Загальні висновки

Політична влада — поліфункціональний ба-гатоаспектний соціальний феномен з багать­ма вимірами.

Гносеологічний аспект влади. Влада є цілеспрямованим спо­собом утилізації знань. За своєю природою вона є поєднанням знань і волі. Знання необхідні для усвідомленого розрахунку дій і їх наслідків, запровадження раціонального; воля виявляється в жорсткому підкоренні дій меті, в цілеспрямованості. Це обов'язкові компоненти влади; без знань влада стає імпульсивною і нераціональною; без волі вона буде недієздатною. Порушення оп­тимуму знань і волі обертається дисфункціями влади.

Соціальний аспект влади. Влада є силове відношення, яке виражає домінування. Чинник сили випливає із загальної логіки відправлення владних функцій як функцій соціальних.

Організаційний аспект влади. Влада є ресурс, який втілюється в наведенні соціального порядку.

Психологічний аспект влади. Влада є відношення лідерства, асиметричне суб'єкт-об'єктне відношення з відокремленням веду­чої і веденої сторін.

Політичний аспект влади. Влада є спосіб здійснення впливу і примусу відповідно до фактичного балансу сил.

Економічний аспект влади. Влада в політичній сфері є те саме, що гроші у сфері економіки; функціональна близькість гро­шей і влади робить можливими їх взаємоперетворення: гроші мо­жуть перетворюватись у політичну владу так само, як і остання -у гроші.

У соціопатичному словнику влада визначається нетрадиційно: вона розглядається як тягар відповідальності за державу і суспільство, який з більшим бажанням покладають на себе, аніж розлучаються з ним.

Дійсно, у тріаді «носій влади - влада - суспільство» в безсумнівній перевазі опиняється носій влади. В усіх вище роз­глянутих аспектах влада більш схильна до того, хто нею володіє, ніж до того, хто є її об'єктом. Повноваження, привілеї, престиж і таке інше розлучають владу і маси; влада поєднує конформізм, авантюризм, гедонізм - все те, що робить її неминучим злом. Тому суспільство покликане встановити такі фільтри на шляху до влади, які б дозволяли уникнути її негативних проявів.

Питання для самоконтролю й проблемні завдання

1. Яке з тлумачень влади є ближчим до істини:

а) телеологічне - влада є засіб реалізації мети;

б) біхевіористське - влада обумовлена суб'єктивною мотивацією;

в) психологічне — влада є компенсацією фізичної чи духовної неповноцінності індивідів;

г) системне - влада є здатністю соціальної системи виконувати зобов'язання перед суспільством;

д) структурно-функціональне - влада є способом самоорганізації спільноти, яка ґрунтується на поділі функцій управління і вико­нання;

є) реляціоністське - влада є асиметричною взаємодією суб'єкта і об'єкта, за якої суб'єкт контролює об'єкт?

2. Як взаємодіють влада і власність:

- у демократичному суспільстві, в якому домінує «середній клас»;

- у азіатській деспотії, в якій панує «азіатський спосіб вироб­ництва»;

- у суспільстві «перехідної економіки»?

3. Що є більш ефективним для життєдіяльності суспільства -суміщення влади і власності, чи навпаки, відокремлення власності від влади?

4. Термін «харизма» уособлює персоналізацію влади в традиційних, перехідних і нестабільних суспільствах. Чи можлива абсолютна легітимність влади в стабільних демократичних суспільствах?

5. З чого слід почати «алгоритм виходу з кризи», щоб зеконо­мити час, ресурси і зберегти соціальне здоров'я людей?

6. У чому полягають переваги кожного з двох типів республік

- парламентської і президентської? Що є «ахілесовою п'ятою» змішаного типу республіки?

7. Що відбувається з владою, коли логіка вибору переважає над логікою об'єктивних умов?

8. У чому полягає «таємниця» поділу влади по-американському (система «стримувань і противаг» у США):

а) усі органи центральної влади мають різні джерела формуван­ня (кожному органу відводиться своя категорія виборців);

б) усі державні інститути наділяються різними термінами повноважень;

в) створення механізмів суміжної компетенції і взаємоконтролю?

9. Назвіть три головні політико-правові принципи, які покладені в основу конституційно-правової системи США. Чи забезпечують вони безперебійне функціонування владної горизонталі «Президент

- Конгрес - Верховний Суд» і владної вертикалі «Федерація -Штати»?

10. Як співвідносяться народний і державний суверенітет?

11. Яка ідея Руссо є «кроком вперед» у порівнянні з творчістю Монтеск'є? Чи суперечить ідея народного суверенітету ідеї народ­ного представництва?

12. Якщо структура влади троїста і включає: панівний інтерес, волю в законах і політичних рішеннях та засоби забезпечення, то чи можна назвати владою управління, позбавлене хоча б одного з цих елементів?

13. Чому концентрація влади є її іманентною характеристикою?

14. Якою мірою здійснена ідея Арістотеля про змішану форму правління в демократичних державах сучасності?

15 Чи є плідною ідея Ф. Ніцше про «вічне повернення»?

16. Легітимність влади - це здатність влади підтримувати у громадян лояльність і довіру до існуючих політичних інститутів. На що може піти влада, вичерпавши всі можливі способи легального впливу на маси?

17. Французький політолог М. Дюверже порівнює владу з дволиким Янусом. У чому причина двоїстості влади і двоїстості політичної поведінки її носіїв?

18. Якщо зі стосунків між елітою і електоратом буде усунутий елемент асиметрії, то чи можна буде твердити про наявність владних відносин між ними?

19. Ресурси влади поділяються на утилітарні, примусові і нормативні. Які з них можуть переважати в політичній практиці країн, що модернізуються?

20. Існують два головні способи владарювання (два «обличчя влади»): перше полягає в спонуканні об'єкта до потрібних суб'єкту дій, друге - у забезпеченні бездіяльності і блокуванні небажаних для влади дій підвладних. Яке «обличчя влади» стане пріоритетним, коли збільшиться чисельність претендентів на владу в процесі політичної модернізації?

21. Ознаки політичної державної влади - це суверенітет, легальність, публічність, моноцентризм і різноманітність ресурсів. Чи можна поповнити цей перелік, виходячи з необхідності «наближення» влади до соціальних мас?

22. У чому полягає соціально-демагогічний зміст бонапартис­тського різновиду народного суверенітету?

23. Яка технологія виходу з конституційної кризи є можливою?

24. Чи є правомірним твердження Б.Н. Чичеріна про те, що багатопартійна опозиція підриває дієздатність центрального уряду?

25. У республіці якого типу є найчастішими прояви урядової кризи?

26. Який принцип поділу влади є більш ефективним - соціально-правовий чи організаційно-правовий?

27. У чому полягала перевага римського полісу в порівнянні з афінським?

28. Чи є протиотрута проти розбещення індивідів владою?

Дата добавления: 2015-07-25