Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Види влади. Специфіка політичної влади

Розподіл влади. | Влада і власність | Психологія влади. | Загальні висновки | Сутність і види влади | РЕСУРСИ Й ЛЕПТИМНІСТЬ ПОЛІТИЧНОЇ ВЛАДИ | Поняття лєгітимності влади | Ознаки легітимності | Поняття та структура влади, її легітимність | Легітимність влади |


Читайте также:
  1. VII. ВЛАДИМИР
  2. Александр Брондман, Евгений Курбаков, Олег Погожев, Елена Преснякова, Алексей Кондаков, Валерий Беседин, ???, ???, Андрей Миансаров и Владимир Полонский.
  3. Андрей Владимирович Ивойлов
  4. Антиконкурентні дії органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю
  5. В воскресенье, 29 июня, президент России Владимир Путин в телефонном разговоре с Президентом Украины Петром Порошенко призвал его продлить перемирие.
  6. В спорах о и с Владимиром Соловьевым
  7. Взаємовідносини бюрократії і влади

Багатозначність влади проявляється й у іншому аспекті: влада може виступати як соціальна, тобто бути присутньою у відносинах між великими соціальними групами, і як міжособо-ва (у стосунках між друзями, між подружжям тощо). Соціальна влада проявляється в політичній і неполітичній формах. Полі­тична влада взаємопов'язана з іншими видами соціальної вла­ди, причому всі вони можуть бути використані в політичних цілях. Інші види соціальної влади виділяються залежно від сфери поширення і методів володарювання.

Економічна влада означає контроль над ресурсами, що мають вартісне вираження власністю, над матеріальними цін­ностями.

Адміністративно-примусова (політична влада у вузь­кому значенні) передбачає опір на силові ресурси і означає ко-

нтроль за людьми за допомогою застосування або загрози за­стосування фізичної сили.

Духовно-інформаційна - культурна, релігійна, влада ЗМІ. особливого значення у сучасному суспільстві набули ЗМІ, оскільки виступають основним каналом впливу на масову ау­диторію. О.Тоффлер визначив владу ЗМІ в сучасному суспільс­тві таким чином: вона дозволяє досягти поставленої мети, мі­німально витрачаючи ресурси влади, дозволяє перетворити су­противників у союзників.

Зростання ролі ЗМІ, особливо телебачення і Інтернету, ставить цілий ряд проблем. З одного боку, підвищується сту­пінь інформованості людей, що дозволяє розширити їх участь у політичному житті, а різноманітність джерел інформації забез­печує індивіду свободу вибору з потоку політичної інформації. Але, з іншого боку, зберігається проблема довір'я до ЗМІ. На­решті крупні медіа зливаються з іншою владою - економікою і виступають провідником впливу останньої на владу політичну. Громадськість України сьогодні ставить запитання: "Чи пану­ють політики над ЗМІ, чи ЗМІ над політиками?". Дійсно, спіл­кування політиків з громадянами відбувається через ЗМІ. Саме вони створюють "віртуальний" образ політика, який повинен сприйматися масами як реальний. ЗМІ впливають на форму­вання переваг електорату. Один популярний журналіст може замінити величезну кількість партійних агітаторів. ЗМІ склали на сьогодні серйозну конкуренцію політичним партіям у здійс­ненні функції мобілізації виборців на підтримку кандидатів, що претендують на прихід у владні структурі.

Специфіка політичної влади пов'язана із здатністю ін­дивідів, груп і їх організацій реалізувати свої інтереси і волю за допомогою засобів політико-державного управління і контро­лю. Політична влада поділяється на державну і суспільну, носі­ями якої є партії, суспільні рухи, ЗМІ.

До інших проявів специфіки політичної влади можна віднести такі:

• на відміну від міжособистісної, політична влада при­сутня у відносинах між великими соціальними групами, держа­вами, співтовариствами, суспільними організаціями;

• політична влада передбачає необхідність організацій­них процедур для вираження інтересів спільної у політичній

сфері, інституціональну оформленість (вираження політичного інтересу через партію, державу та інші інститути);

• можливість використання найрізноманітніших ресур­сів (економічних, примусових, інформаційних тощо);

• поєднання відкритих і тіньових центрів влади, що ді­ють приховано, поза сферою суспільного контролю;

• моноцентричність, тобто наявність єдиного центру прийняття рішень (на відміну від влади економічної, яка в умо­вах ринку передбачає плюралізм суб'єктів влади);

• ієрархічність відносин влади;

• делегування (передача) частини владних повноважень від одного суб'єкта іншому, який бере на себе відповідальність за їх виконання (модель: центральна влада > місцева влада);

• ідеологічність.

Спеціальне призначення політичної влади неоднознач­не, що проявляється в її здатності виступати фактором як інте­грації, так і дезінтеграції суспільства. В першому випадку за допомогою влади підтримується суспільний порядок, вирішу­ються конфліктні ситуації, у другому - забезпечується пану­вання одних соціальних груп над іншими.


Дата добавления: 2015-07-25; просмотров: 69 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Сутність влади: основні теоретичні підходи| Структура політичної влади

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.005 сек.)