що у Марії інтрижки з чоловіками. На Христю теж чекає приблизно таке ж (утриманка у Проценка, потім – у Колісника).

Постепенно переходим к описанию 2-х телочек-подружек Христі – Марію та Марину. Марія – з села, але тепер у місті. Вона ВИБРАЛА місто, і не хоче повертатися в село. Марина – з села, жили-жили з чоловіком, посварилися – пішла від нього, була «на содерании» у какого-то чувака, але потім ОСОЗНАЛА і повернулася до чоловіка, до сім*ї. Отже, маємо два приклади для Христі, тепер вона має обрати. Твір закінчується тим, що Христя помирає під тином. Ій сниться сон про щасливе життя, де все добре і бла-бла-бла. У цьому теж маргінальність.

Дата добавления: 2015-07-20